Як в ”УЗ” непрозорими схемами з реконструкції вагонів підставляють Зеленського

Як в ”УЗ” непрозорими схемами з реконструкції вагонів підставляють Зеленського

Гроші на оновлення вагонного парку ”Укрзалізниці” хочуть розподілити між ”правильними” компаніями нові члени правління залізничного монополіста

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Проєкт створення капсульних пасажирських вагонів, який «Укрзалізниця» планує реалізувати в рамках президентської програми, може стати джерелом корупційних скандалів. Нові члени правління «УЗ» намагаються включити проект до схеми, яка дозволить уникнути публічних закупівель та розподілити мільярди з бюджету «потрібним» підрядникам.

Вагони з кущів

У серпні 2021 року «Укрзалізниця» та Мінінфраструктури вперше заявили про намір використати «капсульні» купейні та плацкартні вагони під час оновлення рухомого складу. Тоді ж на професійній виставці перший концепт був представлений широкому загалу: прототип оновленого «капсульного» плацкартного вагона розробило ТОВ «НВО «Ріст» (Вольнянськ, Запорізька область).  

Ця компанія відома тим, що раніше фігурувала у численних скандалах, пов'язаних, серед іншого, з здешевленням та постачанням неякісної продукції, що могло поставити під загрозу життю та здоров'ю пасажирів. Також компанію підозрювали у підкупі чиновників «УЗ» під час продажу туалетів для вагонів, а у 2019 році «Ріст» навіть намагалися збанкрутувати через суд.

Проте, як вдалося з'ясувати Delo.ua, щоб поставити проєкт на "промислові" рейки, керівництво філії УЗ "Пасажирська компанія" вирішило піти на певні хитрощі. Щоб уникнути повноцінного тендеру в системі публічних закупівель Prozorro, послугу з реконструкції старих вагонів (а саме на їх базі збираються створювати «капсульний» рухомий склад, а не закуповувати нові) вирішили замовляти нібито у власних вагоно- та локомотиворемонтних заводах УЗ.  

Таких заводів у формі приватних акціонерних товариств (не філій УЗ) в Україні чотири: Запорізький електровозоремонтний, Львівський локомотиворемонтний, Дніпропетровський тепловозоремонтний, Київський електровагоноремонтний. Вони не зобов'язані проводити закупівлі через Prozorro, тому через них легше переказати гроші «потрібним» компаніям, не привертаючи уваги органів контролю.  

Як розповів редакції співрозмовник у правоохоронних органах, кільком заводам було поставлено завдання здійснити такі проплати за «капсульні вагони» на компанії, які взагалі не є помітними гравцями ринку. При цьому вагони вже нібито готові. Проєктну документацію заводять через НВО "Ріст".  

«Замість того, щоб замовити всі роботи на зрозумілому підприємстві, проводяться закупівлі окремо кожного елемента – вікон, дверей, електроніки, і потім усе це збирається у депо чи не в «гаражному» режимі. (Ось приклади таких тендерів, умови яких опубліковані в Prozorro - 1, 2, 3 - Delo.ua) Формально це «презентуватимуть» як продукцію ремонтних заводів УЗ, хоча вони взагалі не атестовані для реконструкції пасажирських вагонів. Якщо працювати згідно із законом, вони навіть конструкторську документацію купити не можуть. Але це було зроблено. Більш того, щоб якось пояснити аудиторам проведення грошей, їм доведеться проводити через склад якісь запчастини – яких вони не купували», – каже співрозмовник із органу, який уже розслідує можливі зловживання на заводах.  

За його словами, експериментальні вагони, які ще не пройшли випробувань та сертифікації, вже збираються ставити на склади, щоб «швидше виконати доручення президента».  

Хто підставляє президента

Співрозмовники редакції у структурі УЗ зазначають, що за планами якнайшвидше освоїти кілька мільярдів гривень, виділених на оновлення рухомого пасажирського складу, стоять кілька членів правління та люди з оточення голови компанії Олександра Камишина.  

