"Очевидно недобросовісне" дарування майна підозрюваних у корупції можна визнавати недійсним - Верховний суд

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Як зазначає суд на своїй сторінці у Facebook, дарування було здійснено з метою приховати майно підозрюваного та уникнути накладення арешту на це майно в рамках кримінального провадження для забезпечення його можливої конфіскації.

В свою чергу, як повідомляє видання "Судовий репортер", мова йде про дарування десяти земельних ділянок та восьми квартир дружиною бізнесмена Олексія Біленького, що є фігурантом справи щодо постачання для держпідприємства "Укрзалізничпостач" продукції за завищеними цінами і підробки тендерної документації.

Зазначається, що перші підозри у цьому провадженні були вручені ще в липні 2016 року, зокрема особі, якій давав вказівки Біленький, щодо розпорядження його грошима. Однак сам бізнесмен після затримання підлеглого втік з України разом з дружиною.

У вересні того ж року дружина Біленького передала дочці корпоративні права на СП "Катрін" вартістю понад 140 мільйонів гривень. 18 жовтня і 8 листопада 2016 року вона подарувала дочці десять земельних ділянок площею понад 8 гектарів в селі Рожни Броварського району Київської області та у Білій Церкві, а в період з 4 листопада по 6 грудня - ще вісім квартир.

26 жовтня Біленькому було повідомлено про підозру в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні. У березні 2018 року слідча суддя погодилась арештувати вказане майно.

НАБУ ж подало позов до Печерського районного суду Києва з вимогою визнати недійсними договори дарування як фіктивні, однак суд навесні 2021 року у цьому відмовив на підставі рішення Конституційного суду України від 5 червня 2019 року, яким положення закону про надання працівникам права подавати до суду позови про визнання недійсними угод визнано неконституційним.

У липні 2021 року Київський апеляційний суд визнав право НАБУ оскаржувати угоди, оскільки позов був датований раніше, аніж рішення КС, - 18 грудня 2018 року. Але по суті справи суд НАБУ відмовив, визнавши позовні вимоги недоведеними, оскільки встановив факт володіння та користування нерухомим майном дочкою дарувальниці.

Нове ж рішення суду касаційної інстанції попередні рішення були скасовані, а позов НАБУ задоволено. Як зазначає в своєму повідомленні Верховний суд, він керувався тим, що суди встановили, що оспорювані правочини щодо значного обсягу цінного майна були укладені між близькими родичами, були безоплатними та вчинені у короткий проміжок часу та під час кримінального розслідування стосовно чоловіка дарувальниці та інших пов'язаних із ним осіб, що передбачало можливість конфіскації майна.

Суд вказує, що приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.

"Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом", - зробили висновок судді.

Источник фото: ua.depositphotos.com