Війна усе змінила. Скільки витрачають та заробляють регіони України під час війни

Хоча на практиці потрапивши під вплив контрольованих Кремлем ватажків терористів колись індустріально розвинені міста Донеччини та Луганщини занепали порівняно навіть з сусідніми населеними пунктами тих самих областей які знаходились під контролем законної Української влади. 

Адміністративна реформа, що стартувала в Україні 2015 році запустила процес бюджетної децентралізації та громадам змогу залишати собі зароблені кошти та спрямовувати їх на розвиток. Водночас за оцінкою руху “Чесно” у передвоєнному 2021 році лише 25% українських громад могли рахуватися самодостатніми, тоді як 75% отримували базові дотації з державного бюджету. 

Найбільше реверсних дотацій у 2021 перераховували громади Дніпропетровської, Запорізької та Київської областей. А найбільше базових дотацій з держбюджету отримували громади Закарпатської, Івано-Франківської, Донецької, Львівської та Одеської областей.

Однак після початку повномасштабної війни цей наратив про те які регіони годують Україну схоже втратив свою актуальність, бо наразі дотаційною є уся країна. Так за підсумками 2023 року міжнародна допомога Україні за оцінкою НБУ може скласти 42 млрд доларів, а в бюджеті на 2024 рік вже передбачено дефіцит у розмірі 41 млрд доларів або близько 20% від ВВП. 

Ця тенденція знайшла своє відображення і в бюджетах областей України, кожен з яких у 2023 році був запланований з дефіцитом, а близько третини надходжень місцевих бюджетів сформовано субвенціями та дотаціями з держбюджету. Водночас обсяги надходжень та видатки регіонів головним чином залежали від чисельності населення та кількості робочих місць. 

Варто зауважити, що війна змінила економічну карту України. Близько 5 млн українців, головним чином люди працездатного віку покинули прифронтові території та оселилися у відносно мирних регіонах країни. Бізнес також змінив свою локацію перемістившись поближче до західного кордону. На думку експертів ситуація з розселенням, яка склалася в Україні через війну, може залишитись навіть після війни, а головними драйверами економіки України стануть мегаполіси та центральна частина країни.

Міграція населення та бізнесу

Одним з визначальних факторів, які викликали трансформацію економічної карти України є вимушене переселення громадян з прифронтових регіонів у відносно мирні області, а також релокація підприємств. За даними Національного інституту стратегічних досліджень станом на середину червня в Україні зареєстровано 4,872 млн внутрішніх переселенців, половина з яких це люди працездатного віку. Понад половина ВПО походять зі Сходу та Півдня України. Зокрема, вихідцями з Харківської області є 25 %, Донецької – 21 %, Запорізької – 10 %, Херсонської – 10 % та Луганської – 7 %. Згідно з дослідженням НІСД найбільше ВПО знайшли прихисток у Києві та Київській області (9 % і 9 % відповідно), Харківській (14 %) та Дніпропетровській (12 %) областях. Чимало внутрішньопереміщених осіб вже повернулися до рідних регіонів, а більшість теперішніх ВПО виявило бажання повернутися до додому. Разом з цим приблизно п’ята частина(15% висловилась за неповернення).

“Враховуючи, що 16 % опитаних наразі не визначилися із довгостроковими планами, що в умовах продовження воєнних дій та руйнувань цілком зрозуміло, пропорція між ВПО, орієнтованими на повернення, та тими, які прагнуть інтегруватися в соціальне середовище за місцем нинішнього проживання, невідворотно змінюватиметься. Причому є всі підстави вважати, що частка тих, хто не повернеться, зростатиме”, - зазначають В НІСД.

Разом з населенням через війну до відносно безпечних регіонів мігрував і бізнес. За даними Opendatabot станом на кінець вересня в Україні за програмою релокації з прифронтових територій у більш безпечні регіони переїхали 844 підприємства з яких 667 вже запустилися на новому місці. 

 Найбільш привабливими для релокантів виявилися Закарпатська та Львівська області — по 120 та 199 компаній відповідно. До топу безпечних регіонів також потрапили також Чернівецька область — 78 релокантів, та Івано-Франківщина — 70. А ось найменш затребуваними виявились Одещина — лише 3 бізнеси, Житомирщина — 6 компаній, та Кіровоградщина — 17.

Хто скільки заробляє та хто скільки витрачає

Наразі Україна перебуває у стані війни й значну частину зароблених коштів країна витрачає на безпеку та оборону(50% від усього державного бюджету). Водночас державний бюджет значною мірою залежить від допомоги західних союзників. При цьому Україна не може прямо фінансувати воєнні витрати за рахунок західної допомоги тож спрямовує ці кошти на потреби тилу. В таких умовах виокремити який з регіонів країни є донором, а який дотаційним практично неможливо. Водночас данні про рух коштів дають можливість зрозуміти рівень економічної активності різних регіонів, а також чисельність населення. Цілком ймовірно, що показники економічної активності та щільності населення збережуться в цих же пропорціях і після закінчення війни.

