Дефіцит кадрів та комплектуючих. Як живе ринок вікон та склопакетів України після року повномасштабної війни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

 За 2022 рік ринок вікон в Україні впав майже вдвічі, а ціни виросли на 80%, тож багатьом українцям заміна старих вікон на нові зараз не по кишені. 

Крім того, по галузі сильно вдарили відключення світла через російські обстріли енергетичної інфраструктури. Особливо це стосується виробників ПВХ профілів, де обладнання вимагає безперервного електропостачання. Хоча зараз більшість великих виробників вже адаптувались до відключень та закупили потужні генератори. Однак ціна кіловата від генератора викликала і здорожчання готової продукції.

Ситуацію на ринку дещо покращують замовлення з боку місцевої влади та фондів котрі фінансують відновлення пошкоджених будівель та об’єктів критичної інфраструктури, але і це компенсує втрат від скорочення будівництва та відсутності замовлень з боку населення. Хоча після закінчення війни та початку великої відбудови ринок однозначно оживе і замовлень для виробників вікон та склопакетів буде більш ніж достатньо. Але зараз галузь адаптується до викликів воєнного часу та разом з усією країною чекає на Перемогу.

Будівництво зупинилося, а населенню зараз не до заміни вікон

Учасник Асоціації вікон та Фасадів та керівник консалтингового проекту “Віконний консалтинг” Олег Кесслер говорить, що через війну у 2022 році ринок вікон в Україні впав на 40% порівняно з 2021.

Це падіння пов’язано не лише зі скороченням будівництва. Загалом нове будівництво займає 30% від загального ринку вікон, а все інше це модернізація старого житлового фонду. А покупцям, котрі мешкають в будинках зі старими вікнами зараз не до того. Крім того, в нас зараз відвалилась частина житлового фонду: частина Донеччини, Луганщини, а також частково Харківська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. Словом окуповані території. Хоча частина виробників продовжила роботу і в окупації.

“Багато людей виїхало. Я часто спілкуюся з дилерами. Вони розповідають, що зазвичай при ходять до потенційного клієнта, роблять заміри, підраховують витрати, а потім озвучують ціну. А покупець їм каже: знаєте, жінка з дітьми виїхали, як повернуться будемо думати. Ціни на вікна виросли майже вдвічі та і монтажні роботи стали дорожчими”, - говорить Кесслер.

Він зазначає, що зараз є певні замовлення з боку держави, проводять тендера, але їх зараз мало. Більше замовлень від фондів, котрі займаються відновленням об’єктів соціальної інфраструктури після обстрілів та від місцевої влади.

До повномасштабної війни вікна в Україну практично не завозилися: вітчизняні виробники задовольняли практично 95-98% внутрішнього ринку і навіть експортували свою продукцію. Хоча комплектуючі часто були імпортними. Так, фурнітура на 45% була українського виробництва, єдиний завод що її виробляв знаходився в Дніпрі. Віконний профіль на українському ринку також на 50% був вітчизняного виробництва. Його виготовляв завод в Новій Каховці, цей завод через війну був релокований до Тернополя і цього року запустить виробництво, але у 2022 підприємство не працювало. 

“З імпортними комплектуючими на вікна були певні проблеми. До прикладу віконне скло у нас майже все було привозним. І возили його до повномасштабної війни з Росії та Білорусі. Після вторгнення від поставок з Росії наші виробники відмовилися, а от з Білорусі продовжують возити через Польщу, хоча частка впала. Наша держава поки не ввела проти них санкцій, ми ж офіційно з ними не воюємо. Наші виробники вікон майже одразу переорієнтувалися на поставки з Туреччини та країн ЄС. Жодне виробництво не зупинилося через брак скла, але ціни виросли досить суттєво”, - каже Кесслер.

За його словами ціни на вікна за рік війни виросли на 80%. Головним чином це пов’язано з девальвацією гривні та збільшенням частки імпортних комплектуючих. Також зіграли свою роль здорожчання логістики, зростання цін на пальне та вартість електроенергії. Експерт зазначає, що відключення світла через російські обстріли енергетичної інфраструктури стали доволі сильним ударом для галузі. 

“Особливо критичною була ситуація на підприємствах, котрі виготовляють ПВХ-профіль. Обладнання на таких заводах неначе сталеплавильна піч, якщо воно зупиниться, то може вийти з ладу назавжди. Тож такі виробництва потребують безперебійного живлення. Проблеми через відключення світла були в Дніпрі на виробництві WDS, в Київській області на “Вікналенді”, та на підприємстві в Смілі. Але зараз майже всі виробники купили потужні генератори та адаптувалися до відключень”, - говорить Кесслер.

Дефіцит робочих рук

Директор напрямку “Будівельні матеріали” мережі торговельних центрів “Епіцентр К” Сергій Будніков говорить, що до початку повномасштабних воєнних дій ринок виробництва склопакетів активно розвивався, як і багато інших галузей економіки. 

“Протягом 2010-2018 років виробники склопакетів активно впроваджували у свій виробничий процес принципи енергоефективності. Відтак, вже у 2019 році енергоефективність вікон нарешті стала нормою на ринку. Протягом наступних років в житловому будівництві мав відбутися повноцінний перехід на застосування  мультифункціонального скла, яке поєднує максимальну прозорість, сонцезахист та енергоефективність. Однак процес перервався через ситуацію в країні та зупинку будівництва”, - каже Будніков.

Він каже, що у 2021 році Україна імпортувала 340 тис. тонн скла. При цьому - приблизно 250 тис. тонн із загального обсягу були імпортовані з Росії та Білорусі. Тобто українські підприємства, найчастіше, здійснювали вивіз у ці країни сировини для виготовлення скла, а потім вона поверталася в Україну у вигляді готового продукту. 

“Наразі імпорт здійснюється з Польщі, Азербайджану, Туреччини та інших країн. Втім, що стосується питання власного виробництва скла для виготовлення склопакетів, зазначу, що в Україні немає підприємств з виготовлення термополірованого скла. Останній завод “Пролетарій” був частково зруйнований у 2015 році, а згодом повністю зупинений”, - розповідає Будніков.

Він також зазначає, що ринок  металопластикових конструкцій зменшився вдвічі, зупинено житлове багатоквартирне будівництво, відсутня активна фаза відбудови зруйнованої інфраструктури -  дефіциту скла та склопакетів немає. Тому у більшості виробників склопакетів наразі спостерігається профіцит потужностей. 

Також на виробників суттєво вплинула ситуація з дефіцитом електроенергії. Але основні гравці цього ринку вже здійснили перехід на генератори, збільшивши затрати на паливо, що, в свою чергу, призвело до зростання цін. 

Окрім електроенергії, є ще один дуже важливий фактор - робоча сила. В будівельній галузі задіяно дуже багато чоловіків, і багато з них взяли до рук зброю і зупиняють загарбників. У зв'язку з цим, на ринку відчувається великий дефіцит робочих рук на виробництвах.  І це не стосується тільки цієї галузі, а й усіх сфер, де потрібні чоловічі руки та ще не автоматизовані виробничі процеси. Як приклад - робочі руки для заміни склопакета.

“Що стосується перспектив, при різкому запуску процесу відбудови, швидше за все, ми відчуваємо дефіцит скла і, відповідно, склопакетів.  На мою думку, Україна дуже потребує власний завод по виробництву скла, котрий дозволив би задовольнити майбутній попит та дати можливість знизити вартість”, - зазначає директор напрямку “Епіцентру”.