- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Газовий шантаж. Чим закінчаться погрози Росії відключити Європу від газопостачання
28 березня країни “Великої сімки” після спільного засідання підтвердили, що не платитимуть за газ у рублях. Виступаючи перед журналістами міністр економіки Німеччини Роберт Хабек заявив, що G7 готові до будь-яких сценаріїв, а умови Росії неприйнятні.
Раніше 21 березня під час наради з урядом російський президент Путін заявив, що Росія більше не прийматиме долари та євро як оплату за природний газ і збирається перейти на розрахунки в рублях. При цьому він доручив російському Центробанку за тиждень визначити порядок операцій із придбання рублів на внутрішньому ринку РФ покупцями російського газу.
ЄС заборонив постачати в Росію євро, тому Путін у відповідь заявив, що вважає євро і долар валютами, що "скомпрометували себе". У відповідь на вторгнення Росії в Україну США, Великобританія, ЄС, а також низка інших країн запровадили жорсткі санкції проти Росії та продовжують вводити нові. Санкції були введені проти нафтогазової галузі РФ, яка всі попередні роки формувала половину надходжень до російського бюджету. Через це РФ у перспективі може бути витіснена із світового ринку вуглеводнів, а частка її ринку буде поділена між іншими великими постачальниками.
Крім того, через санкції проти російського Центробанку, а також низки інших великих банків РФ країна агресор опинилася у фінансовій ізоляції і не може ввозити на свою територію долари та євро. Крім того, Захід ввів низку обмежень щодо золотих запасів Росії, що не дасть країні-агресору пом'якшити наслідки фінансових санкцій за рахунок золотого резерву.
З першого дня війни Росія постачає до Європи газ, у тому числі через українську газотранспортну систему. Вона має намір робити це і надалі незважаючи на жорсткі санкції, які ввели проти неї країни Заходу, які тепер вважаються "недружніми" в РФ.
Путін хоче убезпечити надходження валюти до Росії і шантажує ЄС відключенням газу
Безпрецедентні санкції проти нафтогазової галузі РФ, а також ізоляція російських компаній призвела до того, що Росія вже не може продавати свою нафту старим покупцям навіть із рекордним дисконтом. Крім того, відхід з країни-агресора низки великих компаній та обмеження контейнерних перевезень викликало в РФ безробіття та закриття бізнесів. А заморозка резервів Центробанку та інших банків РФ, а також інші санкції проти фінансового сектора викликали рекордне падіння курсу рубля не лише по відношенню до долара та євро, але також до гривні та національних валют середньоазіатських країн. У сукупності це спровокувало як масове безробіття, інфляцію і падіння добробуту російських громадян, а й істотне падіння надходжень у російський бюджет.
Путін, який з моменту свого приходу до влади використав військові конфлікти для підвищення свого рейтингу та зміцнення своєї влади, у разі вторгнення в Україну зіткнувся з економічними труднощами, які загрожують призвести до діаметрально протилежного ефекту.
В даний час Росію покинули і продовжують залишати її найбільш освічені, забезпечені та економічно активні громадяни, що в перспективі загрожує подальшим падінням економіки. Через фінансові обмеження Росія також зіткнулася з дефіцитом валюти, яка потрібна їй для підтримки фінансової стабільності великих державних підприємств, на яких тримається нинішній режим. Також Кремлю потрібні кошти, оскільки зараз він має фінансувати військову кампанію проти України і має намір продовжити це робити найближчі місяці.
Поки що газ є одним із небагатьох товарів, які Європа продовжує купувати, оскільки не може швидко диверсифікувати постачання. Таким чином, експорт блакитного палива в ЄС залишається для Кремля одним з головних джерел надходження валюти З початку війни постачання газу з Росії до країн ЄС збільшилося в багато разів, у тому числі і через територію України. Торгівля газом залишається одним із небагатьох суттєвих джерел щодо наповнення російського бюджету, зокрема й для фінансування військової кампанії проти України.
На думку журналіста Сергія Головньова, своїм рішенням Путін намагається уникнути арешту на іноземних рахунках валютного виторгу за газ, оскільки він відразу буде зарахований на рахунки російських банків у процесі обміну на рублі. Щоб розрахуватися з Росії за газ "країна з недружнього списку", має купити у російських банків, або на Московській біржі, за долари або євро необхідну кількість рублів.
Вимушуючи ЄС, а також країни, які підтримали санкції проти неї, купувати за долар та євро російський рубль Кремль також намагається принизити своїх опонентів та продемонструвати їхню залежність від російських енергоносіїв.
А член наглядової ради Національного банку України Віталій Шапран вважає, що перехід на продаж газу в рублі потрібен РФ для підстрахування.
