- Тип
- Спецпроєкт
- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Фізична доступність для всіх: як великі бізнеси впроваджують безбарʼєрність
Через російську військову агресію в Україні зростає кількість людей з інвалідністю. Всі вони є клієнтами та працівниками різних компаній, тому для них потрібно створювати безбар’єрне середовище. Це дасть їм можливість повноцінно користуватись послугами, працювати, брати участь в економічному та соціальному житті.
Delo.ua розповідає про ініціативи соціально відповідального бізнесу, який активно працює над створенням безбар’єрного середовища в Україні, у спецпроєкті “Моя безбарʼєрність”, створеному за підтримки Ощадбанку – учасника спільноти відповідальних компаній “Бізнес без бар’єрів”, об’єднаних навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської "Без бар’єрів".
Укрзалізниця планує реалізувати 128 проєктів безбар’єрності
Директорка департаменту соціальної політики Укрзалізниці (УЗ) Ольга Безпалько на форумі "Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості" розповіла, що компанія активно розробляє та впроваджує численні програми, спрямовані на подолання бар’єрів. Минулого року УЗ розпочала роботу над впровадженням безбар’єрності та інклюзії, і за 6-7 місяців вдалось розробити 128 проєктів, з яких 28 є стратегічними. Одним із них є підняття платформ до рівня поїздів.
"Ми плануємо поступово піднімати платформи на всіх вокзалах України, починаючи з найбільших. Незабаром відбудеться історична подія: розпочнеться проєктування інклюзивних рішень на Львівському вокзалі, що включатиме встановлення ліфтів на кожному пероні", — зазначила представниця компанії.
Так, з 2025 року планується встановлення перших ліфтів та підняття платформ. Крім того, розробляється проєкт інклюзивних вагонів. Це масштабна робота, яка наразі перебуває на стадії проєктування.
Серед інших проєктів, які в компанії називають розумними пристосуваннями, було знижено висоту вікон кас для людей, що пересуваються на кріслах колісних. Переоблаштовано деякі вбиральні, щоб вони відповідали критеріям доступності. Крім того, на певних вокзалах встановлено планшети для людей з порушеннями слуху.
"Пілотний проєкт показав, що ці рішення працюють ефективно", – додала представниця компанії.
Ольга Безпалько висловила надію, що Укрзалізниця зможе реалізувати всі 128 проєктів.
Водночас на форумі "Моя безбар’єрність" член правління Укрзалізниці та голова пасажирського напряму Олександр Перцовський розповів, що компанія працює над отриманням необхідних дозволів для початку процесу облаштування Київського вокзалу відповідно до стандартів безбар'єрності. В УЗ впевнені, що зможуть врегулювати всі законодавчі та регуляторні питання, щоб зробити вокзал доступним для ветеранів, людей з інвалідністю та всіх, хто цього потребує.
Компанія також надала рекомендації бізнесам не боятись консультуватись з експертами та проводити дослідження щодо впровадження безбар'єрності. Саме так вчинила УЗ, запросивши експертів для визначення необхідних кроків, щоб зробити свої будівлі та сервіси доступними. За словами представника Укрзалізниці, деякі зміни можна здійснити за кілька тижнів.
Нова пошта – масштабування та розширення безбар’єрних рішень
Від 2014 року Нова пошта облаштовує відділення елементами доступності: пандусами та спеціальними ліфтами для людей з інвалідністю та інших представників маломобільних груп людей. Наразі 95% національної мережі відділень, де це необхідно, вже облаштовано подібним чином. У планах на найближчий рік – масштабування та розширення рішень з безбар’єрності в усіх фізичних точках сервісу. В компанії прагнуть зробити простори доступними для всіх груп людей, включаючи мам з дітьми, воїнів на протезах, людей старшого віку, з порушеннями зору та слуху.
Директорка з управління репутацією та маркетингу Нової пошти Олена Плахова підкреслила, що одним із наслідків війни є збільшення кількості людей з інвалідністю. Ці люди є як клієнтами Нової пошти, так і її працівниками. Нова пошта підтримує Глобальні цілі сталого розвитку, зокрема ціль №10 – зменшення нерівності. Компанія забезпечує доступність відділень та поштоматів, адаптацію цифрових сервісів, а також працевлаштування людей з інвалідністю.
Крім того, Нова пошта співпрацює з ГО "Безбар’єрність" і Національною асамблеєю людей з інвалідністю України, які допомагають в адаптації відділень для всіх груп клієнтів. Разом вдалось розробити стандарти доступності для відділень і поштоматів. Як результат – у липні відкриється перше безбар’єрне відділення, доступне для всіх, включаючи людей з інвалідністю, з порушеннями зору, слуху тощо. Також поступово відбувається переобладнання відділень з найбільшим клієнтським потоком.
"Ми плануємо зробити всі поштомати доступними для людей на кріслах колісних і з протезами. Особливу увагу приділяємо навчанню співробітників коректній комунікації та взаємодії з різними групами клієнтів. Разом з ГО "Безбар’єрність" проводимо практичні тренінги для працівників, запроваджуємо стандарти обслуговування людей з інвалідністю", – зазначили в компанії.
Станом на кінець 2023 року в компанії налічувалось 32 000 співробітників. Зокрема, серед них:
- людей з інвалідністю – 1001 особа (3% загальної кількості);
- жінок – 8369 (26%);
- людей віком старше 50 років – 2887 (9%);
- батьків дітей до 6 років (включно) – 4266 (13%);
- молодих людей до 23 років, для яких це перша робота, – 11 729 (37%).
