"Золото будівництва". Як українські виробники цементу адаптувалися до роботи в умовах війни

Через повномасштабну війну ринок нерухомості в Україні впав майже втричі, а кількість завершених будівництв зменшилась у два рази. В містах, котрі найбільше потерпають від обстрілів таких як Харків, Дніпро чи Запоріжжя ринок фактично відсутній. Хоча на Заході України ситуація дещо краща - там підтримують будівельну активність на 30-50% від рівня 2021 року.

Війна не могла не вплинути на ринок будівельних матеріалів, котрий за оцінками учасників ринку скоротився на 70%. Через низький попит багато виробників можуть зійти з дистанції та ризикують не повернутися в бізнес. Окрім цього багато будматеріалів та сировини для їх виробництва до повномасштабного вторгнення завозилося з Росії та Білорусі, тож ринок будматеріалів як свого часу і ринок пального в Україні мусив переформатуватися.

Основою в будівництві є цемент, котрий є сировиною для виробництва бетону, сухих будівельних сумішей, тротуарної плитки та інших будматеріалів. До повномасштабного вторгнення в Україні працювало дев’ять цементних заводів. Один з них “Балцемент” на Харківщині зазнав руйнувань та наразі зупинений. Інші вісім хоч і продовжили працювати мають проблеми з обіговими коштами та фінансовими резервами.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Скорочення ринку на 70%

Генеральний директор промислово-будівельної групи “Ковальська” Сергій Пилипенко каже, що будівельна галузь зараз одна з найбільш постраждалих сфер економіки України, а від початку повномасштабного російського вторгнення ринок будівельних матеріалів втратив 70% свого об’єму. 

“Ми спостерігаємо величезну кількість призупинених будмайданчиків, а там, де роботи ведуться, то переважно завершальна фаза, або значно уповільнений темп. Але картина не є однорідною як по географії, так і по видах будівельної продукції. Наприклад, в містах, які найбільше потерпають від обстрілів, таких як Харків, Дніпро, Запоріжжя, ринок фактично відсутній. Київ виглядає трохи краще – 20-25% від довоєнного рівня, а от західні регіони “просіли” значно менше і підтримують будівельну активність в діапазоні 30-50%”, - говорить Пилипенко.

За його словами, ключовими проблемами галузі є перш за все – значне зниження попиту на нерухомість і будівельну продукцію. Також серед проблем він зазначає масову міграцію та мобілізація людей і втрату цінних кадрів, зростання собівартості будівництва на 30%, відсутність доступних джерел фінансування бізнесу та недостатній об’єм державних програм (вони тільки зароджуються), які б підтримали ринок. 

“Кожен адаптується по-своєму, універсального рецепта не існує, але основне – підтримувати оберти, зберегти клієнтів і ключовий персонал, постійно шукати нові можливості, швидко реагувати на зміни ринку. Нас чекає марафон, і хто дійде до кінця дистанції, може розраховувати на швидке відновлення та експонентне зростання, а ті, хто через різні причини зійдуть з дистанції, матимуть мізерні шанси повернути свої позиції”, - каже гендиректор Ковальської.

Він зазначає, що через повномасштабну війну постраждала логістика виробників будівельних матеріалів. Найбільше проблем виникло з постачанням імпортної сировини, матеріалів, обладнання і запчастин. Іноземні компанії, які мали в Україні місцеві склади з початком війни їх закрили, або перенесли в Європу. Також були введені валютні обмеження на зовнішньоекономічну діяльність контракти, ускладнилась безпосередньо сама логістика. Це вплинуло на тривалість термінів поставок і їх вартість.Однак з місцевими матеріалами особливих проблем чи змін в логістиці не спостерігається, окрім дефіциту на окремі позиції металопрокату, що виготовлявся на захоплених і знищених меткомбінатах у Маріуполі.

На виробників цементу та бетону вплинули й відключення електроенергії, котрі стали буденністю після російських атак критичної інфраструктури. Але підприємствам вдалося адаптуватися і до цього.

За словами Пилипенка, ситуація кожного підприємства унікальна і дуже багато залежить від виду виробництва і технологічного процесу. Загалом підприємства забезпечують генераторами критичні ділянки виробництва, вводять гнучкі графіки роботи, а також постійно комунікують з постачальниками електроенергії та клієнтами для синхронізації поставок. В підсумку все це збільшує собівартість продукції.

“Будівництво зараз переживає найскладніший період за всю історію незалежності України. Жодна криза з 90-х, 2008 чи 2014 не може зрівнятись з сьогоднішнім рівнем падіння. При цьому галузь зберігає величезний потенціал для відновлення, глобальні гравці та міжнародні фінансові установи проявляють величезний інтерес до нашого ринку, але за умови встановлення миру. Можливості є завжди, потрібно їх шукати або створювати самому”, - зазначає Пилипенко.

