Пішов за хлібом, а перейшов у айті: як викладач іноземних мов став тімлідом у IT-компанії

Костянтин розповів Delo.ua, як гуманітарію вдалося потрапити в айті, які навички йому знадобилися і чому новачкам у сфері не потрібна профільна освіта.

Як навчався на філолога

Мене звуть Костянтин Пронкевич. Мені 32 роки. Живу у Миколаєві. Захоплююсь спортивною версією гри "Що? Де? Коли?" та спортом. Ну і всякими must-have речами — самоосвітою, книгами, кіно, іграми і таке інше.

У мене дві вищі магістерські освіти у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили у Миколаєві: філологія та переклад. Обидві спеціальності суто філологічні: викладання мов (англійська, німецька, іспанська) та літератури, і приблизно те саме за напрямом перекладу. Сумарно я дуже багато відпрацював з обох спеціальностей. Робив багато усних та письмових перекладів різної складності, а також працював майже шість років викладачем літератури у своїй альма-матер. 

Про перші роботи

Я почав працювати після дев’ятого класу. І це було більше в якості виховних заходів від батьків, ніж потреба. Вперше і востаннє, коли я "працював руками", це було кілька місяців роботи на фірмі, яка належала приятелеві батьків і займалася монтажем пластикових вікон. Здебільшого я збирав москітні сітки і допомагав робити якісь дрібниці. Але загалом було досить цікаво. Зарплата була невелика, але зараз вже важко згадати яка саме.

Наступні роботи були орієнтовані на заробіток і всі мали соціальний характер: роздача листівок та реклами на вулиці, продаж екскурсій та інші подібні підробітки. Здається, тоді платили від 7 до 15 грн на годину .

Першою більш-менш серйозною роботою була посада перекладача у шлюбній агенції. Там було багато усних та письмових перекладів. Це вже були серйозніші гроші. Згодом у мене зʼявилася власна агенція, де потрібно було робити приблизно те саме, але всі гроші йшли мені без комісій. Цю роботу я довго поєднував з університетською, тому що працював там не на повну ставку.

Як вийшов за хлібом і потрапив до айті-сфери

У 2012 році я продав свою агенцію і перейшов до айті-сектору. Це сталося випадково. Я вийшов, щоб купити хліба в супермаркет і зустрів приятеля , який працював в Template Монстрів навпроти. Він мені і розповів, що компанія шукає людей з хорошим рівнем англійської, а решті вони навчать. Згодом так і сталося, хоча спочатку така "витівка" мені видалася нудною і навіть людина, яка проводила інтерв'ю до вступу на посаду, не знала на англійську на достатньому рівні.

Але потім я зустрівся з керівниками відділу, і вони взяли мене на посаду аутрічера — фахівця , який веде переговори з іншими сайтами по розміщенню контенту. Сьогодні це розповсюджена вакансія у багатьох компаніях, але тоді ця професія була досить рідкісною. З того часу я почав займатися маркетингом для діджитал-продуктів. Спочатку це був напрямок афіліатського маркетингу, потім весь комплекс маркетингових послуг. Зараз я працюю тимлідом за напрямом маркетинг у компанії ThemeREX , яка розробляє WordPress-шаблони та сайти. І дотепер іноді поєдную свою роботу з роботою в HR.

Про поєднання робіт та перехід в іншу сферу

Я майже шість років поєднував роботу в айті-компанії та викладання. Пішов з університету лише три роки тому через те, що сильно скоротили програму і мені самому стало не так цікаво. До того ж я повернувся назад у дуже вимогливий (за часом і напруженням для мозку) світ "Що? Де? Коли?".

А раніше йшов з основної роботи у певні дні посеред дня, читав пари і повертався. Потім відпрацьовував у вихідні. Добре, що Миколаїв невелике місто і можна переміщатися між місцями роботи за десять хвилин їзди на автомобілі, тому можна встигати набагато більше, ніж у більших містах. Люди часто недооцінюють логістичний аспект невеликих міст. Адже це заощаджує масу часу, який можна використовувати на інші, більш корисні цілі.

Щодо переходу в айті, то він, швидше, був не з викладацької діяльності, а з приватного підприємництва — шлюбної агенції. Не через те, що цей формат роботи вийшов з моди або перестав бути прибутковим, а тому що просто набрид. Але я знаю багато підприємців, яким дошкуляла криза і вони пішли в айті за стабільністю. Моя історія дещо інша, це був плавний перехід у більш цікаву сферу в далекому вже 2012 році, задовго до того, як це стало популярним.

