Сі Цзіньпін після розмови з Байденом заявив, що війна в Україні не вигідна нікому

Про це повідомляє Reuters із посиланням на китайські державні ЗМІ.

Китайський лідер заявив, що "протистояння та конфлікт в Україні не вигідні жодній людині" і що мир і безпека - "найцінніші скарби міжнародної спільноти".

"Українська криза – це те, чого ми не хочемо бачити", – сказав Сі Цзіньпін.

За інформацією китайських медіа, у розмові з Байденом китайський лідер наголосив, що міждержавні відносини не повинні перейти у стадію конфронтації.

Сі Цзіньпін заявив, що Китай і Сполучені Штати повинні спрямовувати двосторонні відносини у правильному напрямку, і обидві сторони також мають брати на себе належну міжнародну відповідальність та докладати зусиль для миру у всьому світі.

Зазначимо, раніше американське видання Financial Times з посиланням на свої джерела в офіційних колах повідомило, що Путін вже звернувся до китайського лідера Сі Цзіньпіна за допомогою у війні, яку він розв'язав в Україні. Однак пізніше цю заяву спростували і в офіційному Пекіні, і в Москві.

Адміністрація Байдена раніше публічно дала Пекін зрозуміти про можливі наслідки, якщо той допоможе Росії уникнути західних санкцій.

А ще на новини про можливу допомогу Китаю Росії відреагували китайські ринки. У понеділок, 14 березня, після непідтверджених повідомлень про те, що "Росія могла запросити військову допомогу у Китаю", акції китайських компаній, що котируються на Гонконгській фондовій біржі, різко впали. Індекс Hang Seng China Enterprises у понеділок, 14 березня, закрився з падінням на 7,2%, що стало найбільшим падінням з листопада 2008 року.

Зазначимо, що економіка Китаю вважається другою за величиною у світі після економіки США. Також Китай ще до війни був одним із головних споживачів російських енергоресурсів. Тому зовсім не дивно, що, потопаючи під тягарем західних санкцій, Путін чекає рятувального круга саме з боку Пекіна.

Так, російські авіакомпанії розраховували, що після запровадження Євросоюзом жорстких санкцій, вони зможуть купувати запчастини до літаків у Китаї. Проте КНР відмовилася постачати деталі до Росії.