Тиск з усіх боків змушує Україну підняти прибутковість своїх єврооблігацій. Обслуговувати держборг стане складніше

Тиск з усіх боків змушує Україну підняти прибутковість своїх єврооблігацій. Обслуговувати держборг стане складніше

Кабінету міністрів України неминуче доведеться піднімати ставку прибутковості за облігаціями, а фінансування українського державного бюджету стане дорожчим.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Операція ”Спекуляція”

Раптом різке падіння єврооблігацій України, що збіглося за часом із геополітичною напругою навколо країни, пов'язують ці події в один ланцюжок. Справді, потенційна загроза нових бойових дій або їх провокація не додають впевненості та змушують власників позбавлятися ризикових паперів.

Насправді з українськими єврооблігаціями так і сталося. Частина інвесторів охопила страх, було здійснено часткові продажі. У результаті просідань на піку їхня прибутковість на вторинному ринку перевищувала понад 9% за довгими паперами, а за короткими - 25%.  

Фактично валютна прибутковість виросла до рівня майже вдвічі більша за ту, під яку Мінфін залучає гроші у гривнях .

Хвиля страху схлинула швидко, за кілька днів дохідність бондів стабілізувалася і навіть показала невеликий відкат. Це свідчить про спекулятивний характер події.  

Більше того, тиск на українські єврооблігації створювався за рахунок невеликих угод. Так буває на вузьких ринках, де оперує 2-3 десятки помітних інвесторів. Вихід із цінних паперів навіть 1-2 потужні інвестори можуть призвести до значного просідання ціни облігацій.

Економіст Олександр Кущ підтверджує, що ”скидали” українські папери переважно дрібні спекулянти, які на щоденних повідомленнях західної преси про війну з Росією почали нервувати. Великі гравці таких облігацій зараз не продають. Якби паніка опанувала більшість інвесторів, то було б видно, як найбільші західні венчурні фонди ”скидають” українські єврооблігації обсягами мільйони або навіть мільярди доларів.  

Курс зростання

Але це не єдина причина. Аномальна ситуація з українськими єврооблігаціями сталася не лише завдяки чуткам про вторгнення РФ до України. Боргові ринки перебувають у режимі очікування зростання ставок ФРС та ЄЦБ . Тренд зростання прибутковості облігацій у сегменті emerging markets почав виявлятися ще з листопада 2021 року. А вже на початку 2022 року зростання прибутковостей за суверенними облігаціями склало 1-3 процентні пункти.

Як вважає член Ради НБУ Віталій Шарпан, очікування зростання ставок у 2022 році вже зараз б'є по ринку облігацій емітентів з країн, що розвиваються, і по ринку урядових облігацій. Наприклад, в Індії з листопада 2021 року прибутковість зросла з 6,3% до 6,7% річних, у Бразилії – з 9,37% до 11,39%, у РФ – з 7,53% до 9,36%. Прибутковість своїх облігацій також підвищують уряди Чилі, Венесуели, Пакистану, Таїланду, В'єтнаму, Малайзії, Філіппін, а також більшості країн Африки.

Шапран зазначив, що ми, найімовірніше, станемо свідками дуже повільного підвищення ставки ФРС до 0,9-1% у 2022 році. Реакція ЄЦБ буде навіть більш повільною та обережною. Тому слід розуміти, що після того, як ринок українських євробондів заспокоїться, прибутковість на вторинному ринку за ними не досягне докризового рівня. Вона буде на 1-3 п.п. вище через зростання прибутковості по всьому спекулятивному сегменті.  

Невідворотність підвищення

Водночас Україна залежна від зовнішніх запозичень, уряд періодично зазнає складнощів із доходною частиною бюджету. Та й фінансова політика влаштована в такий спосіб, що значної частини доходів формується з допомогою розміщення облігацій.  

Експерт Growford Institute Віктор Скаршевський підтверджує, що поки йде фаза геополітичної напруги, покривати дефіцит бюджету Україні буде помітно складніше . І це вже трапляється.  

Аукціон з розміщення ОВДП, який відбувся 18 січня, залучив до скарбниці 143,44 млн доларів у доларових цінних паперах і лише 119,67 млн гривень у гривневих облігаціях. Обсяг залучення зменшився у 32 рази порівняно з минулим аукціоном. Це стало наслідком відмови Мінфіну підвищувати ставки гривневих облігацій, на відміну від аукціонів тижнем раніше.  

Так, 11 січня, на перших у новому році аукціонах ОВДП, було розміщено виключно гривневі облігації в обсязі 3,87 млрд грн. Але тоді Мінфін суттєво підвищив ставки щодо короткострокових цінних паперів. Зокрема, ставка за тримісячними облігаціями зросла на 45 базових пунктів до 10,95% річних.

Скаршевський вважає, що Мінфіну краще не проводити цей аукціон, «щоб не показувати практично повну відсутність інтересу до паперів». За його словами, поки що не спаде градус військової істерії і не піднімуть ставку прибутковості — жодних достатніх запозичень не буде.  

Для економіки це погано і це погано насамперед для бюджету: чим вища ставка доходності, тим більше грошей потрібно виплатити з бюджету на обслуговування боргу . Звичайно, це не критично, але призведе до скорочення фінансування тієї самої соціальної сфери.  

Для того щоб привернути увагу спекулянтів, доведеться піднімати відсоток і по валютних облігаціях. Інакше вже у першому кварталі 2022 року Україна ризикує потрапити в ситуацію, коли ринок урядових євробондів не можна буде з комфортом використати для запозичень . Виросте облікова ставка ФРС і для того, щоб конкурувати з казначейськими зобов'язаннями США, потрібно буде підвищувати відсоток валютних паперів.

Аукціон, що пройшов 25 січня, показав правильність цього прогнозу. Мінфіну вдалося розмістити ОВДП на суму 2,846 млрд. грн. Здавалося б, це більше, ніж тижнем раніше, проте практично весь обсяг 2,842 млрд. — це 3-місячні облігації, тобто найбільш спекулятивні. І лише 4 млн - облігації 1,5-річні. Більше того, навіть із цих випусків Мінфін підняв ставку прибутковості на 0,55 п.п. Папери з іншими термінами звернення не користувалися популярністю і були реалізовані.  

Віталій Шапран рекомендує уряду у такій ситуації наступні кроки:

  • терміново відновити переговори зі США щодо відновлення практики запозичень через євробонди України під гарантію США;
  • розширити внутрішній ринок ОВДП. На руках у населення та бізнесу залишаються вільними близько $20-$25 млрд, які не приносять жодного доходу. Освоєння цього сегменту гарантує Україні найвищий рівень фінансового суверенітету;
  • відновити практику роботи з ЄС щодо отримання макрофінансової допомоги. Кон'юнктура глобального ринку капіталів така, що ринкам, що розвиваються, така допомога знадобиться. У минулому влада ЄС була більш лояльна до України, навіть більше, ніж МВФ;
  • уважно підходити до виконання угод із МВФ та їх письмових рекомендацій. За кон'юнктури, яка складеться на глобальному ринку капіталів у 2022 році, фінансування від МВФ виглядатиме привабливішим.

Він також висловив сподівання, що навіть у найгіршому сценарії масового скидання паперів українська держава має резерв для скупки своїх зобов'язань.

Максим Нечипоренко, спеціально для Delo.ua