"Укртатнафта" готова забезпечити український ринок бензином за повного припинення поставок з Литви та Білорусі

Як зазначається у повідомленні підприємства, у 2021 році обсяг переробки нафтової сировини на ньому становив майже 3,2 мільйона тонн, що виявилося на 10% більше ніж у 2020 році, а частка кременчуцького палива на ринку бензинів України на сьогодні сягає 40%.

"Таким чином, ПАТ "Укртатнафта" має можливість разом з іншим вітчизняним виробником – АТ "Укргазвидобування" - повністю задовольнити попит на бензин в Україні у разі настання відповідної ситуації", – сказано у ньому.

Крім того, зазначається, що збільшення виробництва бензинів в Україні призведе до відповідного збільшення виробництва дизельного пального, зрідженого газу, бітуму та авіаційного палива.

Компанія при цьому також повідомляє, що на початку лютого якраз розпочала виробництво першого вітчизняного бензину А-98. Зазначається, що паливо преміальної якості марки А-98-Євро5-Е0 у кількості 2 тисячі тонн вже готове до відвантаження на АЗС.

"Паливо вироблено у повній відповідності до ДСТУ 7687:2015 та вимог Технічного регламенту. Ця марка бензину відповідає жорстким експлуатаційним вимогам та екологічним стандартам країн ЄС", - йдеться у повідомленні.

При цьому в "Укртатнафті" вказують, що у 2021 році в Україну було імпортовано 8 тисяч тонн бензину А-98, з яких 7,5 тисяч тонн надійшло саме з Литви.

НПЗ також наголошує, що зацікавлений у реалізації ініціативи щодо обмеження частки імпорту Україною нафтопродуктів з одного джерела на рівні до 30%, яка значилася у рішенні Ради нацбезпеки та оборони та відповідному указі президента Володимира Зеленського від 2 грудня 2019 року.

Також "Укртатнафта" закликає владу звернути увагу на "неконкурентні, антиринкові дії" під час постачання нафтопродуктів з Білорусі та Росії, на тотальну залежність України від постачання зрідженого газу з РФ, а також викорінити нелегальне виробництво нафтопродуктів без сплати акцизного податку.

Крім того, завод просить розглянути питання щодо зменшення податкового навантаження на бензини та дизельне паливо. Як вказують на підприємстві, перегляд ставок ПДВ та акцизних податків у бік зменшення є загальносвітовою тенденцією для обмеження інфляції та підтримки населення в умовах пандемії та зростання цін на нафту та газ, зокрема подорожчання нафти майже до 100 доларів за барель.

Нагадаємо, що влада Білорусі з 7 лютого ввела заборону на транзит залізницею нафтопродуктів, хімічних і мінеральних добрив, що йдуть з Литви.

Рішення стало відповіддю на заборону Литвою транзиту продукції підприємства "Білоруськалій", яке є одним із найбільших у світі виробників мінеральних добрив і потрапило раніше під міжнародні санкції як основне джерело податкових доходів та валютної виручки для режиму Олександра Лукашенка.

Зазначимо також, що 6 лютого Лукашенко заявив, що якщо українська влада "зробить дуже серйозну акцію в напрямку Донецька і Луганська", то Білорусь у цьому конфлікті підтримає РФ, і "ми з Росією відріжемо будь-які поставки не тільки ПММ, а й електрики" до України. У відповідь Зеленський натякнув, що з української сторони в такому разі буде введено заборону на імпорт якоїсь іншої білоруської продукції.

За даними профільного ресурсу Enkorr, імпорт із Литви у 2021 році становив 10% українського ринку дизпалива (690 тисяч тонн), 11% ринку бензину (265 тисяч тонн) та 16% ринку авіаційного гасу (57 тисяч тонн). Найбільшими клієнтами Orlen Lietuva, яка виробляє паливо на Мажейкяйському НПЗ, в Україні є мережі АЗС WOG, "Альянс Ойл Україна", SOCAR, ОККО та "Амік".

При цьому багатьох учасників ринку, як пише видання, ситуація з білоруською забороною литовських нафтопродуктів застала зненацька. Зокрема, харківська мережа "Овіс", яка понад 10 років виступає ексклюзивним представником Orlen Lietuva, заявила, що залишилася "біля розбитого корита", а деякі інші, у тому числі великий імпортер литовського ДП та бензину ОККО, розраховують на перенаправлення транзиту через Польщу, проте це пов'язано з логістичними труднощами, у тому числі через різну ширину залізничної колії (у Польщі 1435 мм, а в колишньому СРСР - 1520 мм).

При цьому відносини з самою Польщею в транспортній сфері останнім часом погіршилися спочатку через небажання Польщі збільшувати квоту дозволів для українських автотранспортних компаній на вантажоперевезення її територією, а потім через заборону Україною вантажного залізничного транзиту до Польщі під приводом електрифікації колії. Втім, з останнього питання наприкінці січня було заявлено, що профільні міністри двох країн все ж таки погодили скасування обмежень.