"Доступ до інтернету за відсутності зовнішнього електроживлення може тривати до 96 годин", - Ігор Яремчук, комерційний директор Укртелеком

• Про бізнес та виклики під час війни
• Про клієнтів та готовність до блекаутів
• Про рівень платежів та тарифи
• Про дослідження аудиторії та плани

Про бізнес та виклики під час війни

Навесні Укртелеком створив єдину комерційну дирекцію, де об’єднав корпоративний та масовий сегменти бізнесу, а також включив міжоператорський телеком бізнес. Чому було прийнято таке рішення? Які першочергові завдання були поставлені перед вами? Яких результатів вже вдалось досягти?

- Наразі, ми можемо вже казати про те, що об’єднання відбулось успішно та ефективно. Укртелеком – велика компанія, і її структура не завжди дозволяла оперативно синхронізувати роботу різних департаментів, навіть коли робота йшла над подібними по своїй суті проєктами. Наразі ми маємо вже низку досягнень з уніфікації бізнес-процесів та підвищення їх ефективності. Це дозволило використовувати ресурси мережі, так само як і інші ресурси компанії, більш ефективно, а наші сервіси стали більш досконалими.

Зараз Укртелеком працює в єдиній системі координат, має загальні спільні цілі та мотивацію.

Давайте наведу приклад. Підключення клієнтів b2c та малого і середнього бізнесу (МСБ) проводилось за дещо різними схемами. Але в цьому немає сенсу, оскільки, скажімо, підключення аптеки на 1-му поверсі та фізичної особи на 2-му поверсі в багатоквартирному будинку відбувається по одній і тій самій технології. Тому варто такі відмінності в бізнес-процесах ліквідувати, щоб підключення клієнтів відбувалось швидше.

Якщо коротко резюмувати, створення єдиної комерційної дирекції Укртелекому дозволило:

• уніфікувати та вдосконалити внутрішні бізнес-процеси; 
• збільшити ефективність використання існуючих мереж; 
• віднаходити додаткові актуальні продуктові пропозиції.

Загалом, створення єдиної комерційної дирекції не можна назвати якоюсь революційною подією. Та проведена реорганізація була потрібна, насамперед, щоб покращити обслуговування клієнтів, а це завжди один з ключових пріоритетів в будь-якому системному бізнесі.

Загалом вже минуло майже два роки повномасштабної війни, тож телеком бізнес в Україні здебільшого зміг адаптуватися до ситуації. На вашу думку, які проблеми ще не вдалося вирішити на телеком ринку? Що заважає бізнесу, зокрема, компанії Укртелеком гнучко реагувати на виклики та розвивати бізнес в країні?

- Дякую, це важливе питання, і я хочу зазначити три проблеми. З однією ринок живе вже дуже довго, а  дві інші виникли внаслідок повномасштабного вторгнення.

Перша. Провайдери-колаборанти, про яких вже відомо, що вони працювали або продовжують працювати на тимчасово окупованих територіях. Це велика проблема. Мають бути створені умови, за яких провайдери-колаборанти в жодному разі не зможуть продовжувати свою роботу.

Друга. Україна невідворотно йде в Європу, тому правила ведення бізнесу мають бути єдині для всіх.  Ми маємо дуже лібералізований український ринок фіксованого доступу до інтернету – в Україні на долю великих провайдерів, на першу десятку, припадає десь 45-50% ринку фіксованого інтернету. Це якщо говорити про вимір в абонентах (фізичних особах).

Все інше - це менші локальні провайдери. Конкуренція – це добре, і серед локальних провайдерів є реально класні гравці. Вони працюють "в білу", надають абонентам гарний сервіс. Але, на жаль, більшість підприємців працюють "в сіру", використовують несертифіковане обладнання, непрозорі схеми обслуговування. Цивілізований ринок не має так працювати. На мою думку, це головна проблема фіксованого телеком ринку в Україні.

Завдяки сірим схемам локальні провайдери мають можливість демпінгувати.  На відміну від Укртелеком, де в тарифі для кінцевого споживача 30% займають податки. Мова йде про ПДВ, податки на фонд оплати праці, ресурсні податки на землю та нерухомість тощо.

