НБУ курс:

USD

41,86

--0,13

EUR

43,52

--0,12

Готівковий курс:

USD

42,20

42,15

EUR

44,19

44,00

Як вберегтися від кібершахрайства на благодійності

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України більшість шахраїв фактично перепрофілювалися з кол-центрів і фейкових продавців неіснуючих товарів на недобросовісних благодійників. Задля власної наживи вони формують оголошення про збір коштів на лікування постраждалих або купівлю амуніції бійцям збройних формувань, а також їжі та ліків тощо.

У правоохоронців уже сформувалась практика затримань таких горе-"благодійників". Так, правоохоронці Харкова затримали жителя міста, який здійснював моніторинг соціальних мереж найгарячіших точок України – Маріуполя та Чернігова, після чого пропонував допомогу з виїздом за символічну плату "на бензин".

Після отримання грошей на свій рахунок він відразу блокував номери мобільних потерпілих або змінював свій. Таким чином чоловік зміг заволодіти коштами на загальну суму 230 тисяч гривень, після чого оперативно був затриманий правоохоронними органами.

З аналогічних мотивів діяли й чоловіки з Черкаської області у місті Сміла, де на підставі збору коштів на підтримку ЗСУ ошукали жительку Миколаївської області, яка перерахувала на користь зловмисників 7 тисяч гривень. 

Більш витонченим шляхом пішли "благодійники" з Чернівецької області. Підробивши підписи голів ОВА, зокрема Закарпатської — Віктора Микити, надсилали закарпатським підприємцям листи з проханням грошової підтримки українських військових.

Отже найрозповсюдженішими схемами такого "благодійництва" є:

  1. Попередня оплата за евакуаційне вивезення постраждалих з території ведення бойових дій.
  2. Оголошення про збір коштів на різноманітні потреби громадян і бійців збройних формувань.
  3. Створення сайтів, зовні схожих на сайти благодійних фондів, які займаються збором коштів на підтримку ЗСУ.

Як не потрапити "на гачок"?

"Евакуація"

В першому випадку вберегтись від такого виду шахрайства можна шляхом постійного моніторингу актуальних гуманітарних коридорів  — про них щоденно інформують органи держвлади України, а також шляхом моніторингу обстановки в місті, селищі, селі на предмет розташування військ РФ. 

Пам'ятайте, що можна легко втратити останні накопичені гроші чи, а якщо населений пункт тимчасово окуповано ворогом і будь-яке переміщення в його рамках небезпечне — втратити і життя.

"Допомога" громадянам і військовим

Щодо частих оголошень про збір коштів на різноманітні потреби військових чи постраждалих, перш за все необхідно уточнювати інформацію про особу, оголошення якої ви знайшли

Наразі часто мають місце репости оголошень про допомогу. Через це практично неможливо встановити особу, яка першою розмістила конкретне оголошення. 

Важливим моментом в таких оголошеннях є й розміщення звітів про витрачання коштів, які надійшли на рахунки волонтерів. В більшості випадків вони відсутні, хоча повинно бути абсолютно навпаки. Тому в подальшому громадськості невідомо, куди було витрачено їх кошти і чи дійсно куплені предмети одягу, їжа, амуніція дійшли до осіб, які це потребують. 

"На потреби ЗСУ"

Щодо сайтів, за допомогою яких розміщено рахунки для переказу коштів на потреби ЗСУ, я б рекомендувала користуватися вкладками, які з початком війни створено в меню всіх офіційних додатків банківських установ України

Такий переказ коштів, по-перше, швидкий, а по-друге, надійний. Жоден банк України в умовах нестабільної економічної ситуації не буде ризикувати своєю репутацією та не візьме на себе відповідальність за такі шахрайські методи наживи.

Пам’ятайте про 102!

Окремо зазначу: попри активний успішний спротив України нападу РФ із задіянням всіх без виключення правоохоронних органів та Нацгвардії, працівники Нацполіції активно протидіють шахраям, які, незважаючи на моральні принципи та цінності, продовжують свою незаконну діяльність. 

Прикладом цього є численні затримання недобросовісних "волонтерів", для яких єдиною метою збору коштів є корислива мета задля власної наживи.

Тому у випадку виявлення вами шахраїв, наполегливо рекомендую звертатися на лінію 102 чи письмово — на офіційну електронну адресу Департаменту кіберполіції.