Рада спростила обіг насіння бавовнику: він потрібен для виробництва пороху

бавовник, бавовняні поля, бавовна
Фото: Depositphotos

23 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №10427-1 – про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні. “За” відповідне рішення проголосував 291 народний депутат.

Документ передбачає спрощення процедур ввезення та обігу на території України сортів бавовнику, передусім на період воєнного стану та протягом 36 місяців з дати його припинення або скасування. 

Зокрема, передбачається, що державна реєстрація сорту та/або державна реєстрація прав на сорт бавовника, у тому числі генетично модифікованого, на вимогу заявника здійснюється без проведення кваліфікаційної експертизи. Водночас, ведення в обіг насіння сортів бавовника та його використання дозволяється без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу.

Зауважимо, що раніше реєстрація немодифікованого бавовнику займала два-три роки, а реєстрація ГМО-бавовнику взагалі заборонена.

Чому це важливо

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєктом пропонується створити сприятливі умови для обігу насіння найкращих сортів бавовнику в Україні, а також для відновлення важливої галузі сільського господарства з метою забезпечення ресурсних потреб вітчизняної промисловості.

Станом на 2024 рік у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, містяться відомості лише щодо двох сортів бавовника. Вітчизняні наукові селекційні установи не спроможні запропонувати для галузі адаптовані сорти бавовника з високими показниками технологічних якостей.

Водночас, висока зарегульованість дозвільних процесів надзвичайно ускладнює та практично унеможливлює законне ввезення сортів бавовника для досліджень та промислового вирощування в Україні.

Про те, що Україна має стратегічну потребу у вирощуванні бавовни заявляв і перший заступник міністра агрополітики України Тарас Висоцький. Чиновник закликав ухвалити закон, який би дозволив завозити в Україну насіння бавовника для розвитку галузі.

Однією із ключових пропозицій Висоцького було створення бавовняного кластеру в Одеській області. У свою чергу, голова Одеської ОВА Олег Кіпер анонсував початок вирощування бавовни уже цього року.

“Якщо зміни у законодавство будуть прийняті оперативно, то посівна кампанія може розпочатися вже в кінці квітня, і в цьому році ми матимемо перший урожай одеської бавовни”, – написав Кіпер.

Бавовник має особливу цінність в умовах війни, адже бавовна – головний компонент для виробництва нітроцелюлози, яка використовується у воєнній промисловості для виготовлення пороху. Потреба для України у нітроцелюлозі оцінюється у 10 тисяч тонн. Для цього необхідно засіяти 30 тисяч гектарів або вдвічі меншу площу, якщо бавовну вирощувати на зрошуваних землях, зазначав департамент аграрної політики Одеської ОВА.

Фото: ua.depositphotos.com