Не допустити розквіту ігроманії: як Україна регулюватиме діяльність казино

Кілька місяців тому в Україні розпочали роботу перші легальні казино — поки що гучних скандалів з їхньою участю не спостерігалося. Навіть навпаки: експерти позитивно відгукуються про кошти в бюджеті від видачі ліцензій, нові робочі місця, захід іноземних інвесторів, додаткову цінність країни в очах туристів, а також про те, що гравці тепер перебувають під захистом держави.

Проте проблема розвитку лудоманії — ігрової залежності — через легалізацію азартних ігор все ще залишається. Одним із заходів щодо запобігання та боротьби з нею мають стати принципи відповідальної гри, які незабаром обіцяли затвердити в Комісії з регулювання азартних ігор (КРАЇЛ).

Delo.ua розібралося, що це за принципи, яке місце в протидії лудоманії займає Реєстр осіб, яким обмежений доступ до ігрових закладів, і чому КРАЇЛ не поспішають відкривати інформацію про нього.

У чому проявляється ігрова залежність і що вона небезпечна

Лудоманія - розлад, визнаний у Всесвітній організації охорони здоров'я. У Міжнародній класифікації хвороб патологічний потяг до азартних ігор пояснюють як "часті повторні епізоди азартної гри, які домінують у житті пацієнта на шкоду соціальним, професійним, матеріальним та сімейним цінностям та зобов'язанням".

Визначити , що в людини ігрова залежність, можна за його настроєм, відношення до грошей та часу. Так, схильні до лудоманії здаються відстороненими, не цікавляться роботою і побутом, можуть виявляти тривогу без видимих причин, говорити про депресію, критися, часто брехати або різко змінювати звички. Крім того, ігромани нерідко спізнюються, йдуть з дому без пояснень, регулярно беруть відпустку та лікарняні. Зазвичай усе це відбувається на тлі погіршення фінансового стану, зникнення з дому речей, появи боргів, кредитів або неоплачених рахунків, а також небажання говорити про гроші.

Медики відзначають, що наслідки лудоманії можуть бути досить серйозними: крім накопичення боргів і хронічного браку засобів для існування, люди, що піддалися розладу, можуть позбутися соціальних контактів, втратити роботу і навіть здатні на правопорушення заради грошей для ставок. Залежна від гри людина може втратити інтерес до реального життя, вона схильна до депресії, а через постійну тривогу і посвяту всього свого часу грі можливо відчутне погіршення фізичного стану.

Принципи відповідальної гри: як держава боротиметься з лудоманією

Проект "Принципів відповідальної гри" ще кілька місяців тому розробили експерти Комісії з регулювання азартних ігор. Сьогодні документ уже лежить у КРАЇЛ на розгляді – схвалити принципи має саме регулятор. Після затвердження, реєстрації у Мін'юсті та публікації цими принципами будуть зобов'язані керуватися усі українські казино. Назвати Delo.ua термін розгляду документа в Комісії не змогли, зазначивши, що на момент початку липня проект рішення "перебуває на зовнішній відповідності із зацікавленими органами".

Навіщо, власне, потрібні ці принципи, пояснив голова Всеукраїнської спілки розвитку букмекерства Михайло Коваль , який брав участь у розробці проекту: "Принципи, які затверджуватимуть у КРАЇЛ, так чи інакше базуються на нормах закону, проте прописати всі моменти у законі не можна. Тому обов'язок Комісії — сформулювати їх конкретніше. У законодавстві чітко представлені лише три принципи: обов'язкова ідентифікація гравця, недопуск тих, кому грати заборонено, і заборона бонусування програшу. Водночас відповідальна гра передбачає набагато більше правил та рекомендацій".

Як зазначається в пояснювальній записці, акт спрямований насамперед на боротьбу з лудоманією. А адресуються принципи в основному ігровим закладам. У документі прописано, що організатори ігор повинні всіма силами намагатися зменшити негативні наслідки для їхніх клієнтів — на думку авторів, окрім очевидної користі для гравців, це благотворно вплине на репутацію самих закладів.

Крім того, принципи передбачають можливість самообмеження для гравця у випадку, якщо він розуміє, що зайшов надто далеко у своєму азарті. Втім, це є й у ігровому законі. Загалом у фінальній версії документа сформулювали вісім основних засад відповідальної гри:

• обов'язкова ідентифікація гравця;

• обмеження участі в азартних іграх лудоманів, гравців молодше 21 року або недієздатних осіб;

• відсутність стимулювання програшу — закладам не можна надавати клієнтам бонуси чи подарунки у зв'язку з їхнім програшем;

• попередження ігрової залежності — організатори ігор повинні на своїх сайтах та всередині закладів розміщувати інформацію про принципи відповідальної гри, шанси на виграш, ознаки ігрової залежності, а також місця, де її лікують, та контакти відповідних медиків;

