«Зайці» у транспорті: які штрафи та покарання діють у 2025 році

• Правова база: що говорить законодавство
• Хто має право перевіряти квитки та стягувати штрафи
• Розміри штрафів у різних видах транспорту
• Особливі випадки та нюанси

Правова база: що говорить законодавство

Безквитковий проїзд в Україні регулюється статтею 135 КУпАП. Цей документ визначає всі види порушень та санкції за них. Штрафують не тільки тих, хто взагалі не купив квиток. Є й інші ситуації, за які доведеться платити. Так, Ст 135 охоплює кілька типів правопорушень, пов'язаних з оплатою проїзду:

• повна відсутність квитка у пасажира під час поїздки;
• проїзд без реєстрації проїзного документа у відповідних системах;
• відсутність компостування квитка там, де це обов'язково;
• провезення без квитка дитини віком від 7 до 16 років.

Штрафи відрізняються залежно від того, де саме порушник їде без квитка. Найбільше доведеться заплатити в міському транспорті: там штраф перевищує вартість квитка в десятки разів.

Хто має право перевіряти квитки та стягувати штрафи

Не кожен працівник транспортної компанії має право перевіряти квитки та виписувати штрафи. Цим займаються спеціально уповноважені контролери. Наприклад, у Києві вони працюють у КП «Київпастранс». 

Під час перевірки контролер зобов'язаний показати службове посвідчення, яке підтверджує його повноваження. Якщо він відмовляється, пасажир має право не показувати квиток і подати скаргу. 

Після сплати штрафу контролер повинен видати квитанцію встановленого зразка. Це захист від повторних стягнень і підтвердження, що все зроблено за правилами. 

Якщо виникла суперечка або сумніви щодо дій контролера, можна звернутися до відділу контролю транспортної компанії. Також працюють гарячі лінії для оперативного вирішення конфліктів прямо під час поїздки.

Розміри штрафів у різних видах транспорту

Система штрафів за безквитковий проїзд побудована на принципі мультиплікатора на вартості звичайного квитка. Тобто, сума штрафу залежить не лише від виду транспорту, але й від ціни проїзду. 

Міський транспорт карає порушників найсуворіше: Х20 від вартості проїзду. Тобто якщо в Києві одна поїздка в автобусі коштує 8 гривень, то штраф за безквитковий проїзд становитиме 160 гривень. 

Приміські та міжміські перевезення мають інший розмір штрафів:

• поїзди приміського, місцевого або дальнього сполучення: штраф х10 у розмірі від вартості проїзду;
• автобуси приміського сполучення: штраф х10 в розмірі від вартості проїзду;
• автобуси міжміського і міжнародного сполучення та міжміський електротранспорт: штраф х10 від вартості проїзд. 

Наприклад, якщо поїздка міською електричкою в Києві коштує 15 гривень, то за безквитковий проїзд порушник заплатить 150 гривень. Для міжміських автобусів, де квиток може коштувати 100-200 гривень, штраф відповідно становитиме 1000-2000 гривень.

Особливі випадки та нюанси

Окрема історія – перевезення дітей. За статтею 135 КУпАП, якщо дитині від 7 до 16 років і вона їде без квитка, батькам доведеться платити штраф. Діти до 7 років їздять безкоштовно, а от старшим потрібен окремий квиток.

Навіть купленого квитка може бути недостатньо. Якщо у пасажира є місячний абонемент, але він не прокомпостував його при вході – технічно це порушення. Контролер має право розцінити ситуацію як безквитковий проїзд і виписати штраф, навіть якщо квиток дійсний.

Те саме стосується пільгових та студентських проїзних. Є студентський квиток, але немає посвідчення, щоб підтвердити право на пільгу? Контролер може вважати проїзд безквитковим і вимагати штраф у повному розмірі. Документи краще мати при собі завжди.

Тож безквитковий проїзд у 2025 році залишається адміністративним правопорушенням з відчутними наслідками для гаманця. Штрафи у 20-кратному розмірі для міського транспорту та 10-кратному для інших видів перевезень роблять «зайцювання» невигідним та ризикованим.