"Очевидно недобросовісне" дарування майна підозрюваних у корупції можна визнавати недійсним - Верховний суд

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як зазначає суд на своїй сторінці у Facebook, дарування було здійснено з метою приховати майно підозрюваного та уникнути накладення арешту на це майно в рамках кримінального провадження для забезпечення його можливої конфіскації.

В свою чергу, як повідомляє видання "Судовий репортер", мова йде про дарування десяти земельних ділянок та восьми квартир дружиною бізнесмена Олексія Біленького, що є фігурантом справи щодо постачання для держпідприємства "Укрзалізничпостач" продукції за завищеними цінами і підробки тендерної документації.

Зазначається, що перші підозри у цьому провадженні були вручені ще в липні 2016 року, зокрема особі, якій давав вказівки Біленький, щодо розпорядження його грошима. Однак сам бізнесмен після затримання підлеглого втік з України разом з дружиною.

У вересні того ж року дружина Біленького передала дочці корпоративні права на СП "Катрін" вартістю понад 140 мільйонів гривень. 18 жовтня і 8 листопада 2016 року вона подарувала дочці десять земельних ділянок площею понад 8 гектарів в селі Рожни Броварського району Київської області та у Білій Церкві, а в період з 4 листопада по 6 грудня - ще вісім квартир.

26 жовтня Біленькому було повідомлено про підозру в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні. У березні 2018 року слідча суддя погодилась арештувати вказане майно.

НАБУ ж подало позов до Печерського районного суду Києва з вимогою визнати недійсними договори дарування як фіктивні, однак суд навесні 2021 року у цьому відмовив на підставі рішення Конституційного суду України від 5 червня 2019 року, яким положення закону про надання працівникам права подавати до суду позови про визнання недійсними угод визнано неконституційним.

У липні 2021 року Київський апеляційний суд визнав право НАБУ оскаржувати угоди, оскільки позов був датований раніше, аніж рішення КС, - 18 грудня 2018 року. Але по суті справи суд НАБУ відмовив, визнавши позовні вимоги недоведеними, оскільки встановив факт володіння та користування нерухомим майном дочкою дарувальниці.

Нове ж рішення суду касаційної інстанції попередні рішення були скасовані, а позов НАБУ задоволено. Як зазначає в своєму повідомленні Верховний суд, він керувався тим, що суди встановили, що оспорювані правочини щодо значного обсягу цінного майна були укладені між близькими родичами, були безоплатними та вчинені у короткий проміжок часу та під час кримінального розслідування стосовно чоловіка дарувальниці та інших пов'язаних із ним осіб, що передбачало можливість конфіскації майна.

Суд вказує, що приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.

"Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом", - зробили висновок судді.

Источник фото: ua.depositphotos.com