Банкрутство в АПК стає реальністю: кількість діючих підприємств зменшилася майже на третину

Про це повідомила пресслужба Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

 В Україні залишилося лише 8 підприємств  з вирощування рису

 Зазначається, що кількість підприємств, які займалися рослинництвом – вирощування однорічних і дворічних культур – зменшилася у 2022 році з 40,6 тис. до 28,0 тис. (-31,2 %), вирощуванням багаторічних культур – з 1,6 тис. до 1,1 тис. (-31,1 %). тваринництвом – з 3,7 тис. до 2,6 тис. (-28,9 %), змішаним сільським господарством – з 988 до 616 одиниць (-37,7 %), допоміжною діяльністю у сільському господарстві та післяурожайною діяльністю – з 2,3 тис. до 1,5 тис. (-32,8 %).

Серед підгалузей найбільше – на 73,3 % – скоротилась кількість підприємств з вирощування рису, яких залишилось лише 8 підприємств, вирощуванню прядивних культур – на 52,4 % (10 підприємств), вирощуванню овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів – на 38,3 %, вирощуванню винограду – на 37,4 %,

Найменше скоротилася кількість підприємств з розведення коней (-16,5 %), вирощування тютюну (-20 %, 8 працюючих підприємств), допоміжної діяльності у тваринництві (-20,5 %), розведення великої рогатої худоби молочних порід (-23,6 %), обробки насіння для відтворення (23,7 %), вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур (-24,6 %), зазначив науковець.

Кількість  ФОПів в АПК скоротилася значно менше

Щодо кількості фізичних осіб-підприємців в АПК, то їх динаміка є різновекторною. По більшості видів діяльності тут також спостерігається спад, але він значно менший – в межах 11-15 %.

Водночас на вирощуванні ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників відбулося незначне зростання – до 387 осіб (+2,4 %), пряних, ароматичних і лікарських рослин – до 58 осіб (+3,6 %).

Залежно від розмірів найбільше – на 26,1 % – скоротилася кількість діючих суб’єктів мікропідприємництва у сільському, лісовому та рибному господарстві, найменше – на 11,3 % – фізичних осіб-суб’єктів малого підприємництва та мікропідприємництва.

Кількість середніх підприємств у галузі зменшилася за 2022 рік на 19,5 %, великих (понад 250 працівників та річний дохід, еквівалентний 50 млн євро) – на 20,4 %, малого підприємництва (до 50 працівників та дохід до 10 млн євро) – на 31,8 %, мікропідприємств (до 10 працівників та дохід до 2 млн євро) – на 34,5 %.

Як підкреслили в  "Інституті аграрної економіки", сільське господарство втратило суттєву кількість підприємств, однак зберігає досить потужний підприємницький потенціал для відновлення довоєнних обсягів виробництва.

Україну чекає хвиля банкрутств фермерських господарств

Представники агрокомпаній попереджають про небезпеку масового банкрутства українських аграріїв. Проблема полягає у тому, що агрокомпанії мають велике кредитне навантаження і, вочевидь, потребуватимуть рефінансування, пролонгації або реструктуризації своїх зобов’язань. Й тут залишається сподіватися на виважену позицію уряду та фінустанов.

"Хвиля банкрутств — це реальність. Цьогоріч ми матимемо важку фінансово-економічну ситуацію в галузі. І якщо уряд не запровадить програми підтримки аграріїв, а кожен кредитор виставить вимоги до своїх боржників, піраміда рухне", — зазначив в інтерв’ю The Page Петро Мельник, виконавчий директор та співвласник Agricom Group, президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Через війну для українських аграріїв суттєво здорожчала експортна логістика, а ціни на агропродукцію, навпаки, знизились. У аграріїв вичерпуються обігові кошти, заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

За його словами, виходом із ситуації могли б стати законодавчі зміни у сфері фінансування аграріїв.

"Логістичні маршрути сьогодні є надто дорогими. Подекуди транспортування агропродукції забирає 50% її вартості. Також ціна всередині країни на зернові є нижчою за собівартість. Навіть по соняшнику ціна є збитковою. Хоча багато аграріїв зробили ставку на посів олійних культур з надією вийти на собівартість. З кожним місяцем аграріям стає складніше", – наголосив  Марчук.

Його слова підтвердив і голова Фермерського господарства "Гарант" Анатолій Артеменко з Одещини. Хоча ситуація в цій південній області краща за східні, але для розвитку господарства доводиться домовлятись із постачальниками щодо відтермінування виплат за поставки насіння, добрив та засобів захисту рослин.

Зі слів директорки Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алли Стоянової, аграрії прифронтових областей потребують найбільшої уваги, хоча і в Одеській області фермери мають проблеми з обіговими коштами.

"Сьогодні в аграріїв обігові кошти повертаються з більшим терміном, ніж це було до повномасштабного вторгнення. У зв’язку зі складнощами вивозу виробленої продукції, вкладені у посівну, у збір врожаю фінанси повертаються довше. Найбільші труднощі з фінансуванням у тих аграріїв, які знаходяться у зоні бойових дій. Окрім прямих проблем пов’язаних з війною, банки відмовляються надавати кредити фермерам на цих територіях. А постачальники, навіть за гроші, не везуть насіння та добрива", – зазначила Алла Стоянова.

"Сьогодні ВАР багато уваги приділяє можливостям залучення додаткового фінансування в агросектор. Програма кредитування "5-7-9" є дієвою, але вона обмежена лімітом у 90 млн грн. Цей ліміт багато хто з агровиробників вже вичерпав. Тому сьогодні важливо передбачити в бюджеті на 2024 рік підняття ліміту до 130-140 млн грн. Також одним з важливих інструментів залучення коштів могло б стати прийняття законопроєкту 9352 "Про аграрні розписки". Нововведення дозволять аграріям залучати кошти за цим фінансовим інструментом під гарантії права користування орендованою землею. У свою чергу, це зробить аграрні розписки привабливими для кредиторів", – зауважив  Марчук та додав, що без стабільних експортних маршрутів та фінансування ми побачимо хвилю закриття фермерських господарств.