НАТО веде перемовини з Росією задля запобігання новій війні в Європі - Столтенберг

"Є реальний ризик щодо нового збройного конфлікту в Європі. Тому так важливі сьогоднішні переговори та зустрічі, які заплановані цього тижня, тому що ми робимо все можливе, щоб запобігти будь-якому збройному конфлікту. Тому ми такі чіткі в нашому меседжі Росії, що ми повинні сідати, говорити про існуючі проблеми, щоб запобігти новому збройному конфлікту", - заявив Столтенберг.

Водночас, за його словами, країни НАТО передали Росії меседж, що якщо вона обере шлях військової сили, то це призведе для неї до серйозних наслідків – економічних та політичних санкцій.

Столтенберг не розкрив інформацію про те, де може виникнути нова війна, проте вкотре наголосив, що НАТО не захищатиме Україну військовим шляхом, оскільки вона не є членом альянсу, проте готове виступити на захист будь-якого з членів блоку.

"Важливо розуміти, що Україна – партнер, якому ми надаємо політичну та практичну підтримку. Але Україна – не член НАТО. Гарантії у сфері безпеки – стаття 5 – те, що ми називаємо "один за всіх і всі за одного", застосовна для членів НАТО. Тому ми чітко заявили, що ми зробимо все, що необхідно, щоб захистити всіх союзників щодо НАТО", - запевнив він.

За словами Столтенберга, країни військового блоку "ясно дали зрозуміти, що не відмовляться від своєї здатності захищати одна одну, у тому числі із присутністю військ у східній частині альянсу".

Він повідомив, що союзники по НАТО підтвердили Росії свою позицію, що політика відкритих дверей альянсу залишається незмінною, так само як і право кожної країни обирати свій шлях.

"Це закріплено в документах, які є фундаментальними для європейської безпеки. Усі союзники згодні з тим, що лише Україна та 30 союзників вирішуватимуть, коли Україна буде готова до членства. Ніхто більше. У Росії немає вето", - заявив генсек, додавши, що країни НАТО готові підтримувати Україну на шляху до альянсу.

При цьому він не дав зрозуміти, чи Росія знімає свої пропозиції для НАТО після того, як ключова вимога про те, що НАТО не повинна приймати в свої лави Україну та Грузію, була відхилена. Він лише констатував, що ці пропозиції були представлені під час засідання у середу.

"Союзники заявили, що вони відкриті для діалогу, і ми можемо обговорювати багато питань, але ми не можемо обговорювати ключові принципи - як, наприклад, свободу кожної країни обирати свій шлях", - додав Столтенберг.

Керівник організації також зазначив, що на засіданні союзники висловили глибоке занепокоєння нарощуванням військової російської присутності в Україні та на її кордоні.

"Це засідання пройшло у вирішальний момент для європейської безпеки. Це було не просте обговорення. Є значна розбіжність між союзниками та Росією. Але важливо, щоб ми сиділи за одним столом із змістовною розмовою", - наголосив він.

Столтенберг також розкритикував думку, що Україна нібито становить якусь загрозу для Росії, оскільки остання не просто є ядерною країною з найбільшою армією в Європі, а й здійснила військову агресію проти України.

"Україна – суверенна держава і має право на самозахист. Не Україна становить загрозу для Росії. У Росії – найбільші наземні сили в Європі, вона – найбільша ядерна сила, вони значно інвестували у це за останні роки. Але не лише у цьому справа" , – зазначив він.

Генсек НАТО нагадав, що Росія використала збройні сили проти України у 2014 році, коли окупувала Крим, а також контролює сепаратистів на Донеччині.

"Ідея про те, що Україна загрожує Росії – це перевернути все з ніг на голову. Це Росія агресор. Це Росія використала силу та продовжує використовувати силу проти України. І вони продовжують нарощування із сотнями тисяч підрозділів, артилерією, дронами та загрозливою риторикою, коли кажуть, що якщо ви не зробите те чи це – будуть серйозні наслідки, і, як визначив президент [РФ Володимир Путін], будемо вживати "військово-технічні заходи". Це проблема. Ця криза створена Росією. Тому важливо, щоб вони пішли на деескалацію", - наголосив він.

При цьому Столтенберг все ж таки впевнений, що існує можливість "просуватися вперед і знизити напругу, якщо Росія захоче взаємодії" і якщо вона захоче знайти політичний шлях вирішення.

І Росія, і члени НАТО, за його словами, заявили на засіданні про необхідність продовжити діалог та намітити графік майбутніх зустрічей для більш детального обговорення та внесення конкретних пропозицій.

Серед таких він зазначив шляхи підвищення транспарентності військових навчань для запобігання небезпечним військовим інцидентам, а також зменшення космічних загроз і кіберзагроз.

Також НАТО хоче розглянути питання контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження озброєння, у тому числі для усунення взаємних обмежень на ракети; поліпшення цивільних та військових каналів  з відкриттям відповідних офісів у Москві та Брюсселі. За словами Столтенберга, НАТО "ясно бачить" перспективи прогресу у цих переговорах.

Нагадаємо, що 10 січня у швейцарській Женеві також пройшли переговори США та Росії щодо запропонованих останньою взаємних гарантій безпеки.

На них заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков прямо заявив, що Росія   вимагає "залізобетонних" гарантій щодо того, що Україна та Грузія ніколи не стануть членами НАТО. За словами російського дипломата, це питання національної безпеки РФ.

При цьому його американська колега Венді Шерман заявила, що США залишилися "твердими у своїй відмові" від пропозицій безпеки, які не підходять самим США, і що її країна не дозволить нікому "зачинити політику відкритих дверей НАТО". Аналогічні заяви вона зробила і після засідання ради Росія – НАТО 12 січня.