Обдирання бізнесу під покровом війни. Як старі податкові схеми продовжують вбивати економіку, що падає

Обдирання бізнесу під покровом війни. Як старі податкові схеми продовжують вбивати економіку, що падає

На тлі занепаду економіки країни відновлюються старі податкові схеми, авторство яких приписують голові податкового комітету Данилу Гетманцеву. Щоправда, останній усе заперечує.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Війна сильно вдарила по економіці України. Більшість підприємств змушені були переформатувати свою роботу – звільнити частину працівників, скоротити виробництво, зменшити зарплату. Як мінімум третина компаній тимчасово закрилася. У цих умовах працюючий бізнес, особливо експортери – чи не єдина опора держави, що воює. Проте через схеми, до яких може бути причетний голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, життєздатність таких підприємств перебуває під великим питанням.

Падіння на 35%

Втрати України від повномасштабної військової агресії Росії з урахуванням як вже завданих інфраструктурі та економіці руйнувань, так і майбутніх втрат за наступні роки перевищують $1 трлн, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль напередодні в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, близько $270 млрд із цієї цифри – втрати від руйнувань військової та цивільної інфраструктури. Ще $290 млрд – це падіння ВВП: втрати підприємств через зірвані контракти, зруйновані виробництва, витрати на релокацію, втрату співробітників, недоотриманий прибуток і не вкладені інвестиції. Решта – це втрати держави внаслідок зменшення ВВП у перспективі, насамперед – недоплачені податки. Прем'єр оцінив загальне падіння економіки у 2022 у 35% і більше.  

Песимістичні очікування підтверджують і дані опитувань підприємств, які були змушені згорнути або суттєво скоротити свою діяльність. За даними недавнього дослідження компанії Gradus Research, війна змінила бізнес як мінімум 85% компаній, 35% призупинили діяльність тимчасово або вже назавжди.  

З працюючого бізнесу 50% відзначили суттєве зниження обсягів замовлень, 29% – проблеми з логістикою. Майже 40% опитаних підприємств перестали платити заробітну плату працівникам, майже 30% – розраховуватись із постачальниками.  

Усе це негативно позначиться на фіскальних надходженнях. На митниці ситуація плачевна: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, там збирають лише 15% обсягів мирного часу. І хоча в березні податківці вже прозвітували про перевиконання планових показників, але наступні місяці там також будуть набагато жорсткішими. Як через масштабні податкові послаблення, що впроваджуються, так і через так звані "схеми Данила Гетманцева", сигнали про відродження яких активно надходять з різних регіонів.  

На експортерах вирішили заробити

На цьому тлі працюючі компанії, та ще й такі, що намагаються експортувати продукцію з високим рівнем доданої вартості, – рідкісний виняток і фактично єдина надія бюджету. Але, незважаючи на численні заяви уряду про підтримку, експортери стикаються з проблемами, про які у воєнний час мали б забути.  

За даними видання, одразу кілька асоціацій експортерів на внутрішніх нарадах знову почали обговорювати "традиційні" виклики щодо роботи експортерів в Україні, серед яких головний – несвоєчасне відшкодування ПДВ.  

"Сьогоднішні умови господарювання привели до істотного скорочення оборотних коштів, насамперед для видів бізнесу, які передбачають виготовлення та продаж продукції складного виробництва з довгими ланцюжками постачання. Одним із основних джерел поповнення оборотних коштів для бізнесу, особливо експортно-орієнтованого, завжди було своєчасне відшкодування ПДВ", — каже один із учасників таких нарад.  

Проте, за його словами, в останні 3 місяці держава з подання податкового комітету Ради та особисто його керівника Данила Гетманцева різко почала затримувати виконання своїх зобов'язань. "Так, у січні було затримано відшкодування майже 2 млрд грн з поточної заявки, а у лютому ще до початку бойових дій бізнес отримав від податківців неофіційне повідомлення, що із заявки обсягом понад 20 млрд грн буде повернено лише 13 млрд грн", — додав співрозмовник автора.  

Сайт Державної казначейської служби не працює, тому актуальна інформація щодо відшкодування ПДВ в Україні офіційно недоступна. На сайтах-агрегаторах інформації вказується, що станом на 24 лютого обсяг відшкодування ПДВ з початку 2022 року склав трохи більше 21 млрд грн, що загалом підтверджує інформацію інсайдера.  