• самоконтроль та самообмеження – кожен повинен мати можливість обмежити участь в азартних іграх шляхом встановлення особистих заборон, а також ліміту коштів, які він бажає витратити на азартну гру;

• інформування гравця - заклади повинні розмістити на видному місці відомості про видачу ліцензії на проведення азартних ігор, правила гри, відвідування та проведення азартних ігор, а також повідомлення про можливий програш;

• поінформованість про принципи персоналу ігрових закладів - штат повинні регулярно інструктувати про принципи відповідальної гри та вчити визначати ігрову залежність у клієнтів;

• соціальна взаємодія — поширення важливої інформації щодо попередження та зменшення негативних наслідків через азартні ігри, прояви лудоманії, а також застосування досвіду іноземних організаторів азартних ігор.

Які правила пропонували КРАЇЛ експерти ігрового ринку

Цікаво, що спочатку експерти передали регулятору більш розширену версію документа. За словами Михайла Коваля, під час його складання врахували міжнародний досвід, намагаючись приділяти увагу не лише декларативним, а й практичним моментам. Тому кожен принцип у першому варіанті було детально розписано.

"Фінальна ж версія документа про принципи — результат обробки КРАЇЛ. Ми в консультаційній експертній раді представили свої рекомендації, як їх бачимо, там були справді хороші практичні пропозиції, прописано, як документ має бути реалізований. Оскільки одна справа — задекларувати принципи, щоби потім кожен оператор самостійно вирішував, що, наприклад, для нього є "ідентифікацією гравця", а що "профілактикою", а інша справа - усунути проблеми трактування, дати єдині правила гри, яких дотримуватиметься весь ринок", - пояснює експерт.

Зокрема, у першому варіанті автори пояснювали, що за ідентифікації гравця в ігрових закладах персональні дані мають бути захищені, а техпідтримка цієї процедури лежить повністю на компаніях. При цьому казино можуть збирати про гравців таку інформацію: ПІБ, вік та наявність/відсутність гравця в Реєстрі осіб, для яких обмежений доступ до ігрових закладів. Вносити до цього реєстру лудоманів або порушників повинні навіть самі заклади. Також вони можуть блокувати клієнтський рахунок такого гравця або не пускати його до приміщення казино.

Щодо обмеження участі в азартних іграх та самоконтролю гравця, документ припускав, що кожен клієнт гральних закладів або онлайн-казино може встановити ліміт на програш коштів або на час гри. При цьому всі запити на його зменшення повинні оброблятися протягом доби, а ось заявка на збільшення лише після їх проходження. Прописувалося, що гравець може повністю захистити себе від спокуси зіграти шляхом подання заявки внести його до Реєстру осіб, яким обмежений доступ до ігрових закладів, терміном від півроку до трьох років.

Про внесення до реєстру лудоману терміном до півроку могли попросити і його найближчі родичі. Заяву можна подати письмово або в електронному вигляді КРАЇЛ або безпосередньо самому казино, при цьому передбачалося, що його не можна відкликати. У цьому варіанті проекту також було прописано, які дані потрібно було вказати в заявці, а також обов'язок ігрових компаній розміщувати шаблони таких анкет у вільному доступі на веб-сайтах і в закладах. Вказувалося, що до реєстру можна потрапити за рішенням суду.

Також в оригіналі автори уточнювали, що "поінформованості про принципи персоналу" потрібно домагатися відповідним інструктажем щонайменше раз на квартал, а також проводити для співробітників лекції на тему ігрової залежності. Профілактика ж лудоманії у гравців має виявлятися, наприклад, у розробці спеціальних тестів, питання якого допоможуть виявити схильність, а результати – сповістити про можливі наслідки. А ось "принцип соціальної взаємодії" спочатку був принципом зовнішньої діяльності - він полягав у участі ігрових компаній у конференціях, присвячених лудоманії, консультаціях з міжнародними експертами на цю тему.

У початковій версії документа були прописані правила відповідальної гри для самих гравців. Вони представлені нижче:

"Ті принципи, які ми представили Комісії, не суперечили законодавству і мали рекомендаційний характер. Ми вказали кількість інструктажів, розробили пам'ятку гравця. У КРАЇЛ взяли до відома інформацію від нас, але в остаточній версії виклали лише назви та короткі пояснення, а трактування не взяли Хоча, можливо, пізніше вона з'явиться додатковим документом із рекомендаціями. Поки що це орієнтир для організаторів азартних ігор, у якому напрямку рухатися", - зазначив Коваль, додавши, що після публічного обговорення принципи можуть зазнати певних змін.

Втім, як повідомили Delo.ua у КРАЇЛ, після публічного обговорення у відомстві не отримали жодних зауважень до документа, прийнятого з урахуванням 60% тексту рекомендацій експертів.

