"Якщо податкові умови для "Дія.City" змінять, ІТ-галузь може втратити ще 20-30% вже у 2025 році", - Ольга Шаповал, Харківський ІТ-кластер

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про стан та проблеми української ІТ-галузі

Обсяг українського ІТ-експорту знову демонструє падіння: у першому півріччі-2024 мінус 5%. Які основні проблеми впливають на негативну динаміку? 

- Дійсно IT-галузь почала падіння у 2023 році і цей тренд продовжується у 2024 році. Наразі є багато факторів, що заважають відновленню галузі, але в деяких питаннях поступово йдуть позитивні процеси. Хочу зосередитися на ключових моментах:

Перше. Довгий час не вирішувалась проблема бронювання. Нарешті держава запустила цей механізм. Він дозволяє ІТ-компаніям, які по суті є резидентами "Дія.City" та отримали статус критичності від Мінцифри, - забронювати половину військовозобов'язаних фахівців. Відповідно, ці співробітники теоретично могли б виїжджати за кордон у відрядження. 

Друге. Після прийняття нового закону "Про мобілізацію" українці змогли оновлювати дані через ЦНАПи. ІТ-спільнота активно просувала цю ідею, і такою можливістю в результаті скористалося багато айтівців, бо це зручно, швидко та прозоро.  

Третє. Важливо, що в рамках є-бронювання ІТ-компанії мають можливість бронювати фахівців із так званими дефіцитними військово-обліковими спеціальностями (ВОС). Справа в тому, що кожен бізнес має цінних співробітників, які ще 20 років назад на воєнній кафедрі у виші отримали умовно важливу дефіцитну ВОС, але мало що пам’ятають з тієї сфери. Тож добре, що держава на третьому році війни змінила підхід, тому що ці фахівці зі своїм досвідом можуть приносити більше користі на своєму робочому місці, а не із застарілими знаннями - в армії.  

Думаю, це усі ключові важливі зрушення, що корисні для ІТ-галузі та допомагають українським технокомпаніям триматися на плаву.

А які проблеми не дають можливості українській ІТ-спільноті розвиватися? 

- Так, є проблеми, що турбують ІТ-галузь і вони досі не вирішені. Серед них:

• Наразі ІТ-компанії, які знаходяться поза межами "Дія.City", не мають можливості визначатися як критичні, щоб отримати бронювання. 
• Незаброньовані айтівці не можуть виїхати у закордонні відрядження. Треба розуміти, що сьогодні половина ІТ-галузі - це підприємці, які мають прямі контракти з іноземними клієнтами. Але вони в основному працюють як ФОПи. І наразі ФОПи не можуть себе бронювати. При цьому вони забезпечують валютну виручку, сплату податків. І це дуже важлива та основна фінансова підтримка для бюджетів таких прифронтових міст, як Харків. 
• Технологічні компанії, що працюють в напрямку Defense Tech та не входять в "Дія.Сіty", також не можуть забронювати своїх співробітників. Це нонсенс, адже в Україні створено потужне ком'юніті виробників технологічних рішень для нашої армії. Але ці інженери досі не мають бронювання. Питання треба вирішувати. Сподіваємося, що держава зверне увагу на Defense Tech та підтримає фахівців в цьому ІТ-секторі. 

Загалом, наразі проблема відряджень для українського ІТ-бізнесу вирішена не в повній мірі. Виїжджати за кордон можуть тільки заброньовані фахівці. А тим часом питання відряджень гостро стоїть перед 95% української техногалузі. Тож коли держава зможе вирішити питання відряджень для ІТ-галузі повністю, це допоможе знизити масштаби падіння індустрії за рахунок укладання нових договорів з іноземними клієнтами за кордоном.  

Про можливе підвищення податків для айті-галузі

Зараз багато розмов ведеться про необхідність підвищення податкової бази. Як в ІТ-спільноті відносяться до ініціативи влади? На вашу думку, чи є альтернатива підвищенню податків?

- Ми розуміємо, що важливо вирішувати питання з дефіцитом бюджету. Але є альтернативні підвищенню податків шляхи — скорочення неефективних державних видатків, стимулювання зростання економіки, щоб зростала база оподаткування (доходи), а не % податків. Тому ІТ-спільнота складно сприймає ситуацію навколо можливого підняття податків в Україні. 

Вся ця ситуація розпочалася ще на початку 2024 року. Тоді була опублікована Національна стратегія доходів, де планувалося змінити систему оподаткування, зокрема, для резидентів "Дія.Сіty". Це в корні невірний підхід. Справа в тому, що спеціальні податкові умови для простору "Дія.Сіty" не можуть змінюватися протягом 25 років. Держава взяла на себе певні зобов'язання, які має виконувати й в ситуації війни. 