“Не постачати ж газ до ЄС росіяни не можуть, бо для них це є джерело валюти. Передбачається, що покупці газу мають шукати рублі на внутрішньому російському ринку. А навіщо вам росіяни євро на внутрішньому російському ринку, якщо вам на прес-конференціях держ чиновники розповідають, що і євро, і долар втратили довіру? Відповідь тут проста: і долари і євро дуже потрібні РФ, просто є ризик, що поки вони дійдуть Газпрому звичним безгольним маршрутом – їх теж хтось може заарештувати”, — пише Шапран.
При цьому він зазначає, що нещодавня ініціатива Кремля, згідно з якою розрахунки за зовнішніми боргами мають проводитись у російських рублях, ні до чого не призвела. Сам Мінфін РФ розрахувався доларами, а держкорпорації по черзі стали отримувати спеціалізовані дозволи гасити облігації та відсотки за ними у валютах випуску.
"Чому так сталося? А тому, якщо ці держкорпорації почнуть розраховуватися карбованцями за борги в інвалюті, то отримають дефолтний статус, далі піде комітет кредиторів та арешт майна цих корпорацій за кордоном. А оскільки майже всі експортні компанії в РФ обтяжені таким майном, то президентський указ стає фікцією. А якщо так, то чималі запаси валюти, які не заарештовані цивілізованим світом і перебувають на рахунках держкорпорації, починають поступово танути. Старі позики гасяться, нових же ніхто не дає”, - зазначає експерт.
Чому Європа не платитиме в рублях
Енергетична криза, що трапилася в Європі минулої зими, була спровокована багато в чому через дії російського газового монополіста компанії "Газпром". Кремль використав газ як зброю, скорочуючи постачання на спотовий ринок ЄС, а також перепродуючи газові деривативи через підконтрольні йому компанії. Таким чином Газпрому вдалося підвищити котирування газу до небачених раніше значень.
Минулого року Євросоюз імпортував із Росії 155 млрд. кубометрів газу, що становить приблизно 40% від його загального рівня споживання. Обсяг експорту газу "Газпрому" до ЄС становить 145 млрд. кубометрів.
Крім того, з літа минулого року, "Газпром" якому належать найбільші підземні газосховища в Європі, планомірно спустошував запаси блакитного палива в ЄС таким чином створюючи його дефіцит. З настанням весни (станом на 9 березня) загальний залишок газу в ПСГ Європи становить 27%. Підземні сховища Німеччини спустошені на 74,4%, Франції – на 80,3%. Через це ЄС, який пережив енергетичну кризу минулої зими, тепер також не застрахований від енергетичної кризи на наступний опалювальний сезон.
Минулого року Євросоюз імпортував із Росії 155 млрд. кубометрів газу, що становить приблизно 40% від його загального рівня споживання. Обсяг експорту газу "Газпрому", якому також належать найбільші підземні газосховища до ЄС, становив 145 млрд. кубометрів.
При цьому з кожним із європейських клієнтів у “Газпрому” є контракт, де чітко прописані умови постачання газу, у тому числі й валюта, у якій проводяться розрахунки. На умови контрактів і послалися лідери країн ЄС та глави європейських компаній, коментуючи рішення Кремля перейти на розрахунки в рублях.
"Скрізь діють тверді договори, у яких зазначення валюти, в якій відбувається оплата, є частиною контракту", - заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
"Такої можливості особливо немає. Ямальський контракт, деталей якого я розкривати не можу, передбачає спосіб регулювання ціни", - сказав голова польської нафтогазової компанії PGNiG Павло Маєвський.
Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі також вважає, що переведення розрахунків за природний газ у рублі вважатиметься порушенням контрактів.
А прем'єр-міністр Словенії Янез Янша сказав, що ЄС не платитиме за природний газ у рублях. Він наголосив, у Європі навряд чи хтось знає, "як виглядають рублі". При цьому він додав, що перехід на оплату в рублях за контрактами на постачання газу може призвести до зміни ціни палива, що купується.
"Якщо ми змінюємо умови контракту, то можна все заново обговорювати, у тому числі й ціни. Для мене найголовніше, щоб ціни впали. Сьогодні ціни абсолютно відірвані від реальності, я радий, що Єврокомісія виступила з пропозиціями, зокрема щодо введення обмежень цін на газ", – наголосив прем'єр-міністр Бельгії Олександр де Кро.
Проте Кремль продовжує тиснути на лідерів країн Європи, наполягаючи на нових умовах розрахунків. Своїм указом Путін доручив російському Центробанку та Газпрому перевести розрахунки за газ у рублі вже з 31 березня.
А його прес-секретар Володимир Пєсков припустив , що при відмові ЄС працювати в нових умовах постачання блакитного палива взагалі можуть припинитися, оскільки безкоштовно газ постачати ніхто не буде.
