Безвіз розбрату. Чому європейські перевізники блокують кордони з Україною та чи вдасться з ними домовитись

Загалом члени Міжнародної спілки автомобільного транспорту з п’яти країн ЄС вже звернулися до Єврокомісії з проханням скасувати транспортний безвіз для України та повернутися до дозвільної системи, котра діяла раніше. Окрім поляків та словаків, котрі вже заблокували кордон з Україною скасування транспортного безвізу вимагають перевізники з Угорщини, Чехії та Литви. Головним аргументом противників “транспортного безвізу” є те, що після скасування дозвільної системи українські автоперевізники, котрі мають нижчу собівартість ніж у їхніх колег з ЄС почали поступово витісняти своїх польских, словацьких та угорських колег з ринку автоперевезень всередині Європейського союзу.

Майже три тижні страйку на польскому кордоні вже стали суттєвим ударом для української економіки. За оцінкою Федерації Роботодавців України страйки на кордоні вже нанесли українській економіці шкоди у розмірі 400 млн євро. Тому не дивно, що навіть з боку українського бізнесу лунають заклики про те, що варто піти на зустріч протестуючим скасувавши безвіз.

Разом з цим, система квот яка діяла раніше суттєво стримувала двосторонню торгівлю між ЄС та Україною до війни. А зараз коли об’єднана Європа стала ледь не єдиним торговим партнером воюючої України скасування “транспортного безвізу” може мати більш катастрофічні наслідки ніж країна вже отримала внаслідок страйків перевізників.

Страйки на кордоні з Польщею, котра є нашим найбільш значним транзитним партнером є може зберегтися на той час поки у цій країні не закінчиться політичне міжсезоння і новий польский уряд не почне повноцінну роботу. Водночас боротьба за збереження та продовження безвізу має стати одною з ключових задач української дипломатії у наступному році.

Чому перевізники сусідніх країн страйкують

Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін каже, що мотиви польских та словацьких перевізників цілком можна зрозуміти. Маючи солідарність з Україною в момент збройної агресії з боку Росії ЄС скасував для нашої країни дозвільну систему, яка раніше діяла та ввів “транспортний безвіз”.

“В результаті ми, українські перевізники, не маючи великої культури роботи та бізнесових взаємовідносин прийшли в Європу і зламали місцевим перевізникам налагоджену роками роботу з вантажних перевезень та фрахти”, - каже Льоушкін.

За його словами українські перевізники мають низку беззаперечних переваг перед автоперевізниками з сусідніх європейських країн. Серед таких переваг є те, що заробітня платня водія вантажівки в Україні є суттєво нижчою ніж в країнах ЄС. До того ж у нас власник компанії не має законодавчих забов’язань по мінімальній заробітній платі. Крім того, автопарк українських перевізників є суттєво старішим ніж автопарк перевізників з країн ЄС. Таким чином ціна український перевізник може дати європейським вантажовідправникам суттєво нижчу ціну за кілометр ніж його європейські колеги. 

“Отримавши транспортний безвіз та можливість здійснювати перевезення вантажів усією Європою наші перевізники поламали ринки автоперевезень Європи. Людям які раніше займались цим бізнесом в ЄС це не сподобалось, тож ми отримали ту ситуацію яку маємо наразі. Це було цілком прогнозовано”, - говорить Льоушкін.

За його словами, єдині хто поки не протестує проти транспортного безвізу для України є румунські перевізники. Однак це більшою мірою пов’язано з тим, що внаслідок морської блокади України вантажопотік змістився з портів Великої Одеси до румунських чорноморських портів і румунський бізнес непогано на цьому заробляє. Льоушкін зазначає, що як тільки Україна відновить більш-менш ритмічне морське сполучення через власні Чорноморські порти румунські перевізники можуть долучитися до риторики своїх польских та словацьких колег.

“Наша спільнота перевізників розділилася на дві половини: одні говорять що потрібно відстоювати позицію транспортного безвізу, а інші кажуть що потрібно йти на поступки, бо в нас зупиниться економіка. Моя точка зору десь посередині. Я вважаю, що нам потрібно йти на ті умови які нам висувають польскі перевізники та повертатися до системи яка була раніше, тобто нам можна буде заїжджати, але обмежену кількість разів. Ми повинні повернути дозвільну систему, але в більш розширеному вигляді з більшою кількістю дозволів”, - говорить Льоушкін.

Чи дійсно українці демпінгують?

Виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олега Пендзін розповідає, що про своє незадоволення транспортним безвізом для України вже заявили перевізники п’яти країн: Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія та Литва. Зокрема члени Міжнародного союзу автомобільного транспорту(IRU) з цих країн нещодавно звернулися до ЄС з проханням переглянути транспортний безвіз для України. 

За словами Пендзіна головною причиною незадоволення перевізників з сусідніх країн є те, що донедавна вони мали значну частку на загальноєвропейському ринку автоперевезень. Максимальну частку мали польські компанії, але свою долю на цьому ринку мали й інші країни зі Східної Європи.

“Вийшла ситуація, коли українські виробники нереально демпінгують на ринку, бо вони мають набагато нижчий рівень собівартості послуг ніж країни Східної Європи. І основна проблема полягає в тому, що в тих напрямках куди історично їздили поляки та словаки, а їде українець. А польський та словацький перевізники стоять в чергах, бо вони не можуть дати таку дешеву ціну. Тому вони почали вимагати повернення візового режиму, щоб вижити неконкурентним способом з конкурентного ринку українців”, - каже експерт.

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян зазначає, що переваги українських транспортних компаній є не такими вже й суттєвими, як про це говорять їх колеги з сусідніх країн. Звісно зарплатня українського перевізника є нижчою ніж в польских колег, проте українські компанії не мають доступу до дешевих фінансових ресурсів, та не мають можливості купувати нову техніку, а старіша техніка вимагає більших витрат і на ремонт і споживає більше пального, що зі свого боку здорожчує вартість перевезень.

“Безумовно що поляки переживають, що українці можуть піти тим самим шляхом яким пішли вони після вступу в ЄС, коли вони фактично захопили більшу частку ринку вантажних перевезень по всій Європі. І бази польських перевізників є навіть в Португалії. Я думаю що з поляками треба говорити відверто, як воно є, що вступ України в ЄС є неминучий, що блокування чи вибудування кордонів всередині ЄС є неможливим чи недоцільним”, - говорить екс-міністр.

Коли перевізники закінчать страйкувати

Пендзін вважає, що головним каталізатором страйків перевізників та блокування кордону стало політичне міжсезоння в Польщі. Оскільки старий уряд припинив свою роботу, а новий лише формується виникла ситуація коли між Єврокомісією та польскими перевізниками немає посередників. 

“Поки не втрутиться польский уряд питання вирішуватися не буде. Брюссель уже сказав, що він може накласти штраф на Польщу у зв’язку з блокуванням кордону, а польских перевізників не дуже хвилює перспектива такого штрафу. Проте, це хвилює польського міністра фінансів. Тому в цій ситуації виникла прірва між польськими перевізниками та Брюсселем, яку і має заповнити новий уряд”, - каже Пендзін.

Зі свого боку Омелян також зазначає, що на етапі поки йде трансформація польскої влади та передача повноважень новому уряду очікувати проривів в питанні кордону не варто. При цьому навіть після формування уряду поляки та словами можуть наполягати на скасуванні транспортного безвізу для України, проте це буде суттєвим кроком назад. 

“Транспортний безвіз у нас діє до липня наступного року, тому я думаю що до цього моменту його скасовувати не будуть, а от після цього терміну нам дуже важливо зберегти безвіз. Можливим компромісом на цьому етапі може бути питання каботажних перевезень, тобто перевезень всередині ЄС, на що скаржаться поляки. Проте наскільки мені відомо так жодного факту до Єврокомісії вони так і не передали”, - каже Омелян.

За його словами, повернення до дозвільної системи та квотування буде суттєвим кроком назад, оскільки такі квоти раніше дуже сильно стримували двосторонню торгівлю. А зараз східний напрямок для України закритий і торгівля з Заходом для нас є безальтернативною. 

Пендзін також вважає, що словацький уряд та новостворений польский уряд можуть стати на бік перевізників зі своїх країн. Проте рішення Брюсселю може бути не в їх користь.

“Ми часто говоримо про інтереси країн які беруть участь у перевезеннях, але чомусь забуваємо про ті країни які зацікавлені в здешевленні цих послуг. Країни Старої Європи, такі як Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Скандинавські країни, зацікавлені в тому, щоб вартість перевезень була нижчою тому вони й наймають наших перевізників. Я думаю, що Єврокомісія займе позицію Старої Європи, яка зацікавлена в тому, щоб Український перевізник лишився на ринку перевезень і збив ціну яка сьогодні сформована у європейських країнах”, - каже Пендзін.