Якщо держава змінить податкові умови для резидентів "Дія.Сіty" та загалом податкову систему для бізнеса, це викликає негативну реакцію з боку іноземних інвесторів, партнерів, замовників, що якимось чином пов’язані чи співпрацюють з українським ІТ.   

Уявіть ситуацію. Є іноземний інвестор, який має два представництва ІТ-компанії у Польщі та Україні. В обох країнах, умовно, однакові податкові умови. Але в Польщі немає ризиків війни, в Україні – вони присутні. Доки податкове навантаження плюс-мінус однакове в обох країнах, іноземний інвестор готовий й далі вести бізнес в Україні. Але якщо податки збільшаться, скоріш за все, іноземний інвестор не захоче сплачувати високі податки та наражати свій бізнес ще й на ризики війни. В результаті, скоріш за все, він закриє своє представництво в Україні. За негативними оцінками, такий сценарій може очікувати до третини іноземних компаній в нашій країни.

На жаль, ці ризики щодо можливого збільшення податків загострилися, коли стало відомо про законопроєкт №11416. Наразі Мінфін, пан Гетманцев проводят зустрічі з експертами, представниками різних галузей, щоб зрозуміти, як краще закрити діру в бюджеті на 165 млрд грн. 

Вважаю, що підняття податків не допоможе вирішити проблему, адже податкова буде приходити до компаній, що й так сплачують податки, а не ті бізнеси, що працюють в тіні. Набагато ефективніше буде шукати можливості для поповнення бюджету за рахунок виведення підприємців з тіні. Зокрема, є багато сірих схем на митниці, де можна вивести у білу зону десятки мільярдів гривень. 

Наприклад, айті-спільнота підтримує впровадження так званого економічного бронювання, коли з умовної білої зарплати у 35 тис. грн можна збільшити сплату податків у бюджет та закрити диру у 165 млрд грн. Ці висновки спираються на розрахунки відомих аналітичних центрів та можуть дозволити вирішити питання з фінансуванням армії, при цьому, це не буде мати значного впливу на можливість ЗСУ формування резервів для ротації. Але має бути прийнято політичне рішення, яке точно дасть більше позитивного впливу на економіку та покриття дефіциту бюджету, ніж ініціатива з підвищення податків. Бо скільки б % не поставити з нуля - це буде нуль. Це питання є базовим в курсі макроекономіки будь-якого університету, бо науково доведений факт, що підвищення % податків не призводить до збільшення державного бюджету (крива Лаффера). Ця теорія була доведена ще у часи Рейгана та дозволила США пройти важкі економічні часи, завдяки дерегуляції та стимулюванню економіки. Сподіваємось, що ці аргументи будуть почуті.

Про виживання сервісних та продуктових ІТ-компаній

Учасники ІТ-ринка кажуть, що негативна динаміка в ІТ-галузі в основному пов’язана із аутсорс-компаніями. А ось продуктові компанії почувають себе непогано навіть в умовах війни. Чому так відбувається?

- Спочатку важливо зазначити, що аутсорсингові компанії вже десь 5 років називають сервісними компаніями. Справа в тому, що бізнес-моделі чистого аутсорсингу, коли одні айті-компанії замовляють фахівців в інших компаній на погодинні проєкти, стали невигідними ще декілька років назад. 

Чому? Через стабільне зростання винагород айтівців. В ІТ-галузі завжди відчувається нестача людей із високою експертизою, тому досвідчених співробітників активно хантять конкуренти. Тож коли людина має лише часткову зайнятість в аутсорсі, але може заробити більше на повну загрузку, зрозуміло, що вона вибере можливість заробити більше грошей. 

Саме тому з часом аутсорсингові компанії трансформувалися в сервісні, активно працювали з іноземними замовниками, забезпечували нашу країну валютною виручкою. При цьому ці ІТ-компанії допомагали міжнародному технобізнесу створювати програмні рішення. Так, вони не мають прав інтелектуальної власності, як мають продуктовики, але можуть закривати увесь пул робіт – від креативу ідеї до розробки програмного забезпечення.  