Рік фактичного простою вимив обігові кошти в підприємств

В асоціації виробників цементу України “Укрцемент” розповіли, що з 9 цементних заводів один знаходився в зоні проведення активних бойових дій та зазнав руйнувань. Мова йде про підприємство “Балцем”, яке знаходиться в Балаклії, що на Харківщині та зараз не працює.

Решта 8 заводів продовжують випускати стратегічно важливу для країни будівельну продукцію - цемент. Він передусім застосовується на важливих будівельних роботах оборонного значення. 

“У  2021 році учасниками Асоціації “Укрцемент” було вироблено рекордну за останні 9 років кількість цементу - понад 11 млн тонн. Цей показник був для нас орієнтиром і при плануванні виробництва на 2022 рік. Початок минулого року був вдалим і ми оптимістично сподівались перевершити показники 2021 року. Динаміка виробництва цементу в перші два місяці 2022 року підтверджувала реалістичність досягнення запланованого. Але війна “обнулила” всі оптимістичні прогнози та сподівання. У 2022 році внутрішнє споживання цементу складало всього 30-35% від 2021 року. Відповідно на цьому рівні зупинилось і його виробництво. Експорт цементу у 2022 р. в країни ЄС дещо покращив загальну ситуацію, але сумарно виробництво для забезпечення потреб  внутрішнього споживання та на експорт не перевищили 50% 2021”, - розповідають в асоціації.

Крім цього по виробниках цементу вдарили й відключення електроенергії. Енергетична криза змушує компанії зупиняти не тільки печі для випалу клінкеру, але й млини для помелу цементу. 

“Це ставить під загрозу наявність та доступність на вітчизняному ринку якісного заводського цементу власного виробництва. Нам потрібний цемент для відбудови країни, відновлення зруйнованої інфраструктури та житла. Тому дуже важливо, щоб такі підприємства як цементні заводи були включені до переліку “найнеобхідніших” при розподілі енергетичних лімітів”, - розказують в “Укрцементі”.

В асоціації зазначають, що рік фактичного простою галузі вимив не тільки обігові кошти, а й усі можливі фінансові резерви підприємств. А кошти потрібні будуть на відновлення виробництва в повному обсязі, а також модернізацію та ремонт пошкодженого чи зруйнованого обладнання. 

“Тому забезпечення з боку держави пільгового кредитування для відновлення та розширення виробництва буде вкрай важливим і необхідним. Зараз вісім цементних заводів, котрим вдалося уникнути руйнувань готові відновити виробництво в повному обсязі. Так, спроможність виробників цементу на кінець 2021 року становила близько 13 млн тонн. Відповідно до стриманих прогнозами, з помірними інвестиційними коштами галузь додатково може збільшити виробництво на 1,2-1,5 млн тонн”, - говорять в “Укрцементі”.

Через бойові дії постраждали 20% виробників будматеріалів

Керівник направлення “Будівельні матеріали” мережі магазинів “Епіцентр” Сергій Будніков розповідає, що через воєнні дії постраждали щонайменше 20% підприємств, котрі виробляли будівельні матеріали. Перед усім це стосується східних та південних регіонів України, а також заводів Київщини та Черкащини.

Крім цього ринок був змушений переформатуватися після значної втрати імпорту сировини. За деякими категоріями сировину на 90% завозили з Росії та Білорусі, і зараз фактично з нуля необхідно відбудовувати ланцюжки постачання сировини та інших складових.

Також через перебої з постачаннями електроенергії, багато підприємств не мають можливості працювати, оскільки мають безперервний цикл виробництва.

Будніков зазначає, що у січні-вересні 2022 року загальна площа житлових будівель, на будівництво яких отримано дозвіл, склала 5,2 млн кв. м, що на 52% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Ринок виробництва та продажу цементу у 2022 зазнав величезних втрат. Наприклад, продаж цементу у 2021 році склав 10,5 млн тонн, а у 2022 продаж впав на 57 % до 4,6 млн тонн. 

“Цемент це "золото будівництва". Фактично з нього починаються абсолютно всі процеси пов'язані з виробництвом в цілих галузях. При виробництві бетону, сухих будівельних сумішей, тротуарної плитки, формованих бетонних виробів, та інших будівельних матеріалів використовується цемент. Падіння продажу цементу у 2022 в порівняні з 2021 відображає загальну ситуацію на ринку будівельних матеріалів. Я прогнозую, що за оптимістичного сценарію у 2023 році порівняно у 2022 продажі цементу збільшаться на 25%”, - розповідає Будніков.