Ощадбанк майже десять років системно впроваджує власну стратегію інклюзивності
Ще у 2014 році один з найбільших державних банків – Ощадбанк створив перші інклюзивні відділення, єдині такі установи в Україні та Східній Європі. Сьогодні Ощад має інклюзивні відділення за власним проєктом, що значно перевершують чинні нормативи інклюзії. В Ощадбанку їх називають суперінклюзивними. В них люди з інвалідністю мають доступ до повного спектра банківських послуг, не маючи жодних труднощів.
Наприкінці минулого року Ощадбанк започаткував спеціальну програму "Моя безбар’єрність", щоб масштабувати доступність послуг для мільйонів українців з інвалідністю та ветеранів. З початком повномасштабної війни Ощад суттєво змінив підхід до доступності своїх послуг, зокрема значно підвищив зручність обслуговування у відділеннях.
Загалом Ощадбанк має найбільшу мережу відділень в Україні – 1200, з яких 53% відповідають держаним будівельним нормам інклюзивності. Їх обладнано пандусами, тактильною плиткою, кнопками виклику менеджера. Окремо в мережі Ощаду є 23 інклюзивні відділення (було 25, проте два з них наразі перебувають на тимчасово окупованій території), розроблені за власним проєктом. Інклюзивні відділення додатково обладнано заниженими касами, спеціалізованими санвузлами, банкоматами та терміналами з тактильними маркерами і роз’ємами для навушників для людей з порушеннями зору.
"Ми маємо в планах встановити цього року ще 580 банкоматів із голосовим супроводом для людей з порушеннями зору, щоб вони могли зокрема самостійно знімати кошти. Ощад – єдиний банк, хто пропонує таке рішення. Також заплановано збільшення кількості саме інклюзивних відділень із заниженими касами та спеціалізованими вбиральнями. Ми прагнемо запустити ще 50 таких точок, окрім цього активно працюємо над тим, щоб 100% мережі відповідали державним нормам інклюзивності до кінця року. Ощадбанк розробляє інклюзивно привітні сервіси, що будуть доступні людям із порушеннями зору або слуху, і це дуже важливі доопрацювання для повноцінного надання саме фінансових послуг. Також створено окрему сервісну модель обслуговування "Моя безбар’єрність", в рамках якої співробітники пройшли спеціалізований курс навчання, що включає навіть базову медичну підготовку. Ощад завжди був і залишається соціально відповідальним банком. Стратегія безбар’єрності є частиною нашої філософії", – коментує заступник директор департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Тетяна Дубова.
Окрім цього, Ощад має п’ять мобільних підрозділів на базі автофургонів, які надають банківські послуги в тих населених пунктах, де не працює жоден інший банк. Завдяки таким мобільним відділенням можливість банківського обслуговування отримали мешканці територій поблизу лінії фронту або кордону з державою-агресором. Там можна отримати стандартний перелік банківських послуг: відкрити поточний рахунок, оформити депозит, перевипустити платіжну картку, здійснити грошовий переказ, отримати соціальну допомогу тощо.
Ощадбанк, спираючись на власний досвід, дослідження та найкращі світові практики, втілює проєкти безбар'єрності, які охоплюють три основні напрями: фізичну доступність, комунікаційну безбар'єрність (підготовку персоналу) та розвиток цифрових сервісів з урахуванням потреб людей з інвалідністю. В компанії закликають інші великі організації долучатися до розбудови безбар'єрності в Україні.
Корпорація АТБ надає можливість всім категоріям громадян реалізувати себе професійно
У корпорації АТБ запровадження безбар'єрності відбувається згідно з державними стандартами. Ініціативами безбар'єрності в корпорації займаються HR-відділ та фахівці, перед якими стоять відповідні завдання.
"У нас є магазини, обладнані пандусами, частину магазинів обладнано підйомниками, де це потрібно. Варто зазначити, що пандуси є основним елементом безбар'єрності, який давно впроваджують соціально відповідальні бізнеси. Також у розробці повністю безбар'єрний магазин, але поки що рано його анонсувати", – говорять у компанії.
АТБ-маркет, як і десятки інших великих бізнесів, є членом спільноти "Бізнес без бар'єрів", що об’єдналась навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської "Без бар’єрів", спрямованої на створення рівних можливостей для всіх людей.
Архітектура, інфраструктура, послуги та інше: що повинно змінитись
СЕО архітектурного бюро Archimatika Дмитро Васильєв наголосив в інтерв'ю delo.ua на зростаючому значенні безбар'єрності в новому будівництві. За його словами, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) ретельно контролює дотримання будівельних норм і стандартів, щоб усі нові об'єкти ще на етапі проектування відповідали вимогам безбар'єрності. Це сприяє уникненню потреби в подальших модифікаціях і не вимагає додаткових ресурсів.
Крім того, кожен об'єкт повинен мати укриття, що відповідає вимогам щодо вибухової хвилі, з потовщеними стінами й перекриттями. Укриття повинні бути доступними для маломобільних груп, що підвищує собівартість об'єкта. Якщо раніше підвали використовувались для технічних цілей, то тепер комунікації треба переносити в окремі приміщення, оскільки прокладання мереж під стелею укриттів заборонено.
Марко Савицький, архітектор і засновник архітектурного бюро Savytskyy, на форумі "Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості" підкреслив, що інклюзивність стає важливою складовою сучасної архітектурної естетики. Зокрема, універсальний дизайн сучасної архітектури робить планування комфортним і доступним для всіх.
Загалом обидва експерти підкреслили, що безбар'єрність і інклюзивність є необхідністю для економічного і соціального розвитку міст і громад.