Чи допоможуть принципи стримати лудоманію і чи зможуть казино їх дотримуватися

Експерти вважають, що компаніям не важко спиратися в роботі на документ Комісії. "Думаю, у легальних гравців ринку не виникне жодних складнощів у використанні принципів відповідальної гри, враховуючи, що частини з них вони вже й так дотримуються в рамках закону. У майбутньому правила доповнюватимуться і покращуватимуться, формуватимуться ринком у тому числі", - говорить глава. Всеукраїнської спілки розвитку букмекерства.

За його словами, проблема лудоманії має ризик розвитку у всіх країнах приблизно однаково: що в Англії, що в Україні. "Принципи відповідальної гри теж скрізь схожі — це як у футболі: правила гри одні й ті ж для всіх, але підходи до тренувань різняться. У нас все тільки починається, але, звичайно ж, дотримання принципів дотримується розвитку лудоманії. Правило ідентифікації, можливість самообмеження , інформування персоналу, профілактика - це все-таки досить ефективні запобіжні заходи, які здійснюють певні перешкоди розвитку ігрової залежності, гальмують її", - упевнений Михайло Коваль.

Delo.ua намагалася дізнатися також думку представників казино щодо введення принципів відповідальної гри, проте на момент виходу матеріалу їхньої відповіді так і не дочекалися.

Чому "чорний список" потенційних лудоманів запустили так пізно

Важливим інструментом боротьби з лудоманією має стати Реєстр осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. За словами першого заступника голови Консультаційно-експертної ради при КРАЇЛ Бориса Баума , Мінфін затвердив виділення коштів на його розробку ще у квітні 2021 року, проте порядок ведення реєстру Мін'юст затвердив лише на початку червня. Через два тижні після цього КРАЇЛ запустив Реєстр у тестовому режимі, і лише на початку липня він розпочав повноцінну роботу.

Проте перші казино запустилися ще у травні, а це означає, що як мінімум кілька місяців організатори не мали змоги перевіряти через Реєстр гравців, а також вносити туди дані потенційних лудоманів.

Delo.ua поцікавилося у Комісії, як саме заклади вели такі списки до введення Реєстру (адже закон зобов'язував їх перевіряти клієнтів та за необхідності вносити їх до списку небажаних осіб). Крім того, ми запитали, хто ще окрім КРАЇЛ та гральних закладів має доступ до Реєстру та як гравцям дізнатися, що вони туди потрапили, а також скільки, власне, людей уже внесли до Реєстру за їх власним бажанням, за рішенням суду, з ініціативи від гральних закладів та за заявою родичів.

Спочатку в прес-службі КРАЇЛ заявили, що інформація щодо Реєстру осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів, це дані з обмеженим доступом. На зауваження, що запитувана інформація стосується не персональних даних, а тих, які свідчать про діяльність Комісії, там все ж таки повідомили, що на момент 12 липня 2021 року до Реєстру внесли дві особи на підставі їх заяв про самообмеження, проте про те, скільки в Реєстр потрапило людей з ініціативи самих казино, судів або родичів гравців, які в комісії промовчали. Інші питання там зовсім проігнорували, заявивши, зазначивши, що "ця інформація не задокументована і тому не є публічною".

За словами політолога Руслана Бортника , така закритість Комісії щодо озвучених питань може свідчити про кілька моментів. "Може, таким чином намагаються не допустити звуження кількості гравців, втягнутих у цю систему людей. Існування такого реєстру, доступ до нього можуть призвести до того, що багато гральних закладів будуть змушені активно відсікати деяких гравців. Це впливатиме на бізнес. Ми ж бачимо , що відбувається — обіцяли спочатку золоті гори, 5 млрд, а потім виявилося, що все зовсім не так, намагаються уникнути тих речей, які потенційно б'ють по прибутку ігорки, а функціонування такого реєстру, безумовно, б'є по ній. корупції - ігорщики стимулюють "повільність" Комісії у цьому питанні", - припустив експерт.

Водночас, каже Бортник, відкрити інформацію щодо того, як заклади працювали без реєстру раніше, — це визнати, що реєстру не було, визнати факт серйозного порушення. "Комусь доведеться за це відповісти. Не можна було запускати, ліцензувати гральні заклади, поки не запрацював реєстр. Тому цю інформацію намагатимуться вкрити, ховаючись від відповідальності", - вважає політолог.

Нагадаємо, раніше експерти розповіли , чому іноземці не поспішають подавати документи в КРАЇЛ і отримувати право і можливість легально працювати на українському ринку азартних ігор, що відтворюється практично з нуля. На їхню думку, залучення в український ринок азартних ігор суттєвих інвестицій з-за кордону від світових операторів гемблінгу можливе виключно за одночасного виконання двох умов: ефективної (з боку держави) боротьби з тіньовим сегментом ринку та якнайшвидшого впорядкування системи оподаткування грального бізнесу.

Марія Пирогова, спеціально для Delo.ua