"Ми ставили питання про те, чому так сталося. Було надано відповідь, що це пов'язано з необхідністю додаткової перевірки вже сформованих заявок, що досить дивно, адже, за заявами самих податківців та керівництва Податкового комітету, сьогодні в системі електронного адміністрування ПДВ взагалі має бути відсутнім фіктивний податковий кредит", — каже наш співрозмовник.

Негласний куратор

Тут варто нагадати, що наприкінці 2021 року Гетманцев фігурував у гучному скандалі, пов'язаному із ручним блокуванням десятків тисяч податкових накладних у великих експортерів, серед яких найбільші аграрні та виробничі компанії. Тоді він виправдовувався, що йшлося про перегини на місцях і що насправді це недобросовісні платники податків та учасники скруток намагаються врятувати свої схеми. Водночас ЗМІ рясніли повідомленнями, згідно з якими саме сам Гетманцев і став у цей період негласним "куратором" цих "скруток". Про це, зокрема, заявляв екссекретар РНБО Олександр Данилюк.  

За його словами, Гетманцев встановив "наглядачів" за податковою та митницею, а також неформальні нормативи для підприємств щодо їх податкового навантаження та критеріїв визнання ризиковими. Невиконання цих критеріїв у результаті веде до блокування діяльності компанії: якщо навантаження менше 1,5% – ризиковість надається "автоматично". Гетманцев усе заперечував.

Втім, за словами експертів, запроваджена податківцями система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР — автоматизована система, яка мала виключити людський фактор та "ручний режим" при блокуванні накладних) не принесла належних результатів.  

"СМКОР не зупинила конвертаційні центри, а лише додала проблем відповідальному бізнесу у вигляді подальшого блокування податкових накладних та необґрунтованого віднесення платників податків до ризикових. Контролюючий орган продовжує використовувати СМКОР у ручному режимі як інструмент комунікації з бізнесом. Внаслідок цього будь-яка поведінка платника податків, який не подобається контролюючому органу, може одразу стати причиною для попадання такого платника до списку ризикових. Таким чином, контролюючий орган намагається "боротися" з низьким податковим навантаженням і спонукає платника податків відмовитися від податкового кредиту, який, на його думку, є "схемним", — пояснював наприкінці 2021 року в колонці для "Дзеркала тижня" адвокат Дмитро Кулик.  

З початком війни систему електронного адміністрування ПДВ виключили офіційно та відновили стягнення та управління податком у ручному режимі. "Як наслідок, за наявними у бізнесу даними, у березні обсяги заявленого до відшкодування ПДВ перевищили обсяги, задекларовані до сплати (17 млрд грн заявлено до відшкодування і лише 14 млрд грн – до сплати), чого в принципі не може бути за нормального адміністрування податків і може свідчити лише про застосування масштабних схем формування фіктивного податкового кредиту", — каже наш співрозмовник із бізнес-асоціації.  

"Непрозорий механізм відшкодування ПДВ та його несвоєчасне повернення призводить до того, що експортери не зможуть як своєчасно розраховуватися зі своїми постачальниками, так і повноцінно здійснювати власну діяльність через брак оборотних коштів, що спричиняє остаточне придушення ділової активності, яку й так істотно скорочено через війну війни", — додає він.

Під час війни підтримка бізнесу має бути безумовною, а всі пов'язані з цим процедури максимально спрощеними і прозорими. Однак для окремих колаборантів це, мабуть, час для максимізації особистої вигоди та можливість заробляти на відкатах під час загального хаосу та невизначеності. На тлі війни схеми Гетманцева, мабуть, мали залишитися непоміченими, а загальний недобір бюджету збиралися списати на бойові дії та 35%-не падіння економіки. Проте виявилося, що підприємці не готові миритися з мародерством корупціонерів. Залишилося з'ясувати, чи знайдеться політична воля для притягнення таких, як Гетманцев, до відповідальності за спроби нажитися на бізнесі, який ледве зводить кінці з кінцями і залишається надійним хребтом для всієї української економіки.