безбар'єрність, люди з інвалідністю, бізнес, інклюзивність
Як побудувати безбар’єрну країну з інклюзивним середовищем та ринком праці. Фото: Visa та Ощадбанк

Головний виклик України: як побудувати безбар’єрну країну з інклюзивним середовищем та ринком праці

Сходи, бордюри, високі пороги є перешкодами і заважають людям з інвалідністю вільно пересуватись у відкритому просторі й будівлях. Більшість українських міст та сіл залишаються архітектурно недоступними. Крім того, ці бар’єри створюють труднощі для літніх людей та інших представників маломобільних груп населення. Загалом ці та інші бар’єри (не обов’язково фізичні) шкодять не лише окремим категоріям людей, а й економіці та суспільству. Як побудувати безбар’єрну країну, читайте у спецпроєкті “Моя безбарʼєрність”, який delo.ua реалізує у партнерстві з Ощадбанком та спільнотою компаній “Бізнес без бар’єрів”, об'єднаною навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Чому потрібно будувати безбар’єрну Україну

Окрім фізичних і просторових бар’єрів, існують економічні та освітні перешкоди. Людина може не мати можливостей отримати гідну роботу чи якісну освіту через інвалідність або з інших причин. Країна через це втрачає значний економічний потенціал, ігноруючи такі категорії людей.

Безбар’єрність — це створення умов, завдяки яким усі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних, соціальних чи інших відмінностей, вільно й рівноправно беруть участь у всіх аспектах суспільного життя. Вона передбачає усунення фізичних, соціальних, економічних та інших перешкод. 

Окрім фізичних і просторових бар’єрів, існують економічні та освітні перешкоди. Фото: Visa та Ощадбанк

Велика війна призводить до того, що в Україні стає дедалі більше людей з інвалідністю. Тому для них потрібно створити гідні умови, зокрема для пересування і роботи у компаніях. Так, за даними Мінсоцполітики, за останні півтора року приріст людей з інвалідністю становить приблизно 300 тисяч. Водночас, за певними підрахунками, натепер в Україні налічується понад 3 мільйони осіб з інвалідністю. Безбар’єрності потребують також молоді мами, люди старшого віку, ветерани / ветеранки та інші категорії людей. 

  • фізична доступність; 
  • інформаційна доступність; 
  • економічна доступність; 
  • соціальна інклюзія. 

Безбар’єрне відкрите суспільство, де кожен має рівний доступ до можливостей, надає великі перспективи як особистого розвитку, так і зростання економіки країни. 

"Імплементація безбар’єрних рішень — завдання для усіх стейкохолдерів: держави, бізнесу, громадського сектору. Свою місію у цій сфері Ощад вбачає не лише в тому, щоб покращувати інклюзивність фінансового інституту. Ми є ініціатором публічної дискусії про те, як бізнес може сприяти покращенню у цій галузі. Поступове запровадження безбар’єрності — вимога часу. Ми маємо спільно пройти цей шлях, адже цього потребують норми ЄС, куди ми прагнемо потрапити. Це потрібно людям з інвалідністю, які втомились чекати, доки наші міста та селі стануть дружніми до них. Це наш борг перед ветеранами / ветеранками, які мужньо боронять нашу державу й очікують, що суспільство віддячить їм за це, коли вони повернуться до мирного життя", — наголошує Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку. 

Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов. Фото: Visa та Ощадбанк

Люди з інвалідністю допоможуть знизити дефіцит кадрів

Потенційно значна частина людей з інвалідністю може працювати та розвивати економіку країни. Крім того, їхнє працевлаштування зробить ринок праці інклюзивним та спонукатиме державу, організації та бізнес інвестувати у розвиток безбар’єрності країни. 

Приблизно 42% людей з інвалідністю, що готові працювати, не мають доступу до ринку праці через відсутність умов на робочих місцях. За результатами дослідження ОLХ, 54% роботодавців заявили про недостатність адаптованих робочих просторів та інфраструктури для таких людей. Щодо шукачів, то 40% сказали, що стикались із проблемами під час працевлаштування через інвалідність. 

В Україні через війну, міграцію та мобілізацію роботодавці зіткнулись із дефіцитом персоналу. Зараз майже кожна галузь задекларувала нестачу кадрів, тому бізнесу доводиться різними способами залучати людей до роботи та утримати наявний персонал. Однак ця проблема буде тільки посилюватись, тож бізнесу слід створювати такі умови на робочих місцях, щоб люди з інвалідністю, поганим зором або слухом, ветерани і ветеранки мали можливість працювати. 

"Працевлаштування ветеранів і людей з інвалідністю є економічною необхідністю, адже залучення до ринку праці різних категорій людей сприяє створенню інклюзивного ринку праці", — наголошує директорка ГО "Центр зайнятості вільних людей" Оксана Філоненко. 

Архітектор і засновник архітектурного бюро Savytskyy Марко Савицький на форумі "Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості" підкреслив, що в умовах демографічної кризи бізнес стикається з великими труднощами через нестачу робочої сили. Один із способів подолати цю проблему — залучати людей з інвалідністю до ринку праці. 

Сучасний цивілізований світ розуміє, що невикористання людського ресурсу — це недоотримання прибутку. Архітектор поділився цифрами британського дослідження, яке ппродемонструвало, що через незалучення людей з інвалідністю до сфери гостинності ця галузь втрачає від 8,5 млн фунтів щомісяця, а в Європі — до 30% прибутку. 

