КСУ визнав неконституційними трикратні штрафи за несплату митних платежів

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Водночас, як ідеться у повідомленні КС, він вирішив відтермінувати втрату чинності відповідного абзацу 2 статті 485 Митного кодексу на шість місяців з дня ухвалення рішення, а також установив Верховній Раді врегулювати це питання у відповідності з Конституцією.

Рішення було ухвалено за конституційними скаргами громадян Барсегяна Геворка Сенекеримовича та Ліненко Наталії Миколаївни. Автори скарг просили визнати статтю 485 Митного кодексу такою, що не відповідає положенням частини 1 статті 41, статті 48, частини 2 статті 61 Конституції.

На їх думку, відсутність визначення найнижчої та максимальної межі розміру штрафу, неможливість її зменшення і відсутність альтернативних видів санкцій за вчинення відповідного правопорушення не дають змоги застосовувати цю норму з урахуванням принципу індивідуалізації юридичної відповідальності правопорушника.

Також вони вказували на те, що невідповідність санкції конституційним засадам індивідуалізації юридичної відповідальності порушує встановлені Конституцією право особи володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, а також право особи на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї.

Оцінюючи оспорюваний припис на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, суд взяв до уваги, що він установлює відповідальність за низку різних протиправних діянь, визначених в абзаці 1 цієї ж статті кодексу, які можуть різнитися за ступенем суспільної шкідливості, змістом тощо.

Водночас вказана санкція статті є безальтернативною та фактично встановлює лише один вид стягнення – штраф, який до того ж визначається у сталому розмірі відносно суми несплати митних платежів.

Суд наголосив, що відсутність в оспорюваному приписі інших видів стягнень та неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначається штраф, унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики винної особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, та наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.

КС зазначив, що потреба в індивідуалізації розміру штрафу є нагальною у випадках, коли цей розмір є істотним, унаслідок чого його застосування може бути надмірним втручанням у низку конституційних прав винної особи.

Розглядаючи питання допустимих меж обмеження гарантованого Конституцією права власності, суд врахував практику Європейського суду з прав людини та юридичні позиції власних рішень.

Він вважає, що внаслідок застосування оспорюваного припису статті 485 Митноно кодексу не забезпечується справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи, а сам цей припис є нормативним підґрунтям для надмірного втручання у гарантоване Основним законом право власності. Відтак, суд дійшов висновку, що ця норма суперечить частинам 1 та 4 статті 41 Конституції.

Джерело фото: ua.depositphotos.com