Шлях до валютної лібералізації. Навіщо НБУ змінює дизайн монетарної політики і як це вплине на дохідність депозитів

Нацбанк готується до лібералізації на валютному ринку, тому йому належить створити ситуацію, яка б виключала будь-який струс. Простіше кажучи, НБУ хоче стимулювати громадян класти гроші на депозит, аби вони не могли після майбутніх валютних послаблень масово скуповувати іноземну валюту. З іншого боку, без нових адміністративних інструментів Нацбанку цього не досягти.

Банки зароблятимуть на депсертифікатах ще більше, проте за однієї умови

Заходи, які анонсував Пишний, стосуватимуться передовсім нового порядку роботи з депозитними сертифікатами. Це короткостроковий пасивний інструмент, завдяки якому банки (насамперед – великі) наростили ліквідність і втратили бажання залучати кошти населення.

Проблема з такими депсертифікатами в системі давно відома. Оскільки ті мають високу дохідність у 23% (формула: -2 в.п. від облікової ставки, що наразі складає у 25%), банки вкрай неохоче займаються кредитуванням. Тим паче, в умовах війни, коли ризики неповернення боргів надто високі.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Приміром, у 2021 році українська банківська система змогла майже повністю розчистити резерви (їх обсяг склав лише 3,4 млрд грн) и при цьому отримати 77,4 млрд грн прибутку. За 2022 рік сектор накопичив у резервах 119 млрд грн, рівень NPL (непрацюючих боргів) виріс майже до 40%, а прибуток банків скоротився втричі. Тому нових кредитів все менше. 

Нацбанк вирішив прийняти додаткові заходи, аби переорієнтувати банки на безпосередньо банківську діяльність, внісши у згадану формулу корективи, але не знижуючи самої ключової ставки. Фаховою мовою це називається редизайном монетарної політики.

"Такі заходи стимулюватимуть банки до залучення строкових депозитів населення в національній валюті, що знизить ризики для валютного ринку та міжнародних резервів на етапі пом’якшення валютних обмежень", – прямо говорить Пишний.

Перший крок полягає у запровадженні регулятором для банків депозитного сертифікату (ДС) під фіксовану ставку на рівні облікової ставки (25%). Але можливість вкладати гроші у цей сертифікат буде прямо корелювати з обсягом сформованого банком портфелю гривневих депозитів населення з початковим терміном розміщення від трьох місяців та від успішності нарощення обсягу депозитів.

Остаточні параметри цих інструментів НБУ має затвердити на початку квітня після їх обговорення з банками. Але логіка зрозуміла вже зараз: залучай побільше депозитів від населення, і отримаєш вигідні умови на розміщення грошей у ДС.

Другий крок – ставка за ДС овернайт знизиться з 23% до 20%. Йдеться про випадки, коли банк розміщує "зайві" кошти на ДС НБУ наприкінці робочого дня, а на ранок наступного дня вони разом з нарахованими відсотками повертаються банку на розрахунковий рахунок.

"З одного боку, банки залучають кошти населення, а з іншого – вкладають їх у державні облігації, заробляючи на різниці ставок. Це є якраз одним із інструментів уникнення емісійного фінансування держбюджету, про яке часто говорять в НБУ", –  зауважив у коментарі delo.ua фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Кроки регулятора справді логічні. Проблема лише у тому, що населення у поточній кризовій ситуації не надто чутливе до покращення умов по депозитах. Громадяни бажають мати доступ до грошей у будь-який момент, тому до банків не поспішають.

Нацбанк продовжує прикривати банківські махінації

Третій крок, який анонсував НБУ: з 11 травня пільгові обов’язкові резерви для банків за строковими коштами на рахунках фізосіб поширюватимуться лише на депозити з початковим строком від трьох місяців. У цьому випадку НБУ вживає заходи проти низки банківських махінацій.

Кожен банк, з огляду на обсяг депозитного портфеля, має сформувати під нього резерв, встановлений НБУ. Але трапляється так, що банк, бажаючи урізати обсяг такого обов’язкового резерву, видає поточний депозит формально за довгий, норма резервування по якому пільгова.

Класичний приклад – банк, "маніпулюючи” звітністю (що цікаво, це не порушення закону), укладає депозитний договір на рік, але фактично клієнт знімає з депозиту кошти, коли забажає.

"Тут, між іншим, йдеться не тільки, скажімо, про "Скарбничку" Приватбанку. Багато банків це використовує. Це просто цікавий механізм, який можна інакше врегулювати. Лишити банкам таку можливість, але по-іншому проводити кошти по балансу", – переконаний Шевчишин.

Головна ж мета НБУ полягає у тому, щоб підштовхнути банки залучати від населення побільше саме довгострокових гривневих депозитів, трохи притиснувши інтерес громадян до "мертвих" грошей на розрахункових рахунках.

Директор компанії ProFin Consulting Вадим Березовик у цьому контексті цілком влучно нагадав, як нещодавно у США сталося найбільше після кризи 2008 року банкрутство банку – Silicon Valley Bank, одного з ключових кредиторів для технологічних стартапів, що був розташований у Каліфорнії.

"У Silicon Valley Bank стався класичний розрив ліквідності. Всі тримали там свої залишки на поточних або дуже коротких рахунках. Як тільки почалась якась паніка, за кілька днів банку немає. І це один з найбільших банків в американській економіці", – додає він.

Тому, зокрема, НБУ і спонукає банки грамотно управляти своєю ліквідністю, аби у випадку паніки фінансова система не почала “сипатися”. 

Лібералізація валютного ринку вже скоро. Але потрібно підготуватись

У згаданій промові на брифінгу Андрій Пишний згадав також про підготовку до "пом’якшення валютних обмежень". Дискусія щодо цього питання в експертному середовищі ведеться вже давно. Як переконані фінансисти, валютна лібералізація необхідна насамеперед для залучення іноземних інвесторів.

Наприклад, є велика потреба у грошах зарубіжних кредиторів для купівлі облігацій внутрішньої державної позики для фінансування держбюджету. Не дарма того ж дня Пишний анонсував майбутнє рішення щодо дозволу нерезидентам виводити зароблені на ОВДП кошти. Нагадаємо: ще у травні 2022 року НБУ змінив валютні обмеження й повідомив, що нерезиденти зможуть виводити без будь-яких обмежень надходження від погашення ОВДП та купонні доходи, проте лише за паперами, що погашатимуться після 1 квітня 2023 року.

"Я не думаю, що це сигнал, що НБУ стане відв’язувати офіційний курс. Але треба запускати іноземців, щоб вони відновили купівлю ОВДП. Не можна їх запрошувати і не давати можливості "виходити", – каже Шевчишин.

Саме іноземні інвестори і громадяни стануть, згідно з прогнозами Нацбанку, двома додатковими джерелами поповнення державної скарбниці, що переведе фінансування дефіциту держбюджету на цілком ринкові умови. 

“Емісійного фінансування держбюджету не буде. Його замінять активізація внутрішнього ринку запозичень, передусім за рахунок ліквідності, що є в банків, а також приплив міжнародного фінансування та допомоги”, – пообіцяв Андрій Пишний.