Гібридний формат, нові вимоги до офісів та підтримка співробітників: на чому фокусується бізнес

Світові тренди організації роботи у 2023 році

Світові підходи до організації роботи команди постійно змінюються та адаптуються під впливом нових технологій, змін у культурі спілкування та очікувань працівників. Як зазначають дослідники консалтингової компанії McKinsey, сьогодні лідери компаній зосереджені на тому, як пришвидшити роботу, підвищити стійкість, знайти баланс між офісною та віддаленою роботою. Ось найважливіші тенденції:

• Фокус на посиленні стійкості компанії. Компанії, що здатні швидко вийти із серійних криз, можуть отримати значні переваги над іншими.
• Гібридний формат. Близько 90% організацій у світі прийняли гібридні моделі роботи, які дозволяють співробітникам частину часу працювати за межами офісу.
• Використання штучного інтелекту. ШІ здатен сприяти кращій організації роботи компаній. Його вже використовують для пошуку нових кадрів та вдосконалення способів роботи.
• Здатність впроваджувати цифрові зміни. Компанії створюють інституційні можливості для цифрової трансформації. Вони шукають людей з потрібними навичками, запускають відповідні навчання та впроваджують технології, які дозволяють робити продукт кращим та випереджати конкурентів. 
• Свідоме лідерство. Лідери сьогодні повинні вміти керувати собою та командою колег, демонструвати лідерські навички та мислення, необхідні для координації та натхнення команди.
• Турбота про психічне здоров'я. Дев’ять з десяти організацій у всьому світі забезпечують співробітників програми психологічної підтримки.
• Підвищення ефективності. Більше третини лідерів вважають ефективність одним із пріоритетів організації.

Ці тенденції відображають загальний рух до більш гнучкої та людиноцентричної організації роботи.

Головні тенденції з організації роботи в Україні

Під час пандемії коронавірусу багато українських компаній були змушені перейти на дистанційний формат роботи. Для цього вони розширили перелік технологій, які використовували для спілкування та співпраці в командах. Такі зміни стали в пригоді українцям і під час повномасштабного вторгнення росії в Україну: завдяки інтернету та таким програмам, як Zoom, Microsoft Teams, Google Meet працівники змогли продовжити роботу, навіть мігрувавши в різні міста країни та за кордон. 

Водночас війна створила нові вимоги до організації роботи: тепер бізнес зобов'язаний дбати про фізичну безпеку співробітників, їхній психологічний стан, а також підтримувати стабільність робочих процесів. Такі обставини спонукали бути гнучкими, шукати нові рішення та адаптуватися до непередбачуваних умов.

Світові тенденції залишаються актуальними й для України, проте наразі головними трендами з організації роботи в країні є такі: перевага гібридного формату роботи, адаптація офісних просторів до воєнного часу, а також особлива увага ментальному здоров'ю працівників. Розповідаємо детальніше про кожен із них.

Перевага гібридного формату роботи

Найбільш відповідним новій українській реальності виявився гібридний формат роботи. Згідно з дослідженням “Київстар”, майже половина українських компаній (42%) наразі працюють саме у гібридному режимі, поєднуючи дистанційку з роботою в офісі. Наприклад, таку модель співпраці використовують EVO, Grammarly, Jooble, GlobalLogic, N-iX та багато інших.

Відповідно до дослідження McKinsey, гібридний режим надовго залишиться разом із компаніями. Так, 4 з 5 працівників, які працюють у такому форматі останні 2 роки, хочуть його зберегти. Ба більше, 71% з тих, хто вже має можливість працювати дистанційно хоч кілька днів на тиждень, готовий звільнитися, якщо їхній роботодавець скасує таку модель співпраці. 

В Україні ж цей тренд також напряму пов’язаний з війною. Через загрозу ракетних обстрілів та міграцію населення компаніям важко зібрати своїх працівників в одному місті. Водночас саме гібридний формат роботи дозволяє працівникам бути гнучкими та адаптуватися до умов воєнного часу. Він надає можливість працювати в безпечному та комфортному середовищі і забезпечує командам доступ до необхідних ресурсів та інфраструктури, де б вони не перебували. 

У цьому випадку у пригоді стають технологічні рішення для організації роботи будь-де - в офісі чи вдома. Наприклад, можна скористатися пакетом ліцензійних програм Microsoft 365 від “Київстар”, який дає змогу організувати робоче середовище для команди у хмарі. Це дозволяє користуватися звичними офісними програмами онлайн та синхронізувати інформацію на будь-яких пристроях. 