Важко працювати на ринку, коли конкуренти мають таку перевагу. При цьому Укртелеком своєчасно та в повному обсязі сплачує податки в бюджети. А для чого потрібні й наскільки важливі зараз, під час повномасштабної війни, надходження в бюджети країни, думаю, всі прекрасно розуміють.

Ще один важливий момент – це те, що телеком є високотехнологічною стратегічною галуззю, напряму пов'язаною з питаннями військової безпеки, кібербезпеки, захистом персональних даних тощо. Тож учасники ринку мають дотримуватися певних зобов'язань та нести підвищену відповідальність. На жаль, локальні провайдери, як правило, мають дуже поверхневе уявлення про такі речі.

Логічно, що виникають наступні питання:

• Під час повномасштабної війни наскільки захищені такі мережі від ворожих кібератак? 
• Чи весь трафік, що ходить в цих мережах, залишається на території України та недоступний ворогу?

Ці проблеми необхідно вирішувати вже зараз, бо в умовах війни ризики недостатнього захисту даних клієнтів можуть коштувати дуже дорого для українців.

Коли Україна стане частиною ЄС, європейська регуляторика, сподіваюсь, вилікує всі ці проблеми.

І, нарешті третя проблема. Складнощі з залученням кредитних ресурсів. Не секрет, що для розвитку бізнесу потрібні кредити, оскільки майже жодна велика компанія не може фінансувати свій розвиток виключно з власних коштів. Для цього і функціонує банківська система. Але наразі зарубіжні кредити недоступні, а українські – важкодоступні, адже ставки непривабливі. Така ситуація обмежує швидкість нашого розвитку, тому ми дуже чекаємо на відновлення міжнародного фінансування для великих приватних українських компаній.

Відновлення інфраструктури Укртелекому на деокупованих територіях та надання послуг у зоні бойових дій – важливе завдання для компанії. Розкажіть, які плани та результати вже є по відновленню зв’язку? Чи вдається надавати послуги Укртелеком на територіях, наближених до фронту, яким чином?

- За весь час повномасштабного вторгнення ми відновили зв'язок у більш ніж 1 200 населених пунктах для 1 млн українців. Це і зруйновані технічні майданчики, і кабельна інфраструктура.

Відновлювати й надавати послуги там, де вони необхідні найбільше, вважаємо нашим обов’язком як одного з небагатьох національних телеком-операторів.

Ці роботи ми продовжимо й надалі. Наприклад, зараз за планом буде йти розвиток інфраструктури в сімох населених пунктах Херсонської області, ще три в роботі в Донецькій області. Відновлення - це постійний процес.

Сьогодні мережа Укртелеком функціонує на рівні 90% від тих населених пунктів нашого покриття, яке було станом на 24 лютого 2022 року. Тобто, Укртелеком працює всюди, крім тимчасово окупованих територій.

У процесі відновлення Укртелеком координує свої дії з ДСНС і ЗСУ - після проведення ними необхідних заходів задля безпеки, наші технічні спеціалісти проводять ремонтно-відновлювальні роботи. Через те, що  маємо великі пошкодження, а подекуди і знищення інфраструктури, потрібен час. Ми відновлюємо мережі там, де це можливо та дозволяє безпекова ситуація.

Нажаль, одразу все відновити неможливо. Тим більше є непоодинокі випадки, коли Укртелеком відновив мережу, а її знову розтрощили. Але роботи йдуть, інвестуємо, зокрема, в Херсонську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську області та ін. Сервіси на територіях, наближених до фронту, надаються завдяки самовідданості наших колег.

Про клієнтів та готовність до блекаутів

Зима цього року також стане серйозним викликом для українського телекому. Укртелеком зміг пройти минулий сезон та намагався надавати послуги безперебійно. Зокрема, для цього компанія закупила дизель-генератори та АКБ, проводила необхідні ремонти. Які роботи по підготовці провели в Укртелекомі до цієї зими? Чи вдасться взимку надавати послуги абонентам на 100% навіть в умовах блекауту?

- Як і минулої зими, ми готові надавати послуги енергонезалежного зв'язку десь для 70% нашої абонентської бази. Для нового зимового сезону ми оновили парк дизель-генераторів та АКБ, зробили профілактичні ремонти. Відповідно, ми готові працювати цієї зими в умовах вірогідних відключень електроживлення.