“Те, що ми не безкоштовно поставлятимемо газ, — це однозначно. Це можна сказати з абсолютною впевненістю”, - сказав Пєсков російським журналістам.
При цьому заява Хаека після засідання G7 демонструє, що Європа не йтиме на шантаж і готова до наслідків. Ще 25 березня на засіданні Європейської ради ухвалили рішення створити платформу для спільних закупівель газу країнами-членами ЄС. Доступ до платформи також матимуть країни Західних Балкан і три асоційовані східні партнери, серед яких і Україна.
Такий крок допоможе знизити конкуренцію за газ серед країн ЄС, а також стати серйозним кроком для стабілізації енергетичного ринку Європи. Висока ціни на газ чинить сильний тиск на населення країн ЄС, який ще не оговтався від економічної кризи, викликаної COVID-19. Крім зростання тарифів за комунальні послуги з благополуччя громадян ЄС вдарить також і зростання цін на продукти харчування, спричинене неможливістю експорту сільгосппродукції з України, а також можливість призупинення такого експорту з РФ.
Як Європа може подолати кризу
На відміну від авторитарної Росії, де влада не звертає увагу на труднощі пересічних громадян, політичні системи країн-членів ЄС спираються на демократичні цінності. Європейські політики, які прийшли до влади внаслідок перемоги на виборах, можуть бути відсторонені від влади після наступних виборів, якщо незадоволення громадян стане надто сильним. З іншого боку, більшість населення країн ЄС підтримує Україну, яка воює з авторитарною Росією, намагаючись зберегти свої цінності свободи та демократії.
У таких умовах розумним виходом для ЄС буде тимчасовий уникнення ринкового регулювання та частковий перехід до ручного регулювання цін у таких галузях як енергетика та продовольство. Це дозволить обмежити споживчий попит і спекуляцію, а внаслідок інфляцію в цих галузях на час економічного протистояння ЄС з Росією.
Подібні регуляції вже запроваджувалися у Західних країнах у минулому столітті. Так, у роки Першої світової у Європі виникла карткова система розподілу товарів першої необхідності. Оскільки сільське господарство було зруйноване через нестачу робочих рук, тяглову худобу, і дефіцит нітратних добрив, а імпорт у таких країнах як Британія та Німеччина утруднився через бойові дії воюючі сторони відмовилися від ринкових механізмів і перейшли адміністративній політиці раціонування у розподілі продуктів харчування.. Така політика досягла свого піку до 1918 року, а країнах, що найбільш постраждали від війни, вона тривала і деякий час після її завершення. У роки Другої світової влади країн, що воювали, повернулися до ручного розподілу соціально важливих товарів. До таких, крім продуктів харчування, додалися нафтопродукти, які видавалися або видавалися по талонах (як у США) або взагалі були заборонені до використання приватним споживачам і видавалися лише військовим, екстреним службам та фермерам (як у Великій Британії). Крім того, талони на бензин застосовувалися в Європі та США після нафтової кризи 1973 року, коли арабські країни встановили ембарго нафти проти союзників Ізраїлю у Війні Судного дня.
Звичайно в поточних умовах ЄС не запроваджуватиме жорстке нормування на те, що було в роки світових воєн. Однак не позбавлене сенсу субсидування населення та соціально значущих установ подібно до того, що відбувалося під час енергетичної кризи минулої зими. Тоді уряди ЄС боролися із кризою шляхом зниження податків та компенсації домогосподарствам із низькими доходами, на що члени ЄС витрачали десятки мільярдів євро зі своїх бюджетів. У майбутньому до цих заходів може додатись і заморожування тарифів для деяких категорій споживачів, а також субсидування окремих галузей. Також у світлі останніх рішень Єврокомісії не виключено обмеження спекуляцій дериватами, що у свою чергу нівелює дії Кремля на газовому ринку ЄС та знизить ціну на газ.
До того ж, вже зараз США активно шукають газ для Європи, а американські газовики можуть переорієнтувати свої поставки через те, що ринок Азії буде завантажений російським ресурсом, а європейський ринок залишатиметься для них привабливим через високу ціну.
Поки що Європа демонструє небажання йти на поводу у Кремля та готуватися до найгірших сценаріїв розвитку подій. Проте такі сценарії залишаються вкрай небажаними для Кремля. Якщо в ЄС зрозуміють, що можуть обійтися без російського газу, а згодом зможуть диверсифікувати свої поставки і знайти заміну російському газу в достатній кількості європейський ринок енергоносіїв, доходи від нього та останні важелі впливу на європейську політику будуть втрачені для Кремля на довгі роки. А це означає, що перешкод для подальшої ізоляції Росії не залишиться.