Сервісні компанії останні 5 років заводили валютної виручки в країну більше, ніж продуктові. З розрахунку як додана вартість на одного айтівця. Такі результати логічні, адже сервісні компанії активно співпрацювали з іноземними замовниками. В той же час продуктові компанії активно перебудовували свій бізнес як міжнародний, щоб зберегти команди та зменшити ризики розірвання угод із замовниками через військові події. Ми маємо дуже успішні приклади продуктових компаній, але поки не маємо масштабних угод по придбанню продуктових компаній, що були структуровані в Україні. На це впливає, насамперед, правова невизначеність, нереформована судова система та багато застарілого законодавства часів СРСР. "Дія.Сіty" є дуже позитивним кроком на шляху до розвитку цього ринку, але всіх питань, на жаль, поки не вирішує. 

Другий та третій роки війни демонструють падіння ІТ-галузі. Це відбувається через втрати айті-компаніями іноземних замовників. В першу чергу, такі втрати стали суттєвими для сервісних компаній. Проблема в тому, що іноземні замовники часто не хочуть співпрацювати із українськими ІТ-офісами. Водночас з цим, іноземці готові працювати із міжнародним бізнесом, який має українські корені, але фахівці працюють, умовно, у Польщі, Іспанії чи Португалії. 

В результаті продуктові компанії дійсно демонструють певне зростання, навіть в умовах війни, завдяки перебудові міжнародної структури бізнесу. Але це зростання продуктовиків не може перекрити навіть 1% падіння основної частини ІТ-індустрії, що представляють сервісні компанії. 

Скоріш за все, продуктові компанії будуть бумити вже після перемоги, коли з’явиться серйозний внутрішній ринок. Тоді продуктовики зможуть запропонувати цікаві рішення для світового фінтеху, мілітарі та інших напрямків. Але під час війни, на жаль, українські сервісні та продуктові компанії мають й надалі будувати антикризові бізнес-моделі, щоб залишатися на плаву. 

Чи реально зупинити падіння українського ІТ-експорту за результатами цього року?

- Треба розуміти, що Україна має велику айті-галузь, в цьому секторі присутні майже 5 тис. компаній. Усі вони мають різний результат під час війни: більшість сервісних компаній на плато, при цьому є ті, чий бізнес впав на 50% чи виріс на 40%. Продуктові компанії переважно або на плато, або помірно зростають. Але в середньому по ІТ-галузі маємо результат 5% падіння. При цьому, можемо відмітити, що компанії Kharkiv IT Cluster переважно демонструють кращі за середньоринкові результати, бо підтримка, обмін інформацією, формування адаптованих стратегій та партнерства дають свої результати.

Головним чином, падіння індустрії відбувається через невирішені питання, про які вже говорили: бронювання, податки. Не виключно, що ситуація погіршиться, якщо податкові умови для "Дія.Сіty" будуть змінені. Тоді протягом 2 років, тобто, вже у 2025 році, ІТ-галузь може втратити ще 20-30%. Чи буде це дно – поки складно прогнозувати. Майбутнє айті-спільноти багато в чому залежить від дій влади.

Про нестачу кадрів в ІТ та можливості для молоді

На третій рік війни український бізнес відчуває серйозний кадровий голод, адже через мобілізацію не вистачає фахівців. Як ІТ-компанії закривають позиції?

- Кадрову проблему в ІТ-галузі можна поділити на дві частини. 

Перше, коли раптово мобілізують айтівця з проєкту, ІТ-компанія не може впливати на цей процес. А іноземний замовник, своєю чергою, більше не хоче витрачати час на пошук та онбординг нового айтівця з України. Він надасть перевагу працевлаштуванню ІТ-фахівця з Польщі або Чехії. Ось через такі історії, пов’язані із ризиками війни, українські команди втрачають контракти із іноземними партнерами. В результаті наша айті-індустрія має мінус десь 2 млрд грн щомісяця. А це мінус податки, нові робочі місця та ін.

Друге, через обмеження можливостей для виїзду чоловіків у відрядження, на перемовини за кордон все частіше їздять жінки з ІТ-компаній. Дійсно, останні роки жінок все частіше наймають в технокомпаніях. Але є напрямки, де чоловіків як фахівців все ж більше, це, наприклад, інженерія, розробка тощо. Для підготовки фахівця належного рівня потрібно десь 5-7 років. І не факт, що всі технічні напрямки в українському ІТ можуть перекрити жінки, тому що вони мало йшли вчитися в університетах на інженера чи розробника. Проблема в том, що в дорослому віці важко перекваліфікуватися на інженера, не маючи відповідної математичної бази і тільки закінчивши курси. 