Для зручності Укртелеком розробив сайт "Енергонезалежний інтернет", де кожен може перевірити свій будинок на енергонезалежність в мережі Укртелеком. Взагалі, максимально доступ до енергонезалежного інтернету  може бути забезпечений до 96 годин. Такий показник не усюди, але мінімум 3-4 години є можливість залишатися на зв'язку, якщо немає електропостачання.

Окрім того,  в Укртелеком забезпечив роботу близько 700 безкоштовних публічних wi-fi зон в таких великих містах, як Київ, Дніпро, Львів, Одеса та Харків.

Не зважаючи на важкі умови сьогодення, Укртелеком інвестує в розвиток мережі по технології  GPON . Тому що це найкраща архітектура з точки зору можливості забезпечити енергонезалежний інтернет. Наразі ми будуємо найбільше оптичних GPON  мереж у країні.

Але енергонезалежність коштує грошей. Наприклад, за минулу зиму ми спалили більше 700 тис. літрів дизельного пального на наших дизель-генераторах, щоб підтримувати зв'язок. Цьогоріч, якщо інтенсивність блекаутів буде на рівні минулого року, в окремих локаціях ми витрачатимемо кожного місяця на енергонезалежність в середньому в 1,5 рази більше, ніж буде наш абонентський дохід.

Для нас енергонезалежність - не пусті слова. В даному випадку це точно інвестиції, але подекуди - це збитки. Та ми розуміємо, що живемо під час війни, тож маємо робити все від нас залежне, щоб забезпечити людей, бізнес і державні органи зв’язком. А прибутки обов’язково будуть після перемоги.

Давайте поговоримо про корпоративних клієнтів Укртелекому. Які послуги найбільш затребувані в бізнес-сегменті під час війни? Як вдається забезпечувати компанії зв’язком/інтернетом в умовах кібератак?

- Укртелеком є лідером українського ринку фіксованого зв’язку в сегменті В2В. Наша екосистема продуктових пропозицій для бізнесу налічує більше десятка компонентів, до складу яких входять як швидкісні оптичні канали передачі даних та доступ до Інтернет, так і сучасне програмне забезпечення та додаткові сервіси. Ця екосистема дозволяє комплексно задовольняти потреби сучасного бізнесу й допомагає нашим клієнтам бути спокійними за його технологічну частину в цей неспокійний час.

Після 24 лютого ми прийняли новий виклик від українського бізнесу - великі компанії зосередили свої сили на розвитку корпоративних мереж, в тому числі в нових локаціях, куди вони були вимушені переміщуватися. Це було питання №1. Наразі вирішити проблеми допомагає стабільний доступ до швидкісного інтернету через виділені канали передачі даних та надійні центри обробки даних. Наша розгалужена інфраструктура, яка має можливість працювати енергонезалежно під час блекаутів, може це забезпечувати.

У тому числі загальну надійність інфраструктури компанії підтримує наша команда ІТ безпеки. Для Укртелеком безпека даних – це пріоритет і в роботі, і в партнерстві. Ще напередодні повномасштабної війни Укртелеком запустив власний Центр кібербезпеки. Для цього ми придбали необхідне програмне та апаратне забезпечення. Також нас підтримали міжнародні партнери в напрямку кібербезпеки – Microsoft, Oracle, F5, CloudFlare та ін. Тепер наша команда надійно оберігає інфраструктуру в режимі 24/7.

Відзначу, що сьогодні Укртелеком ділиться досвідом з іноземними партнерами щодо того, як охороняти інфраструктуру від хакерів під час повномасштабної війни. Такі практичні знання, зокрема, цікавлять бізнес з Уолл-стріт.

Кібератака на Київстар і відсутність мобільного зв’язку у мільйонів абонентів впродовж кількох діб продемонстрували, що питання кібербезпеки мають першочергове значення для телекомунікаційного бізнесу. Якщо навіть провайдер такого рівня, як Київстар став жертвою ворожих хакерських атак, то чи зможуть захистити мережу і своїх користувачів локальні провайдери, де у штаті можуть бути один-два IT-спеціалісти універсальної спеціалізації. Які ваші висновки з цієї події? І що б ви порадили українцям?