Водночас за даними платформи Openbuget жоден з обласних бюджетів на 2023 рік за планом не є профіцитним. В бюджеті кожного з регіонів заплановані видатки перевищують заплановані надходження на мільярди, а в деяких випадках на десятки мільярдів гривень. Разом з цим, за січень-вересень поточного року стан середній показник виконання дохідної частини місцевих бюджетів складає в частині надходжень 77,1%, а у частині видатків - 56,7%. З урахуванням цього фактору за три квартали цього року бюджети всіх областей фактично показали профіцит.

Лідерами серед регіонів за фактичними видатками станом на вересень є Дніпропетровська область де видатки складають 45,863 млрд гривень, Київ - 43,363 млрд гривень, Львівщина - 31,861 млрд гривень, Київщина - 26,080 млрд гривень та Одещина - 24,943 млрд гривень. Найменше грошей за 9 місяців цього року потратили Луганщина - 1,927 млрд гривень, Херсонщина - 5,699 млрд гривень, Чернівецька область - 8,473 млрд гривень, Тернопільщина - 10,166 млрд гривень, а також Чернігівська область - 10,373 млрд гривень.

В середньому за 9 місяців 2023 року дохідна частина бюджетів українських регіонів на 27,97% залежали від субвенцій та дотацій з державного бюджету, а 66,33% були сформовані коштом податкових надходжень. Загалом субвенції місцевим бюджетам з державного за 9 місяців склали 103,771 млрд гривень, а дотації 36,793 млрд гривень.

При оцінці місцевих бюджетів слід брати до уваги, що значну частину регіональних надходжень(за даними ЗМІ до 68%) тоді складали податки на доходи фізосіб які збираються з мешканців регіонів. Багато з податкових резидентів українських областей боронить країну на передовій та отримує доволі велику зарплатню і податки з цієї зарплатні йшли саме до бюджетів громад, а не до державного бюджету.

Цю ситуацію змінив законопроект №10037, котрий та був ухвалений парламентом 7 листопада. Закон передбачає, що вже з 1 жовтня цього року військовий ПДФО буде спрямований на потреби Міністерства оборони та Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації. Звичайний ПДФО залишиться в громадах в обсязі 64%. При цьому не менше 4% податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії, а також на підтримку підприємств з виробництва, постачання теплової енергії, а також централізованого постачання холодної води та водовідведення. Разом з цим у наступному році Уряд планує спрямувати в регіони додаткові 62 млрд гривень, що на думку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля дозволить громадам закривати всі необхідні та першочергові потреби. 

Україна після війни

За словами виконавчого директора економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна через війну в Україні суттєво змінилась карта трудових ресурсів. Центр промислового виробництва в Україні став поступово зміщуватися на Захід. Крім цього західні області країни наразі виступають потужним логістичним хабом оскільки основні транспортні потоки зараз проходять через західний кордон.

“Основне постачання і гуманітарних вантажів та військово-технічної допомоги йде через західний кордон, тому там докорінно міняються схеми логістики, вибудовуються нові логістичні напрямки”, - каже Пендзін.

Водночас він зазначає, що південь та Центр України залишаються традиційно аграрними та залишатимуться аграрними центрами й надалі, оскільки цей вид діяльності є більше прив’язаним до регіону ніж промисловість. Разом з цим з прифронтових регіонів, таких як Херсонська, Миколаївська та Запорізька області скоротилось постачання продовольства як на внутрішній ринок, так і на експорт.

Пендзін каже, що поточна трансформація економіки країни, що виникла через війну може зберегтися на довгий час, оскільки інвестори не будуть іти на прифронтові території, або території які є небезпечними для ведення бізнесу. Водночас внутрішні переселенці з часом можуть укорінитися на новому місці й не захочуть повертатися в рідні регіони.

“Я думаю ситуація з тими міграційними процесами вона надовго. А якщо людина ще поїхала на нове місце, швидко опанувала себе, знайшла роботу, влаштувала дітей і рівень безпеки її влаштовує то вона точно не буде повертатися в раніші місця де вона жила. Так що коли почнеться відновлення східних областей. буде проблема з забезпеченням там належної кількості робочої сили для того, щоб там все це відновлюватися”, - говорить Пендзін.

Разом з цим директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова вважає, що ресурс західних областей для розміщення там підприємств та додаткового населення є вичерпним. 

“Всі покладають величезні сподівання на розвиток Західного регіону. Я перепрошую: екологи далеко не в захваті від наших ідей! Вони говорять про те, що екологічна ємність у всіх областях, крім Франківської й Львівської, вичерпана. Тобто є обмеження, пов'язані з водою, зі скидами стічних вод тощо”, - зазначила Лібанова.

На думку науковиці, найбільші можливості найбільші можливості для релокації та більш щільного заселення є в центральної частини України. Екологічна ємність цього регіону є далека до вичерпання. Крім цього на думку Лібанової після закінчення війни Україна ще довгий час залишатиметься бідної країною де значна частина населення сконцентрована навколо великих міст-мільйонників. У нас такими містами можуть стати Київ, Одеса, Дніпро, Харків, Львів та можливо Донецьк. 

Водночас Харківщина, Сумщина, Чернігівщина залишатимуться в зоні ризику, оскільки навіть якщо війна закінчиться ніхто не зможе бути певним, що вона не почнеться знову. Разом з цим Лібанова зазначає, що дуже важливо не допустити знелюднення цих територій.