КСУ відтермінував заборону закривати кримінальні справи у випадку декриміналізації злочинів

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як нагадує КС у своєму повідомленні, автор конституційної скарги щодо цього питання Олександр Кротюк зазначав у ній, що оспорюване ним положення Кримінального процесуального кодексу порушує презумпцію невинуватості особи, дозволяючи закривати кримінальне провадження без належного доведення та встановлення факту вчинення відповідного діяння.

Суд вказує, що скасування у законодавстві певного складу злочину як підстава для закриття провадження не є реабілітуючою обставиною. А отже, закриття справи за нереабілітуючих підстав фактично передбачає констатацію факту вчинення особою злочину, що призводить до несприятливих наслідків для неї, зокрема ставить під сумнів її невинуватість.

Крім того, закриття провадження без згоди особи обмежує її право на захист від звинувачень у вчиненні дій, які їй інкримінувалися. Таким чином, може статись так, що людина буде вважатися такою, що притягувалася до кримінальної відповідальності, при тому, що самого факту вчинення нею відповідного діяння та його розслідування могло не відбуватися.

Разом з тим, формулювання пункту 4 частини 1 статті 284 КПК про можливість закриття справи через скасування відповідальності за "вчинене особою" діяння фактично вже вказувало на беззаперечну винуватість такої особи в інкримінованих їй діях.

"У таких випадках особа могла б зазнати осуду, отримати негативне сприйняття її суспільством, втратити ділову репутацію та мати негативний вплив на професійну діяльність", - пояснюють в суді.

КС дійшов висновку, що ця норма КПК порушує як презумпцію невинуватості, так і незворотність дії в часі (заборона ретроактивності) кримінального закону, принцип nullum crimen, nulla poena sine lege ("немає закону – немає злочину, немає закону – немає кари"), а також право викласти свою позицію та право на справедливий судовий розгляд, оскільки після закриття справи підозрюваний чи обвинувачений не міг би довести свою невинуватість у законному порядку.

Ухвалюючи це рішення, КС врахував як власні юридичні позиції, так і правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини, а також позиції Конституційного суду Литви, які стосуються найважливіших гарантій захисту особи від необґрунтованого кримінального переслідування.

Крім цього, взяв до уваги приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у чотирьох справах, зокрема "Грабчук проти України".

В останній, зокрема, було зазначено, що презумпція невинуватості є порушеною, якщо твердження посадової особи щодо обвинуваченого відображає думку, що людина винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.

Натомість КС також повідомив, що вирішив відтермінувати втрату чинності вказаної неконституційної норми КПК на три місяці з дня ухвалення рішення (тобто до 8 вересня), а також установив, що Верховна Рада має привести нормативне регулювання, встановлене пунктом 4 частини 1 статті 284 КПК у відповідність із Конституцією.

Зазначимо, що згідно зі статтею 91 закону про КС, норми законодавства, визнані неконституційними, не обов'язково втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність: суд може встановити і інші строки, але не раніше самого дня ухвалення рішення про неконституційність.