НБУ курс:

USD

41,25

--0,08

EUR

43,56

--0,13

Готівковий курс:

USD

41,65

41,58

EUR

44,12

43,95

На Одещині засіяли перші експериментальні поля бавовни (ФОТО)

бавовник
Фото: Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА / Фейсбук

На Одещині засіяли перші експериментальні поля бавовнику. Перші паростки можна буде побачити вже за два тижні.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

Про повідомив Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА

Зазначається, що фахівці Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР) засіяли перші поля із п’ятьма експериментальними сортами бавовнику.

Українські селекціонери впевнені, що поряд із вирощуванням традиційних культур на півдні України складаються максимально сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування бавовнику. Особливо, в районах, які страждають від стрімкої зміни кліматичних умов, що призводять до посухи.

Як пояснили в облдепартаменті агрополітики, бавовник — це однорічна культура з практично безвідходним виробництвом: з неї отримують волокно (до 40%) і насіння (60%), із якого виготовляють технічну олію, макуху для тваринництва, а стулки коробочок використовують, як біопаливо. Крім того, відходи бавовнику є стратегічною сировиною для виробництва оборонних засобів.

За результатами досліджень Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, урожайність бавовнику на суходолі – 1,8 т/га, а на зрошувальних землях – 2,7 т/га.

Загалом, по Одеській області близько 10 підприємств  виявили бажання засіяти невеликі експериментальні поля, аби визначити, наскільки цю культуру вигідно вирощувати у степовій зоні та який економічний потенціал вона матиме.

Чому це важливо

Бавовник має особливу цінність в умовах війни, адже бавовна – головний компонент для виробництва нітроцелюлози, яка використовується у воєнній промисловості для виготовлення пороху. Потреба для України у нітроцелюлозі оцінюється у 10 тисяч тонн. Для цього необхідно засіяти 30 тисяч гектарів або вдвічі меншу площу, якщо бавовну вирощувати на зрошуваних землях, зазначав департамент аграрної політики Одеської ОВА.

Про те, що Україна має стратегічну потребу у вирощуванні бавовни заявляв і перший заступник міністра агрополітики України Тарас Висоцький. Чиновник закликав ухвалити закон, який би дозволив завозити в Україну насіння бавовника для розвитку галузі.

Однією із ключових пропозицій Висоцького було створення бавовняного кластеру в Одеській області. У свою чергу, голова Одеської ОВА Олег Кіпер анонсував початок вирощування бавовни уже цього року.

“Якщо зміни у законодавство будуть прийняті оперативно, то посівна кампанія може розпочатися вже в кінці квітня, і в цьому році ми матимемо перший урожай одеської бавовни”, – написав Кіпер.

23 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №10427-1 – про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні. “За” відповідне рішення проголосував 291 народний депутат.

Документ передбачає спрощення процедур ввезення та обігу на території України сортів бавовнику, передусім на період воєнного стану та протягом 36 місяців з дати його припинення або скасування.