Від $1 тис. до $1,8 тис. за гектар: як подорожчала земля на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині

Про цінові тренди та стратегію розвитку в умовах війни в інтерв’ю Delo.ua розповів генеральний директор агрохолдингу ІМК ("Індустріальна молочна компанія") Олександр Вержиховський.

Фінансові результати: як ІМК збільшив прибуток попри зниження виручки

Який чистий прибуток був у компанії у 2023, 2024 і 2025 роках? 

- У 2023 році виручка компанії була $139,5 млн, чистий фінансовий результат - збиток у розмірі $21,0 млн. У 2024 році виручка становила  $211,3 млн, а чистий прибуток $54,6 млн.  У 2025 році виручка була $190,5 млн, чистий прибуток $67,5 млн. 

  Порівняння показників останнього звітного року (2025 до 2024): виручка знизилася на $20,8 млн (-9,8%), водночас чистий прибуток зріс на $12,9 млн (+23,6%)".

Який наразі земельний банк у ІМК і чи плануєте його збільшувати? 

-  Наразі земельний банк компанії становить 115 тис. гектарів. Грандіозних планів щодо його глобального розширення щонайменше до завершення повномасштабної війни ми не маємо. 

Чому? Через воєнні ризики? 

- Насамперед через специфіку регіонів, у яких ми працюємо. Нам потрібно ефективно управляти наявним земельним банком, адже частина земель розташована в безпосередній близькості до російського кордону. На окремих ділянках проходять українські фортифікаційні споруди, тому з міркувань безпеки ми не можемо їх засівати. 

Втім, після перемоги України та настання миру ми повернемося до наших планів щодо інтенсифікації виробництва і потенційного розширення земельного банку. 

Наскільки зросла вартість землі за останній рік? 

- Певний тренд до зростання вартості є. Навіть у регіонах нашої присутності. Якщо в середині 2021 року, коли ринок землі лише стартував у Полтавській, Сумській, Чернігівській областях гектар можна було придбати приблизно за $1 тис., то зараз середня вартість становить уже близько $1 500-1 800 за гектар, що не є межею. Переконаний, що потенціал зростання вартості української землі значно вищий. Попри всі воєнні ризики ціни продовжують зростати, а це свідчить про наявність стабільного попиту на землю.

Енергетична автономність: сонячні панелі та генератори для безперебійної роботи 

ІМК активно встановлює сонячні панелі на елеваторах. Який економічний ефект уже отримала компанія від цих проєктів?

- Насамперед це проєкт для забезпечення наших власних побутових потреб в електроенергії. Мова не йде про глобальні, великі промислові сонячні електростанції. 

Суттєва частка нашого внутрішнього споживання електроенергії для офісів, гуртожитків покривається за рахунок цих сонячних панелей. 

Якщо говорити про виробничі потужності, то елеватори та інші виробничі об'єкти поки що переважно використовують традиційні джерела електроенергії. Проте для побутового споживання частка електроенергії, яку забезпечують сонячні панелі, є досить відчутною. 

Який економічний ефект уже отримала компанія від цих проєктів?

Сумарно на наших об’єктах встановлено сонячних панелей загальною потужністю бл. 200 кВт, і вони нам протягом 2025-2026 роках уже згенерували близько 55 000 кВт*год електроенергії, за рахунок чого ми заощадили близько 650 тис.грн.

Скільки загалом під час зими витратили коштів на генератори? 

Великі потужні генератори (від 600 кВт до 1МВт) у кількості 12 штук ми придбали, а також отримали в рамках програми підтримки проекту USAID ще у 2022-2023 роках, також активно експлуатуємо у виробничому процесі близько 50 малих генераторів. Сумарна потужність усіх цих генераторів складає близько 11 мВт. На їх придбання у свій час було витрачено понад 50 млн.грн., але вони нам дають змогу не зупиняти виробничий процес під час блек-аутів. До прикладу в сезоні 2025-2026 сумарно підприємствами ІМК було використано близько 2,3 млн.кВт*год електроенергії, виробленої генераторами.

Врожай, ціни та експорт: чого агрохолдинг очікує від нового сезону 

Які ваші очікування щодо врожайності пшениці, кукурудзи та соняшнику цього сезону? 

- Весна була досить прохолодною, що дещо затягнуло посівну кампанію. Водночас вона принесла достатню кількість опадів, а продуктивна волога є одним із ключових факторів формування майбутньої врожайності. 

Тому наші очікування залишаються доволі оптимістичними. Ми плануємо досягти запланованих показників за всіма трьома основними культурами:

• пшениця - близько 7 тонн із гектара;
• соняшник - понад 3 тонни із гектара;
• кукурудза - 9–10 тонн із гектара залежно від кластера.

Яким ви бачите ціновий тренд на пшеницю, кукурудзу та соняшник після надходження нового врожаю? 

- Поки що ціни виглядають досить привабливо. Це стосується як спотового ринку, тобто залишків продукції, які ще відвантажуються зі старого врожаю, так і форвардних контрактів на зернові нового врожаю. 

Якщо говорити про пшеницю, то залежно від класу ціна сьогодні (4 червня - ред.) становить близько $215-225 за тонну на базисі СРТ-порт, тобто з поставкою в порт. Щодо кукурудзи, то ціновий діапазон також коливається орієнтовно від $210 до $225 за тонну, а в окремих випадках ціни сягають і $230 за тонну. 

Це навіть вище за ті показники, які ми закладали у бюджет. Тому наразі цінова кон'юнктура для виробників виглядає досить позитивно. 

Наскільки зросла собівартість посівної?

- Собівартість посівної залежно від культури зросла в середньому на 5-8%.

Водночас варто враховувати, що основні ресурси ми законтрактували та закупили ще до загострення ситуації на Близькому Сході. Зокрема, добрива були придбані за цінами до впливу війни в Ірані.

Основними факторами подорожчання стали зростання витрат на оплату праці, пальне та інші виробничі ресурси.

Якщо напружена ситуація на Близькому Сході зберігатиметься, ми не виключаємо подальшого зростання собівартості. Втім, наразі складно оцінити, яким саме воно може бути.

Куди найбільше експортуєте? 

- Географія нашого експорту є досить широкою. Це і країни Європи, і Північна Африка, і Близький Схід, і Китай. 

Фактично всі ключові ринки-споживачі культур, які ми вирощуємо, є напрямками постачання нашого зерна. Тобто ми працюємо з усіма основними світовими ринками збуту нашої продукції.

На скільки зріс або впав експорт з 2022 року?

- Все вирощене нами зерно пшениці та кукурудзи ми експортуємо. Тому обсяг експорту в цілому залежить від обсягу виробництва. Після початку повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року експорт на кілька місяців фактично зупинився. Поступово відновити його нам вдалось лише починаючи з травня 2022 року. Таким чином експорт у 2022 році склав лише близько 420 тис. тонн, і залишки зерна, вирощеного у 2021-2022 роках, але непроекспортованого вчасно, ми продовжували експортувати протягом 2023-2024 років, довівши сумарний експорт в ці роки до 730 тис. тонн і 980 тис. тонн відповідно. 

У 2025 році ми повернулись до традиційної схеми продажів та експорту, без залишків зерна попередніх сезонів, таким чином експорт за минулий рік склав близько 680 тис. тонн.