- Тип
- Ексклюзив Ексклюзив
- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Газети та журнали зобов'язали перейти на українську мову. Які штрафи загрожують виданням та чому їх зарано боятися?
Друковані ЗМІ з 16 січня перейшли на державну мову — запрацювала стаття мовного закону, за якою у кожного всеукраїнського чи регіонального видання має бути українська версія. Загалом зміни торкнулися трьох сотень газет та журналів. Деякі зовсім не раді змінам, а є й ті, хто взагалі вважає — тепер цілі редакції знищать штрафами.
Кореспонденти Delo.ua Ілля Требор та Наталія Лошакова з'ясували, чому видавництвами штрафів поки що рано боятися, як до змін готувалися представники ринку та який підсумок роботи попередніх статей мовного закону.
Закон про мову набув чинності 16 липня 2019 року, але багато його статей відстрочили на різні терміни — на шість місяців, на два, чи п'ять років. Зовнішнє незалежне оцінювання, наприклад, повністю на українську мову перейде лише з 1 січня 2030 року.
Для норм, що регулюють роботу ЗМІ, теж встановили різний дедлайн. Інтернет ресурси запустити україномовну версію зобов'язані з 16 липня 2022 року. Для місцевих друкованих видань аналогічна норма запрацює 16 липня 2024 року. Для всеукраїнських, а також регіональних газет та журналів ключовою датою стало 16 січня 2022 року. Як зазначає уповноважений з питань державної мови Тарас Кремінь, зміна торкнулася 217 газет і 107 журналів.
Головний редактор щотижневої газети "Україна-Центр" Юхим Мармер про нові норми відгукується трагічно, називаючи їх не інакше, як "поганими новинами". Свою позицію він аргументує тим, що «у наших окопах Східного фронту російська звучить не рідше за українську». Він до останнього сподівався – президент Володимир Зеленський чи керівництво Верховної Ради заблокують вимогу та змінять закон, який «несе вкрай невдалі опції».
"Нам дозволили друкуватися російською за умови виходу аналогічного тиражу українською. Немає проблем, друкуйте два тиражі на здоров'я. Я уявляю, як радісно потирали ручки автори закону, розуміючи, що виконати цю вимогу неможливо в принципі", - зазначає Мармер.
Протилежну позицію висловив головний редактор журналу "Фокус" Олексій Газубей , який загалом спокійно сприйняв зміни. Він очікує на "певне неприйняття" з боку читачів, але пояснює, що редакцію серйозно посилили для переходу на українську мову.
Співробітники журналу розповіли кореспондентам Delo.ua, що всередині колективу вимоги закону сприйняли спокійно: більшість журналістів пишуть українською, а реклама у виданні вже давно виходить державною.
"Та й деякі статті випускалися українською ще до цього. Ті ж інтерв'ю, наприклад. Частина журналістів навіть рада. Багато коментарів вони беруть українською і тепер їх не потрібно перекладати. Єдина зміна — штат посилили додатковим літредактором-перекладачем, для тих журналістів, яким складно писати українською. Загалом, ми навіть в розмовах в офісі намагаємося перейти на українську, щоб було легше адаптувалися", — розповів нам один із співробітників журналу.
У своїй колонці Юхим Мармер запитує — чи реально не виконувати норму закону? На його думку, повоювати з владою можна: пройти всі судові інстанції, вийти на Європейський суд з прав людини та за кілька років виграти справу. Проте він переконаний, що за цей час редакцію просто знищать штрафами.
Покарання справді передбачене. Закон про мову розширює 188 статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення декількома нормами. Зокрема, за перше порушення у сфері друкованих ЗМІ доведеться заплатити від 6800 до 8500 грн . При повторному порушенні штраф становитиме від 8,5 тисяч до 11,9 тисяч грн .
Але на практиці ситуація для тих, хто зараз не встигне перекласти видання українською мовою, не така плачевна. По-перше, штрафи за неукраїнські друковані ЗМІ з'являться в українському законодавстві лише 16 липня 2022 року . По-друге, за рік за чинними статтями мовного закону так нікого і не оштрафували.
Нагадаємо, 16 січня 2021 року набула чинності 30 стаття, за якою постачальники послуг мають комунікувати виключно державною мовою. Нововведення стосувалося магазинів, кафе, банків та інших закладів. Тарас Кремень у коментарі кореспондентові Delo.ua розповів, що за перший місяць 2021 року йому надійшло 605 звернень, а за рік — 3574 звернення. Проте скаржилися люди не лише на сферу обслуговування. Наприклад, 393 скарги стосуються мови реклами.
"Ще 1044 звернення стосуються ознак відсутності української версії в інтернет-магазинах або веб-сайтах. За рік ми розпочали 178 заходів з держконтролю, з яких закрито 138. Це означає, що перший факт порушення ми довели. За цими суб'єктами не було другого факту порушення Протягом року і, відповідно, не проводилися заходи щодо держконтролю, ми не складали протокол і не накладали штрафи.По 100% порушників, з якими ми співпрацювали, було повне виправлення ситуації, тому ми й не накладали штраф. , що ми такі добрі. Але, з іншого боку, це така ситуація", — пояснив мовний омбудсмен.
Розповів Кремень і про те, що скарги на сферу послуг надходять по-різному. 2021-го Україна тривалий час перебувала в червоній зоні і багато об'єктів не працювало. Тому українці найчастіше скаржилися на відсутність української версії інтернет-магазинів під час замовлення продуктів харчування. Що ж до кав'ярень та ресторанів, то за кількістю звернень щодо цих об'єктів легко визначити, коли країна йшла до червоної зони.
"Наприклад, у січні минулого року було найбільше звернень - 139, у лютому - 72, у березні - 38, коли була червона зона. У квітні частково почали відкриватися заклади громадського харчування - 62, травень - 58. Влітку кількість скарг зросла: червень - 62, липень - 96, серпень - 80. Потім наприкінці року стався спад.За інтернет-магазинами аналогічна ситуація.Коли на початку року люди були на самоізоляції, то в січні ми зафіксували 299 звернень, лютий - 83, березень - 64, квітень і травень – по 57. Влітку пішов спад”, – підсумував Кремень.
Попри лояльність відповідального органу та відстрочення статті про штрафи, скандали з мовою обслуговування в Україні відбуваються регулярно. Наприклад, одна з історій трапилася у грудні 2021 року, коли співробітник одного ресторану італійської кухні у Вінниці обслужив відвідувачку російською мовою. Коли вона попросила його перейти на державну — зовсім пішов, аргументуючи своє спілкування російською "конституційним правом".
Аналогічна ситуаціясталася вже цього року в одному із магазинів Львова. Почувши за прилавком російську промову, адвокат Максим Васильєв запитав — відколи у Львові обслуговують мовою держави-агресора. Продавець відповіла, що нічого поганого у цьому немає; вона сама з Києва, але якщо чоловікові принципово, то може перейти українською мовою. Поліція, що приїхала, вирішувати проблему не стала і пояснила адвокату — державною мовою зобов'язані спілкуватися тільки в державних органах.
Про результати виконання мовного закону в частині друкованих ЗМІ можна буде говорити лише через якийсь час, коли знову звітуватиме уповноважений. Поки що можна сказати, що більшість видань ухвалять нові правила гри і випускатимуть тираж українською мовою. На решту за півроку чекають штрафи. Нехай і недостатні, щоб справді боротися з російським впливом в Україні.