- Наші спеціалісти з кібербезпеки констатують загальний тренд збільшення інтенсивності атак. Більшість з них – це примітивні DDoS-атаки. Але ворог не нехтує й цілеспрямованими дороговартісними у реалізації кібератаки на конкретні компанії. Такою була атака на Київстар. Таку подолав свого часу – в березні 2022 року – і Укртелеком. Зловмисники готуються місяцями, щоб знайти точку проникнення і завдати максимальної шкоди. Передбачити і захиститись на 100 відсотків практично неможливо. Але як оператори, так і користувачі мають зробити все, щоб звести негативний вплив таких атак до мінімуму.

Провайдери мають системно працювати над посиленням стандартів кібербезпеки. Так, тримати команду Security Operation Center (SOC) та впроваджувати найновітніші інструменти кібербезпеки – це дорого. Але це має бути стандартом для телеком операторів. Контролюючі і регулюючі органи мали б посилити увагу до цього питання після останніх подій.

Користувачам також варто продумати сценарії свого функціонування й відновлення у світі кіберзагроз. На мою думку, головне правило для такого сценарію – це мати резервний засіб зв’язку, яким може бути, наприклад, старий добрий стаціонарний телефон. Можливо, є сенс мати мобільний зв’язок від одного оператора, а фіксований інтернет – від іншого. Бізнес-користувачам, думаю, варто подумати про двох провайдерів фіксованого інтернету, бо плата за резервування набагато менша, ніж втрати від зупинки бізнесу.

А якщо говорити про звичайних українців, які послуги люди найчастіше замовляють під час війни? Загалом наскільки затребувані наразі послуги домашнього телефону?

- Традиційно українці найбільше зацікавлені в можливостях підключення швидкісного інтернету, без якого сучасне життя уявити сьогодні неможливо.

Щодо стаціонарних телефонів, то, насправді немає якогось буму нових підключень. Всі звикли спілкуватися через месенджери чи соцмережі в смартфонах, тому не готові повертатись до традиційного зв’язку. Тож люди поступово відмовляються від стаціонарних телефонів. Але цей відтік не такий високий, як ми очікували.

Про рівень платежів та тарифи

На якому рівні зараз перебувають платежі абонентів? Як Укртелеком намагається вирішувати проблеми боргів?

- Зараз рівень оплати послуг знаходиться на високому рівні. В b2c сегменті – це 99% від нарахувань. Тобто, 1% - це форс-мажор, без цього нікуди. Бізнес-клієнти також в повному обсязі сплачують поточні рахунки. Вважаю, що гарний рівень оплати послуг пов’язаний з тим, що люди розуміють, наскільки важливо сьогодні залишатися зі зв’язком.

Такою ситуація була не завжди. На початку повномасштабної війни було складно, бо багато хто виїжджав, переміщався, знаходився під обстрілами. Наші абоненти не мали можливості сплачувати за послуги. Тому Укртелеком продовжував надавати послуги, не дивлячись на відсутність оплати протягом 3-х місяців. Потім необхідність сплати повернулася. З того періоду залишилось трохи "поганих" боргів. Але загалом поточна ситуація з оплатою послуг є позитивною.

Ми працюємо з боржниками, нагадаємо, зв'язуємось. Також нещодавно на сайті Укртелеком додали функціонал, завдяки якому абонент фізична особа може знайти відповіді на всі свої фінансові питання й оплатити онлайн.

Сподіваюся, що в 2024 році рівень платежів за послуги залишиться на високому рівні. Це допоможе Укртелеком надавати стабільні сервіси.

Чи планується підвищення тарифів у 2024 роках, наскільки?

- Найближчим часом ми не плануємо підвищувати тарифи для b2c сегменту. Думаю, протягом 2024 року така необхідність з'явиться, тому що є інфляція, зростає мінімальна зарплата, витрати на відновлення та реконструкцію мереж та ін. Також зима потребуватиме інвестицій у обладнання, паливо та інші ресурси для підтримки енергонезалежності.

Як зараз побудовані ваші стосунки з підрядниками? Намагаєтесь вирішувати всі бізнес-задачі за рахунок власних співробітників чи залучаєте на аутсорсі підрядників і партнерів?