Вже потім, коли долар виріс, (а в айті зарплату часто прив'язують до курсу долара), робота там стала такою привабливою . Але тоді було не зовсім так. Однак з першого дня в ІТ стабільність і непоганий додатковий дохід у мене все ще є. Далі більше. З підвищенням кваліфікації, зростання відповідальності та навантаження зростали, і заробітна плата досягла рівня вище середньої заробітної плати Києва. Для Миколаєва це дуже добре.

Робота в IT - це не завжди "писати код"

Загалом робота в айті особисто для мене не надто відрізнялася від будь-якої іншої роботи. IT буває дуже різним, це не завжди про написання коду, його перевірку чи якісь складні штуки для яких потрібне знання математики . Але в цілому, якщо мова програмування структурована як система, то її може зрозуміти кожен, хто присвятить цьому достатньо часу. Знаю багато прикладів, коли умовні будівельники або таксисти переходили в айті після кількох місяців самоосвіти.

Багато в чому айті часто про менеджмент, уміння комунікувати з людьми та відділами де потрібні всякі soft and peoples' skills. Іншому вже вчишся на місці. Особливо зараз, коли є YouTube із купою навчальних посібників на будь-який смак. Щоб вивчити щось достатньо хоч трохи володіти англійською мовою та мати допитливий розум. А ще — вміти працювати щодня. Постійний розвиток, відточування навичок і старання -- запорука успіху.

Роботи насправді є чимало. Начебто всі компанії укомплектовані кадрами, але якщо придивитися, тямущих людей не так вже й багато. Зате повно людей, які сидять в ойті на тих же посадах роками і не звикли нічого робити самі, тільки ставити завдання . Такі люди теж потрібні, але їх легко замінити іншими, як правило, низькооплачуваними: в айті, як ніде зараз, розвинена система переплати співробітникам за досвід роботи замість реального скіла.

Чому сьогодні айти-сфера доступна гуманітаріям як ніколи

Філологам важливо зрозуміти, що сьогодні робота в айті-галузі дуже доступна саме для них через знання мов та інших комунікативних скіллів. . Т ак, мабуть, не завжди -   повинні ж колись і девелопери, та інші верстви населення зрозуміти, що хоча без англійської зараз можна працювати , але набагато гірше. Просто тому, що в цьому випадку ти шукаєш роботу не в усьому світі, а лише у країнах СНД. Рано чи пізно це усвідомлення прийде, а тому філологам стане набагато складніше, адже в айті "їх хліб" саме це .

Але на даний момент в Україні це не загрози, а взагалі зі слова. Всупереч поширеній думці, у нас у цій сфері рідко зустрінеш людину з пристойною англійською. Хіба що для опірайтерів , а ті англійські зазвичай тільки пишуться і розумом і характером не мають проблем іншого типу.

Що потрібно новачкам, щоб перейти в айті-компанію

Як я згадував, поєдную діяльність з HR. З цієї точки зору дуже зручно говорити про те, що необхідно новачкам, щоб потрапити до айти. Почну з історії, яка, на мою думку, досить прямо відповість на це питання. Кілька років тому одна жінка запитала в мене, куди їй віддати свого сина вчитися, щоб він став айтішником: на комп'ютерний чи філологічний факультет ? Моя відповідь була проста - я - в будь-якому місці. Можливе утворення в університеті ах Київ і відповідні е т критеріям сучасних IT-компаній, а Миколаїв не є.

Горезвісне "забудьте все, що йому вас навчали в школі/університеті" ніде не працює так суворо, як в айті. Особливо з огляду на те, що йти буває різне. Але я дійсно вважаю, що сьогодні краще вкладати час і гроші, витрачені на університет (а це завжди якісь гроші, навіть якщо навчаєшся на бюджеті), в вивчення англійської + інших мов та конкретні цільові навички, потрібні для конкретної айті – спеціальності.

D avayte Ось чесно: мета ставиться на роботу в IT не з любові до прогресу, і з - за бажання заробити пристойний. I f проблема в цьому, пане жно просто вибирати те, за що найбільше платять — менеджмент і програмування, і вчитися саме цьому. Зараз повно курсів для самоосвіти, а також хороших платних програм , які навіть гарантують пошук роботи з певним рівнем доходу після їх проходження. Та й попит на ці спеціальності воістину величезний. Так що "Дорога виникає під кроками того, хто йде" або "Якщо гора не хоче йти до Магомета, Магомет піде до гори". Це вже кому яким шляхом зручніше.