Затягнути гайки. Як США та союзники готуються ще більш жорстко витісняти Росію зі світового ринку нафти

Видання Reuters з посиланням на чотири своїх джерела у Білому домі повідомило, що Адміністрація президента Байдена на даний момент розглядає цей крок для стабілізації цін на бензин у США. Ринки відреагували на цю новину різким падінням котирувань на ф'ючерси нафти марки Brent.

Так, з 3:00 по 3:30 за Києвом котирування на біржі ICE Futures обвалилися зі 113  до 108 доларів за барель. А станом на 10.33 значення котирувань ф'ючерсів становило 109 доларів за барель.

При цьому у перші тижні російського вторгнення в Україну після заяви Байдена 8 березня про ембарго на російські енергоносії значення котирувань досягло пікових показників у 127,98 долара за барель. А лише тиждень тому (23 березня) нафтові ф'ючерси на біржі торгувалися за ціною 121,6 долара за барель.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Водночас у четвер, 31 березня, очікується виступ Байдена, де він прокоментує кроки своєї адміністрації, спрямовані на зниження цін на нафтопродукти. При цьому ще невідомо, чи не стане вивільнення зі стратегічного резерву США рекордної за 50 років кількості нафти частиною якоїсь більшої та глобальної стратегії для зниження світових цін на нафту.

У п'ятницю, 1 квітня, запланована зустріч членів Міжнародного енергетичного агентства, на якій країни-члени обговорять колективне вивільнення нафти з резервів. Самі заходи та обсяг випуску нафти з резервів поки що обговорюється, проте ці новини вже вплинули на біржові котирування та зумовили падіння цін на нафту як у США, так і в Європі.

Ціни на нафту у світі почали зростати з початку року через геополітичну напруженість на Близькому Сході, а також через загрозу вторгнення Росії в Україну. Після того, як вторгнення відбулося, країни Заходу запровадили санкції по відношенню до Росії, яка на той час була другим світовим експортером нафти.

Хоча на початку місяця повноцінні санкції щодо російської нафти запровадили лише США та Великобританія, західні нафтові компанії, побоюючись тиску з боку громадської думки, почали уникати партнерства з росіянами.

До кінця березня про ембарго на російські енергоресурси заговорили і в ЄС, а найбільший імпортер російської нафти Німеччина заявила, що до кінця 2022 року взагалі відмовиться від постачання нафти з РФ.

"Компанії завершують контракти з російськими постачальниками, не продовжують їх і переходять на інших постачальників. І все це йде неймовірними темпами", — заявив 25 березня журналістам федеральний міністр у справах економіки та захисту клімату ФРН Роберт Хабек.

При цьому він зазначив, що до середини 2022 року імпорт російської нафти до Німеччини має зменшитись удвічі, а до кінця року країна вже буде "практично незалежною" від постачання з РФ.

Також Росію залишили і найбільші у світі нафтосервісні компанії. Halliburton Co, Schlumberger, Baker Hughes та Weatherford входять до "великої четвірки" компаній, які спеціалізуються на розробці рішень та послуг для енергетичної галузі на етапах від пошуку вуглеводнів до будівництва свердловин та оптимізації видобутку.

У своїх прес-релізах 20 березня вони заявили, що призупиняють інвестиції в РФ, а також заморожують свої проєкти через санкції, введені США у відповідь на вторгнення Росії в Україну.

За даними транснаціональної компанії British Petroleum, Росія посідає 6 місце у світі за доведеними та розвіданими запасами нафти. При цьому РФ є другою у світі після США з видобутку та експорту нафти. Високі показники видобутку зумовлені тим, що росіяни продовжують експлуатувати старі родовища в Татарстані та Сибіру, видобуток на яких ведеться з часів СРСР і які згодом можуть виснажитися. Для збереження свого провідного статусу експортера вуглеводнів Росії необхідна розробка нових родовищ, які здебільшого перебувають на морському шельфі та в Арктичному океані. Однак розробка даних родовищ неможлива без західних технологій та інвестицій.

Через санкції щодо росіян частку на світовому ринку вуглеводнів уже ділять інші країни-експортери. Зокрема, вигоду від поточної ситуації на ринку можуть отримати Венесуела, яка володіє найбільшими у світі розвіданими запасами нафти, а також Канада, яка знаходиться в рейтингу на третьому місці. До того ж Канада має той самий клімат і географічне розташування, як і Росія, і може отримати з санкцій проти РФ максимальну вигоду. Єдиною перешкодою на шляху до максимізації видобутку нафти в цій країні є екологічна політика федерального уряду.

У той же час через санкції та токсичну репутацію російські компанії зіткнулися зі труднощами реалізації нафти на світовому ринку навіть з рекордним в історії дисконтом. Через неможливість збуту та надлишку ресурсу російський оператор нафтопроводу, компанія "Транснефть", обмежила прийом нафти до системи трубопроводів.

"Росія не може просто взяти і припинити видобуток нафти і газу з свердловин, що діють. Сировину, яка йде по свердловинах на поверхню, треба постійно кудись наплавляти: в трубопроводи, резервуари або танкери. Але резервуари не гумові, тому довго обмежувати поставки Росія не зможе. Тому РФ вже намагатиметься продавати нафту з великим дисконтом, щоб хоч хтось купив", — пише енергетичний експерт Світлана Долінчук.

При цьому вона зазначає, що при закритті свердловин видобуток із них відновити неможливо. Бурити доведеться заново, а це вимагатиме фінансових витрат та західних технологій.

Проблему посилює і падіння нафтопереробки до початку військової агресії. Через неможливість експорту нафтопродуктів у ЄС та Північну Америку, а також ремонти на нафтопереробних підприємствах, споживання нафти також падає. При цьому аварійність російських НПЗ збільшуватиметься через обмеження доступу до західних технологій, це означає, що падатиме і споживання нафти. Таким чином, через вимушене закриття старих родовищ і неможливість бурити нові свердловини видобуток вуглеводнів РФ і далі деградуватиме, позбавляючи Росію половини її надходжень до державного бюджету.