- Всі проєкти, що стосується нового будівництва, здійснюють підрядні організації. Ми співпрацюємо з професійними будівельниками, оскільки не маємо власного штату таких фахівців в компанії. Тож наші локальні партнери дуже допомагають нам проводити відновлювальні роботи, зокрема, в зоні, наближеній до лінії фронту.

Також компанія активно співпрацює з міжнародними партнерами, які  постачають нам технологічне обладнання та програмне забезпечення.

Всі ці партнери – як на локальному, так і на міжнародному рівнях, – дуже допомагають компанії тримати та розвивати наш бізнес під час війни.

Про дослідження аудиторії та плани

Поговоримо про нові тренди на телеком ринку. Укртелеком розпочинає проводити дослідження інтернет-аудиторії. Чому компанія вирішила зайти в цей сегмент? Які дослідження плануєте проводити та як будете використовувати ці масиви даних?

- Великі сервісні компанії намагаються монетизувати масиви даних, які є в наявності. У лютому 2022 року Укртелеком розпочав співпрацю з компанією myGaru. Через війну вона стала на паузу, але пізніше ми поновили діалог.

У результаті вперше в світі запустили на базі Укртелекому розробку компанії myGaru - програмне рішення Onion ID. Воно створене, щоб за допомогою інфраструктури телеком операторів здійснювати прайвасі-центричну ідентифікацію користувачів для рекламного ринку.

Насправді цей програмний комплекс дозволяє отримувати багато корисної інформації для компаній, бізнес яких залежить від аналітики та ефективного таргетингу. Зокрема, мова йде про:

• дослідження поведінки аудиторії; 
• таргетинг рекламних кампаній; 
• та оцінку ефективності рекламних кампаній.

Головна інновація Onion ID полягає в тому, що ця технологія не залежить від cookies третіх сторін та обмежень з боку браузерів та операційних систем.Тобто, це програмне забезпечення йде в ногу з часом. Це важливо, оскільки відомі браузери, зокрема, Safari та Mozilla не застосовують cookies третіх сторін. Крім того, європейські регулятори зобов’язали Google відмовитися від використання cookies третіх сторін як технології ідентифікації користувача в мережах вже в 2024 році.

Про результати партнерства між Укртелеком та myGaru поки що рано говорити, оскільки ця робота розпочалася тільки восени 2023 року. Головне: ця технологія дозволяє зробити інтернет більш приватним та безпечним для українського користувача з точки зору захисту персональних даних, зокрема, від хакерів чи ботоферм. Це реально, оскільки для досліджень використовуються анонімізовані дані. Наприклад, чоловік 40 років в київському регіоні підключився до інтернету в закладі громадського харчування. Більш того, ця інформація в рамках досліджень зберігається в Укртелекомі та не передається третім особам. Тож така аналітика є безпечнішою, ніж більшість існуючих підходів до використання даних третіх сторін.

Які плани з розвитку бізнесу ставить Укртелеком у 2024 році, щоб посилити конкурентні позиції на телеком ринку?

- Перше та головне наразі завдання, до якого ми активно готувались – це надавати стабільний зв’язок зимою у разі блекаутів. Це серйозний виклик для будь-якого бізнесу, тож компанії мають зосередити на цьому питанні багато уваги.

Друге. Укртелеком вже підготував інвестиційну програму на 2024 рік, і ми фокусуємося на таких напрямках:

• Біля 400 млн гривень буде закладено на розвиток оптичних мереж. 
• Компанія буде інвестувати в розвиток IT-ландшафту. В нас реалізовується складний проект запровадження нової білінгової системи. 
• Інвестувати будемо і в автоматизацію бізнес-процесів. Мова йде про покращення функціоналу та збільшення кількості операцій в bpm-online платформі.

Третій фокус – це підвищення надійності мереж, які мають завжди працювати, незважаючи на будь-які форс-мажори.

Загалом, все, що ми робимо – реорганізація, покращення бізнес процесів, стійкість і сталий розвиток в умовах війни, партнерства в сфері безпеки і захисту даних – ми робимо для того, аби наші абоненти були зі стабільним енергонезалежним інтернетом і завжди залишались на зв’язку.