Своєю чергою налагодити дистанційну роботу допоможе електронний документообіг. Скажімо, сервіс Star.Docs від “Київстар” дозволяє швидко погоджувати та підписувати онлайн електронні документи, які мають таку ж юридичну силу, що і паперові. Так можна пришвидшити роботу як всередині компанії, так і з партнерами та підрядниками.

Нові вимоги до офісів в Україні

Як зазначають експерти Commercial Property, після першого шоку від повномасштабного вторгнення росії в Україну компанії подекуди почали повертатися в офіси вже у червні 2022 року. Упродовж року попит на офісні приміщення поступово відновився. А після початку масованих ракетних обстрілів українських міст у жовтні 2022 головними вимогами до офісів стали близькість до укриттів, віддаленість від стратегічних об’єктів інфраструктури та автономність. 

Тож, перед бізнесом постало завдання організувати безпеку працівникам та безперервність  робочих процесів. Відповідно до дослідження “Київстар”, 33% українських підприємств забезпечили свої компанії інтернетом через супутникові системи Starlink, 14% під’єднали корпоративний фіксований інтернет, а 19% надали частині команди необхідне для роботи обладнання. 

Сьогодні український офіс - не лише робочий простір, але й своєрідний “острівець незламності”. Тут мають бути генератори, зв’язок, запаси води та продуктів і, бажано, бомбосховище. Так, багато українських компаній облаштували укриття на підземних паркінгах, цокольному або підвальному поверхах. Наприклад, це зробили у Forum Group, UNIT.City, LvivTech.City, Wargaming, “Київстар” тощо. Підприємства також інформують працівників про повітряні тривоги, надають схеми евакуації чи карту найближчих укриттів.

Загалом же сучасні офіси в Україні мають бути не лише безпечними, а й цікавими для співробітників. Засновник мережі бізнес-просторів Creative States Ілля Кенігштейн впевнений, що у своєму звичному розумінні офіси вже віджили своє і вони не будуть мотивувати людей повертатися до роботи офлайн. Натомість він радить створювати додаткову цінність робочих просторів - атмосферу, корпоративну культуру та відчуття приналежності до спільноти. Саме спілкування та обмін ідеями з іншими має стати драйвером повернення до офлайну та водночас ключем до розвитку бізнесу.  

Турбота про ментальне здоров’я

60% працівників у світі стикаються щонайменше з однією психологічною проблемою у своєму житті, про що кажуть дослідження McKinsey. Зокрема, Всесвітня організація здоров’я порахувала, що у світі 15% людей працездатного віку вже живуть з певними психічними розладами. І лише через депресію та тривогу, які зменшують продуктивність працівників, компанії  втрачають близько трильйону доларів на рік. Усе це ставить турботу про психологічне здоров’я співробітників на перше місце до HR-команд по всьому світу. 

Щодо України, то під час війни ситуація виглядає ще більш серйозною. Потенційна небезпека через війну серйозно впливає на психічне здоров'я і загальний стан працівників: згідно з дослідженням МОЗ та Gradus Research, понад 70% українців перебувають у постійному стресі. Своєю чергою постійна тривога негативно позначається на продуктивності штату, тож відповідальний український бізнес намагається підтримати команду.

З головних трендів у цьому напрямку - це облаштування безпечного робочого середовища, де працівники відчуватимуть себе захищеними. Компанії заохочують баланс між роботою та особистим життям: сприяють гнучкому робочому графіку, надають відпустки для відновлення психологічного стану. Популярною стає організація тренінгів з підвищення психологічної грамотності - наприклад, такі заходи проводила для своїх співробітників “Укрзалізниця”.

Бізнес запрошує корпоративних психологів та впроваджує програми релаксації з йоги і медитації, що сприяє зниженню рівня стресу. Наприклад, подібний підхід використовує компанія “Фармак”, яка щотижня проводить ментально-дихальну гімнастику та регулярно готує корисні добірки з психологічної самодопомоги.

Одним з ефективних засобів підтримки залишається спілкування, обговорення психологічних станів працівників та вчасна відверта комунікація щодо подій і планів в компанії. Відсутність інформації та невизначеність дуже негативно впливає на рівень тривоги, тож надважливо тримати постійний контакт з командою.

Зокрема, аналітики McKinsey радять компаніям подбати про працівників, які можуть потребувати інтенсивної психіатричної допомоги або лікування. Так, варто забезпечити страхування, яке покривало б стаціонарне лікування та вартість ліків у разі психічних розладів. Також варто подбати про програму підтримки співробітників, які повертаються до праці після відпустки за інвалідністю. Такий комплексний підхід допоможе компаніям подбати про успішність бізнесу у довгостроковій перспективі.