Держава та аграрії прискорять реформу меліорації — це може зекономити бюджету до 3 млрд грн

В Україні вже понад два роки впроваджується меліоративна реформа, але її результати поки незначні. Створено понад півсотні організацій водокористувачів (ОВК), проте лише три отримали меліоративну інфраструктуру в користування.

Більшість меліоративних систем в Україні будувалися для колгоспів та радгоспів ще в 70-80-х роках минулого століття, і з тих часів вони не проходили капремонт. Труби, насоси та інше обладнання цих систем застаріло і є енергонеефективним, значна частка не працює, деяка інфраструктура порізана на брухт і існує лише на папері. 

За підрахунками АОВК, щорічні видатки держави на утримання зрошувальної інфраструктури, частковий ремонт обладнання, зарплату працівникам та ремонтникам насосних станцій, досягають 3 млрд грн. 

16 грудня за ініціативи Асоціації організацій водокористувачів у Києві відбувся круглий стіл "Ключові законодавчі бар’єри реалізації реформи ОВК", повідомляється на сайті Держрибагентства. Захід організували для пошуку механізму передачі державних меліоративних систем від бюджетних установ до ОВК. 

"Наразі єдиний шлях передачі майна до ОВК — платити ПДВ з економії коштів бюджетних установ, але цей шлях не дозволяє нам розгорнути реформу. За останні три роки ми змогли передати лише три меліоративні системи. Якщо не змінити підхід, то для того, щоб передати всі системи на яких вже зараз створені ОВК нам знадобляться десятки років, що повністю знівелює весь ефект реформи", — наголосив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Державні органи не можуть виділити кошти на ПДВ для передачі меліоративних систем в користування ОВК, додає голова Держрибагентства Тарас Кот. На балансі відомства перебуває близько 15% меліоративних систем країни, в тому числі й найбільша в Україні Інгулецька зрошувальна система. Її балансова вартість перевищує 1,5 млрд грн, тож для передачі ОВК відомство має сплатити 300 млн грн ПДВ в бюджет.

Такі суми не передбачені в щорічних бюджетах відомства, додає він. Тому для передачі  державних меліоративних систем в користування об'єднань аграріїв є два шляхи:

• Внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ), які передбачатимуть звільнення від оподаткування операцій з передачі меліоративних систем та їхніх частин в ОВК;
• Пряме виділення коштів з державного бюджету на оплату ПДВ. 

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ході зустріч погодився з аргументами щодо необхідності звільнення від ПДВ операцій з передачі майна в ОВК. 

"Фактичні витрати для бюджету від впровадження цього варіанту будуть відсутні, адже за поточного регулювання для сплати державними водогосподарськими організаціями ПДВ, потрібно спочатку виділити їм з державного бюджету додаткове фінансування, а потім такі кошти повернуться до бюджету у вигляді сум сплаченого ПДВ. Водночас без таких змін реформа, яку прийняли ще у 2022 році, досі не може зрушити з місця", — зазначив голова комітету.

За результатами круглого столу сторони домовились якнайшвидше врегулювати це питання. Данило Гетманцев погодився ініціювати правки до Податкового кодексу, якими буде звільнено від оподаткування ПДВ операції з передачі державних меліоративних систем в ОВК. Голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду та член комітету Артем Чорноморов пообіцяли сприяти їх якнайшвидшому розгляду та схваленню парламентом, адже подальше затягування реалізації реформи призводить до втрат аграрного сектору і зайвих бюджетних витрат.

Коли повноцінно запрацює реформа ОВК? 

Керівник АОВК Дмитро Кохан розповів виданню, що в найкращому випадку зміни в податкове законодавство можуть набрати чинність вже на початку 2025 року. Для внесення правок не потрібно подавати в Раду окремий законопроєкт, розгляд якого у двох читаннях з підписом президента може розтягнутися на роки. Звільнення передачі меліоративної інфраструктури від сплати ПДВ вимагає лише технічних змін в ПКУ. Подібні правки вносяться в кодекс на постійній основі кожні декілька тижнів, під час засідань комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.     

"Там треба змінити в кодексі буквально десять слів, АОВК вже передала текст правки в податковий комітет. Якщо зараз народні депутати зроблять все оперативно, питання з ПДВ можна зняти буде вирішити вже в січні, і далі реформа піде значно швидше", — пояснив Дмитро Кохан.

Також він відмітив підтримку якнайшвидшої передачі меліоративної інфраструктури в ОВК з боку ключових органів, дотичних до реформи водокористування: податкового комітету, Мінагрополітики, міністерства фінансів, Держрибагентства. Внесення відповідних змін в ПКУ підтримало і Держводагентство, котре раніше пояснювало відмову в передачі майна відсутністю коштів на сплату ПДВ. 

Держрибагентство вже готове передавати аграріям меліоративну інфраструктуру в Одеській і Рівненський областях, де є її балансоутримувачем. З 2025 року воно отримає на баланс і об'єкти в Кіровоградській області, тому внесення правок в ПКУ зараз на часі, констатує співрозмовник видання.     

Він не виключає подальших зволікань з передачею інфраструктури від Держводагентства, навіть після звільнення від оподаткування ПДВ. В такому випадку АОВК буде реалізовувати свої законні права в судовому порядку. 

Чому аграрії хочуть отримати доступ до меліоративної інфраструктури

Механізм роботи ОВК подібний до формату ОСББ, знайомого мешканцям багатоквартирних будинків. Аграрії об'єднуються в організацію водокористувачів, а держава передає їм зрошувальну інфраструктуру в повне утримання. Це майно не можна продати, закласти, здати в суборенду або іншим чином відчужувати. ОВК має право обслуговувати систему, інвестувати в неї кошти, зобов’язані подавати воду користувачам: як членам ОВК, так і будь-якій юрособі-аграрію, підключеному до цієї системи. Вода подається за єдиним тарифом для всіх споживачів, незалежно від їхньої участі в ОВК.

Нагадаємо, Держводагентство пояснило відмову від передачі цього майна законодавчою колізією. Згідно з нею, відомство має сплачувати до держбюджету 20% ПДВ від балансової вартості переданих аграріям мереж. Проте ці кошти не передбачені в бюджеті відомства. 

Зі свого боку, АОВК назвала цей аргумент відмовкою для затягування реформи, оскільки відомство має законні інструменти для передачі майна в обхід сплати ПДВ. За два роки аграрії вичерпали всі інші способи розв'язати цю проблему, тому подають судові позови об'єднань водокористувачів проти Держводагентства. Вони вимагають розблокування системної передачі зрошувальних мереж. 

Ще в серпні 2024 року парламентський комітет з аграрної та земельної політики рекомендував Держводагентству протягом одного місяця:

• Передати меліоративні системи і державне майно, що використовується для їх належної експлуатації, до сфери управління Держрибагентства;
• Передати у власність організаціям водокористувачів об'єкти, які не були передані Держрибагентству, але на їх отримання надійшли відповідні заяви від аграріїв. Строк розгляду таких заяв обмежений 20 днями, і відомство зобов’язане його дотримуватися.