- Категорія
- Транспорт
- Дата публікації
Безбар’єрний транспорт в Україні
Питання безбар’єрності та доступності стало пріоритетним напрямом. Очевидно, що міська інфраструктура має бути зручною для кожної людини, незалежно від рівня її мобільност. Тож Київ, як столиця, активно займається проєктуванням схеми організації дорожнього руху, що враховує потреби маломобільних груп населення, людей з інвалідністю та батьків із дитячими візочками.
Начальника відділу міської мобільності та веломережі Володимир Мальований, вже стверджував, що транспорт Києва системно працює над усуненням перешкод. Читайте на Delo.ua детальніше про те, як влада вирішує питання безбар’єрності.
- Інфраструктурні рішення з дублюваннями та модернізацією переходів
- Транспортні інновації: "віденські" зупинки та рухомий склад
- Безбар'єрні маршрути у містах України
- Виклики та перспективи
Інфраструктурні рішення з дублюваннями та модернізацією переходів
Створення рівних можливостей для пересування пішоходів – один з ключових. Це вимагає модернізації старих об'єктів та інтеграції нових технологій.
Дублювання підземних переходів
Там, де дозволяють державні стандарти та будівельні норми, підземні переходи дублюють наземними. З початку року вже облаштовано два регульовані наземні пішохідні переходи, а в планах реалізувати ще шість.
Адаптація світлофорних об'єктів
Під час реконструкції чи будівництва нових світлофорів обов'язково понижують бордюри та облаштовують тактильну плитку.
У планах на рік ще побудувати 9 і реконструювати 4 світлофорних об'єкти з дотриманням принципів безбар'єрності, а також понизити бортовий камінь на 256 наземних пішохідних переходах.
Звуковий супровід та навігація
Встановлення пристроїв звукового супроводу (на 40 світлофорних об'єктах) позначає місця потенційної небезпеки для людей із порушенням зору.
Додатково впроваджуються мнемосхеми: тифлотехнічний засіб просторового орієнтування, що відображає схему переходу.
Транспортні інновації: "віденські" зупинки та рухомий склад
Якість громадського транспорту для маломобільних груп залежить від зручності посадки та висадки. Тому очікуються запровадження інноваційних рішень у цьому сегменті.
- "Віденські" зупинки. Наразі є пропозиція облаштувати "віденські" зупинки ( в яких покриття підняте над проїжджою частиною). Це значно полегшує сідання у громадський транспорт людям з інвалідністю та маломобільним групам населення.
- Оновлення парку. Хоча це не було прямо зазначено в контексті, логіка безбар'єрності вимагає, щоб нові автобуси, тролейбуси та трамваї були обладнані пандусами та спеціальними місцями.
- Стратегія інклюзивності. У КМДА розпочалася робота над розробкою комунікаційної стратегії безбар'єрної столиці. До робочої групи залучаються представники профільних організацій, що свідчить про системний підхід та прагнення до всебічного перевлаштування об'єктів інфраструктури.
Пониження бордюрів, встановлення тактильної плитки та пристроїв звукового оповіщення дозволяють пішоходам із порушеннями зору та маломобільним групам населення безперешкодно та безпечно перетинати проїжджу частину.
Хоча процес адаптації вимагає часу та значних інвестицій, послідовна реалізація проєктів (як-от будівництво та реконструкція світлофорних об'єктів із дотриманням принципів безбар'єрності), наближає громадський транспорт України до європейських стандартів.
Безбар'єрні маршрути у містах України
У 15 громадах України реалізується проєкт "Рух без бар'єрів", який передбачає створення безбар'єрних маршрутів. Це такий визначений громадою транспортно-пішохідний шлях, на якому перехрестя, переходи, зупинки громадського транспорту та інші об'єкти залишаються максимально доступними.
У Дніпрі презентували перший безбар'єрний маршрут, який охоплює центральну частину міста з університетами, лікарнями та транспортними вузлами. Ключовими оновленнями стали підвищені зупинкові платформи для зручної посадки до тролейбусів і майбутніх низькопідлогових трамваїв. Планується модернізувати близько 4 км центрального проспекту, завершивши до 40% робіт до кінця 2025 року.
Міністерство розвитку громад затвердило методичні рекомендації щодо облаштування безбар'єрних маршрутів. Фінансування реалізується за принципом 40-30-30: 40% коштів надходить з державного бюджету, 30% — з місцевого та 30% — з обласного. Громади самостійно обирають маршрути, проводять обстеження та оцінку ступеня безбар'єрності об'єктів.
Виклики та перспективи
Україна стоїть на початку шляху формування безбар'єрного середовища для людей з інвалідністю. Одна з основних проблем в тому, що про це знають надто мало людей. А проблема тим часом загострюється, особливо на фоні війни в Україні: військові повертаються з фронту з пораненнями, і потребують не лише медичної допомоги, а й доступного міського простору.
Хоча процес адаптації вимагає часу та значних інвестицій, послідовна реалізація проєктів, як-то:
- будівництво та реконструкція світлофорних об'єктів із дотриманням принципів безбар'єрності,
- модернізація залізничних вагонів,
- створення безбар'єрних маршрутів у містах,
поступово наближає громадський транспорт України до європейських стандартів.