"Радянські мозаїки руйнують варвари та дикуни": Дробович розповів, як зберегти спадщину соцреалізму

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"На жаль, є випадки, що їх просто по-дикунські руйнують. І це не якась майбутня загроза, це реальний процес. При чому, часто це нейтральні зображення, які показують якісь спортивні досягнення, побутові замальовки. Такий "демонтаж" - це варварство", – наголосив Дробович.

За словами керівника УІНП, у збереженні мозаїк може бути два підходи, у тому числі перенесення їх в інший простір, який готовий такі об'єкти розмістити.

"Технології є: робиться макет, маркується кожен елемент і поступово переноситься, це окрема мистецька процедура. Це теж потребує коштів, але громада не повинна соромитися вкладати в таке, тому що це зараз може здатися комусь неосвіченому непотребом, але є ті, хто розуміє цінність мозаїк", — зазначив він.

Другий підхід, за словами Дробовича, полягає у девізуалізації тієї частини мозаїки, яка містить заборонену комуністичну символіку.

"Наприклад в Києві на проспекті Перемоги є декілька будинків, в торці яких є мозаїки нейтрального змісту, але одне з цих панно має розетку з серпом і молотом. В цьому місці можна обережно вийняти декілька елементів мозаїки і скласти їх в музей, а на їх місці розмістити інший елемент чи залишити вільний простір. Це не таке елегантне рішення, як перенос у інше місце, але цілком можливо", — додав він.

Аналогічно, за словами голови інституту, у випадках, коли виникає потреба утеплити будинок, можна зняти мозаїку, провести всі роботи і після цього повернути її на місце.

"А через 50 років, коли після перемоги ми побудуємо нову країну, це буде мистецька екзотика, про яку треба буде розповідати. Всі такі об’єкти будуть живими свідками минулої епохи. Важливо їх мати, а не знищити і викинути на смітник", — наголосив Дробович.

Він також зазначив, що Інститут нацпам'яті, "де встигає", теж намагається захистити таку культурну спадщину, як і "нормальні сучасні управління культури" на місцях.

"Але дійсно, реальність така, що зараз в переважній більшості тільки освічені і прогресивні активісти найкраще захищають такі мозаїки. Що стосується юридичного статусу мозаїк, то в переважній більшості на них немає якоїсь пам’яткоохоронної документації, а тому більшість з них вразливі до вандалізму", — нарікає Дробович.

Зазначимо також, що у цьому інтерв'ю він також розповів про те, як просувається ініціатива щодо демонтажу радянського герба з монумента "Батьківщина-мати" у Києві, і чому цей артефакт не треба знищувати.

Раніше Інститут нацпам'яті після зносу скульптури робітників під Аркою дружби народів у Києві разом із Міністерством культури виступив проти самовільного демонтажу пам'яток, пов'язаних з історією та культурою Росії та СРСР, зазначаючи, що це має робитися лише за рішенням місцевої влади і після висновків вчених та незалежних експертів.