Зокрема, всі питання закупівлі та ремонту пасажирських вагонів курирує в. о. голови «Пасажирської компанії» та член правління УЗ Олександр Перцовський, фігурант численних розслідувань про сумнівні закупівлі та розтрату грошей компанії. Також йому інкримінують явний конфлікт інтересів – керувати однією з філій і при цьому – на посаді члена правління – контролювати його діяльність очевидно не є прийнятною практикою корпоративного управління.  

Другий чиновник, якого називають «дивлячим» за заводами та одним із координаторів реалізації проєкту з капсульними вагонами – новий член правління УЗ Євген Шрамко. Він до 2016 року працював на Запоріжсталі Ріната Ахметова (у його структурах, нагадаємо, працював і голова правління УЗ Олександр Камишин), а до кінця 2021 року був гендиректором «Запорізького ливарно-механічного заводу», який входить до структури Запоріжсталі.

У деяких джерелах Шрамко називають людиною заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, який раніше був гендиректором запорізького меткомбінату. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, яка розслідує зловживання на УЗ (голова Юлія Гришина) майже одразу після призначення Шрамка висловилася проти такого кадрового рішення, оскільки залізничного досвіду новий член правління не має.    

«Операційною» діяльністю з «нейтралізації» нелояльних керівників вагоно- та локомотиворемонтних заводів, заміні їх «зговірливішими» кадрами, а також переведенням заводів на «правильні» закупівлі запчастин та комплектуючих займається, за словами джерела, ще одна людина з оточення Камишина - його радник Дмитро Димитрієнко.  

Ще коли у травні 2020 року його було призначено в. о. директора Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу, це викликало скандал у професійній спільноті. Адже, за даними профільних ЗМІ, він був на момент призначення бенефіціаром «Новорловського машинобудівного заводу», який знаходиться на окупованих територіях Донецької області, і фігурує у звітах окупаційних адміністрацій як функціонуючий. При цьому ще до 2014 року сам завод Димитрієнко приватизував, будучи керівником держпідприємства. Відразу після його призначення в Дніпро в мережі з'явилися свідчення тиску на завод з метою переведення його на співпрацю з підприємствами з ОРДЛО, а також розірвання контрактів зі старими постачальниками. Крім того, інсайдери писали про затримки із виконанням вже існуючих контрактів.  

У Дніпрі Димитрієнко, незважаючи на гучні плани, пропрацював менше року. У лютому 2021 року стало відомо, що СБУ оголосила колишньому в. о. гендиректора заводу підозра у розтраті грошей УЗ та ухилянні від сплати податків. Загальні збитки УЗ від залучення горе-керівником сумнівних підрядників склали, за оцінками спецслужби, понад 58 млн грн, держава недоотримала понад 6 млн грн податків. «Підприємство мало необхідні виробничі потужності та кваліфікований персонал. І насправді роботи виконували працівники УЗ із використанням запасних частин невідомого походження. Ремонт проводився у значно менших обсягах, ніж передбачено регламентом, а також із порушенням технологічних норм», - сказано у повідомленні.  

Яка доля кримінального провадження проти Димитрієнка сьогодні - невідомо, хоча, зважаючи на все, особливих проблем він не має, адже призначений радником Олександра Камишина, відповідальним за тиск на заводи з метою залучення їх до схеми з реконструкцією вагонів. За даними нашого співрозмовника в «УЗ», на всіх заводах сьогодні призначено «кураторів» з оточення Димитрієнка. Зокрема, серед них його бізнес-партнер ще за горлівським проєктом Леонід Цой, а також Павло Чередник, колишній комерційний директор ДТРЗ.  

Окрім програми «капсульних» вагонів, яка сама по собі є досить перспективною, але навряд чи буде в повному обсязі реалізована через можливе бажання певних чиновників УЗ взяти участь у «правильному» розподілі ресурсів, під загрозою реалізації виявилися й інші «вагоноремонтні» та «вагонобудівні» ініціативи. Наприклад, програма обладнання інклюзивних вагонів, яку займається дружина президента Олена Зеленська. Крім того, під питанням реалізація проєкту міських експрес-поїздів, які мають дати друге дихання заміському сполученню. Адже якщо замість ремонтів та реконструкції рухомого складу заводи УЗ перетворять на станції «відмивання» бюджетних коштів, ні про якість, ні про обсяги, ні про інновації говорити точно не доведеться.