Тому вирішувати питання нестачі кадрів в українському ІТ треба системно. Необхідно працювати зі школами, університетами, популяризувати технічні спеціальності серед молоді. Зокрема, сьогодні олімпіадники знову в тренді. Індустрії потрібні люди, які розуміються на фундаментальних науках та можуть працювати інженерами чи архітекторами зі штучним інтелектом (ШІ). Люди мають бути розумнішими за ШІ, щоб використовувати цей інструментарій для роботи. Kharkiv IT Cluster має партнерства з понад 200 університетами, коледжами та школами по всій країні, тож ми багато років системно займаємось цим питанням, для надання нашим компаніям-членам системної переваги у наймі кращих фахівців.

Окрім цього, усі українці, що хочуть працювати в ІТ, мають розуміти – потрібне знання англійської. Сьогодні без іноземної мови не обійтись, адже це стандарт спілкування в індустрії з колегами, іноземними клієнтами тощо. Тому якщо українці хочуть перейти в ІТ-галузь або зробити в цьому напрямку гарну кар’єру, треба вчити англійську та проходити відповідні курси підвищення кваліфікації вже на іноземній мові. 

Про роботу айтівців у Харкові та міграційні настрої

Поговоримо про Харківський айті-кластер. Зараз місто постійно знаходиться під обстрілами ворога, як ваша спільнота адаптувала роботу в таких стресових умовах?

- Насправді Харківський ІТ-кластер почав готуватися до війни же восени 2021 року, хоча ніхто не уявляв, якими будуть масштаби наступу. Ми збирали гроші та обладнання для нашої тероборони, проводили тренінги по антикризовим діям айті-компаній, зустрічалися з енергетиками, операторами мобільного зв’язку, формували переліки перевізників. Головне тоді було зберегти людей та бізнес, тому деякі ІТ-компанії перевезли частину своїх команд на захід України чи за кордон ще до 24 лютого. Підготовка до повномасштабки допомогла стати Харківській ІТ-спільноті більш стійкою.

Коли ж розпочалася війна, айті-компанії почали активно звертатися із заявками стати членами Харківського ІТ-кластеру. Зараз в нашій спільноті нараховуємо понад 600 компаній, що у декілька разів більше, ніж було до повномасштабної війни. Це учасники не тільки з Харківської області, а й зі всієї України, а також із різних країн світу. Завдяки такій великій спільноті, ми проводимо наші заходи, як правило, й фізично, й онлайн. Наприклад, у липні-2024 Харківський ІТ-кластер відмітив своє 9-річчя. Тому ми провели збори у Харкові, Києві, Варшаві та онлайн. 

За час війни айті-компанії в Харкові адаптувалися до постійних ракетних обстрілів та тривог. Зокрема, ще у 2023 році ІТ-спільнота сформували мережу з понад 300 хабів незламності. Це дозволило спокійно пережити минулу зиму. 

Єдине питання, яке наразі визиває тривогу у айтівців, це нерозуміння, що в Україні буде з опаленням взимку. А ось до блекаутів Харківська ІТ-спільнота готова. Хтось придбав EcoFlow або його аналоги, а хтось, якщо має інженерну освіту, зібрав станції самостійно.  

Загалом сьогодні айті-команди спокійно працюють в Харкові, навіть незважаючи на постійні тривоги. В офісах є безпечні простори з укриттями. Харків’яни навіть навчилися працювати, розрізняючи види  тривог, щоб правильно та швидко реагувати на ризики прильотів. Сподіваємося, до кінця 2024 року буде трансформована система тривог, яка допоможе правильно розуміти, коли людина може працювати, а коли треба швидко йти в укриття. 

На початку повномасштабки багато айтівців та компаній релокувались у західні регіони або за кордон. Чи повертаються команди назад до Харкова? Загалом які міграційні настрої спостерігаються у ІТ? 

- Можу сказати, що айтівці почали повертатися до Харкову ще під час війни. Зрозуміло, що це не всі представники нашої спільноти, але велика кількість айтівців працює та не збирається їхати з міста.

Якщо говорити про міграційні настрої, логічно, що після перемоги хтось вирішить залишитися за кордоном чи в інших регіонах України, а хтось повернеться на Харківщину. Щоб люди мали бажання та мотивацію їхати додому, треба забезпечити три важливі речі:

• безпека (наприклад, укриття, хаби зі світлом);
• інфраструктура (офлайн школи, садочки, університети, лікарні);
• наявність роботи тощо. 

Саме ці фактори допоможуть зберегти людський капітал та створити для фахівців гарні умови для побудови кар’єри та виховання їх дітей. А коли українці після війни побачать, що вони матимуть більше можливостей для професійного розвитку та фінансової стабільності в Харкові, а не у Європі, вони обов’язково повертатимуться додому.