"Якщо бізнес хоче вижити, то слід зважати на такі речі", — наголосив Савицький. 

В Україні старішає і скорочується населення, кількість новонароджених знижується. За оцінками Мінекономіки, у 2032 році, щоб досягти рівня ВВП України у 262 млрд грн, потреба у робочих руках становитиме 4,2 млн людей. Міжнародна організація праці та Міжнародна організація з міграції прогнозують потребу у 8,2-8,6 млн людей. 

За прогнозами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василія Воскобойника, якщо в Україну повернеться кожен другий українець, то це поліпшить ситуацію. Проте експерт вважає, що не повернеться 70% людей з майже 10 млн українських мігрантів. Крім того, після закінчення бойових дій і відкриття кордонів, за його оцінками, з України поїде від 1,5 до 2 млн чоловіків. 

В Україні старішає і скорочується населення, кількість новонароджених знижується. Фото: Visa та Ощадбанк

Програми, які допомагають створити інклюзивну країну

В Україні на рівні влади, бізнесів та організацій впроваджуються та реалізуються проєкти з безбар’єрності. 

"Це складне, але важливе та необхідне завдання для уряду і суспільства — працювати у сфері інклюзії, рівних прав і можливостей, доступності. Загалом у мене враження, що Україна робить зусилля у правильному напрямі, але у цьому плані ще багато роботи", — зазначив в інтерв’ю delo.ua керівний директор Human Study e.V. Крістіан Шлірф. 

На рівні держави за ініціативи першої леді України Олени Зеленської була затверджена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Мета — створити середовище, де буде комфортно жити всім, адже безбар’єрність має стати новою суспільною нормою. 

План заходів окреслює послідовність дій, що учасники процесу мають виконати насамперед, щоб усунути бар’єри у різних сферах суспільного життя. Йдеться про понад 360 заходів, що охоплюють такі напрями, як фізична доступність громадських будівель, доступність шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар’єрності, доступ до інтернету та інформації, участь у громадському житті, економічна безбар’єрність тощо.

В Україні потрібно створити середовище, де буде комфортно жити всім, адже безбар’єрність має стати новою суспільною нормою. Фото: Visa та Ощадбанк

Зокрема, план передбачає такі завдання для профільних міністерств та громадських організацій:

  • системно моніторити й контролювати сферу доступності об’єктів фізичного оточення і транспорту;
  • зробити інформацію та цифрові послуги доступними для всіх груп людей (наприклад, державні вебсторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху, а телерадіоорганізації мають забезпечувати субтитрування або переклад жестовою мовою офіційних повідомлень, кінофільмів, передач тощо);
  • забезпечити рівні права та можливості всім групам людей для соціального залучення та громадянської участі;
  • створити інклюзивне освітнє середовище;
  • забезпечити умови для працевлаштування всіх груп людей.

У березні 2024 року Олена Зеленська поділилася результатами дослідження щодо сприйняття суспільством людей з інвалідністю. Так, для 50% нашого суспільства люди з інвалідністю є "невидимими". Про те, що вони бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. 

Програми безбар’єрності впроваджують організації та бізнес. Для прикладу, ​​щоб системно продовжувати працювати у цьому напрямі, в Ощадбанку започаткували інклюзивну програму "Моя безбар’єрність", яка складається з декількох напрямів: 

  1. Фізична доступність відділення.
  2. Сучасні ІТ-рішення для дистанційних каналів обслуговування.
  3. Спеціальна сервісна модель.
  4. Інклюзивне навчання для персоналу.
  5. Інформаційна кампанія для привернення уваги суспільства до питань безбар’єрності.

Спільнота "Бізнес без бар’єрів"

Десятки бізнесів різних галузей долучилися до спільноти "Бізнес без бар’єрів", об'єднаної у 2020 році навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської з метою створення суспільства, де людина є головною цінністю. Для прикладу, окрім Ощадбанку, серед учасників є компанія ОККО, яка протягом 15 років втілює принципи безбар’єрності на об’єктах своєї мережі. Зокрема, передбачені пандуси, широкі вхідні розсувні двері, туалети для людей, що пересуваються на кріслах колісних, промарковані стоянки тощо.

В Україні на рівні влади, бізнесів та організацій впроваджуються та реалізуються проєкти з безбар’єрності. Фото: Visa та Ощадбанк

Укрзалізниця працює не лише у напрямі архітектурних проєктів, а й в інформаційних, транспортних та ментальних. Наприклад, в інфозонах вокзалів Києва, Львова та Дніпра встановили спеціальні планшети для людей з порушеннями слуху, де можна поспілкуватись із менеджером українською жестовою мовою. Зараз цей проєкт поширили і на вокзали інших міст України.

Укрзалізниця та ОККО не єдині компанії, які впроваджують в Україні проєкти з безбар’єрності. Бізнес розуміє, що вже зараз потрібно створювати умови, щоб у державі було комфортно жити і працювати всім категоріям людей. Загалом безбар’єрність має стати частиною стратегії кожної компанії. Вона має бути вбудована у корпоративні політики та процеси для врахування інтересів усіх людей. 

Про різноманітні програми безбар’єрності українського бізнесу ми будемо розповідати у наступних матеріалах спецпроєкту "Моя безбар’єрність". Стежте за оновленнями!