протезування, ортезування, війна в Україні
Керуючий директор Human Study e.V. Крістіан Шлірф. Ілюстрація: Delo.ua

"Доступність послуг протезування і ортезування в Україні треба збільшити втричі, щоб задовольнити зростаючі потреби суспільства", - Крістіан Шлірф, Human Study

Delo.ua поговорило з керуючим директором Human Study e.V. Крістіаном Шлірфом про навчання фахівців з протезування і ортезування в Україні, будівництво майстерні протезування, а також про загальну потребу країни в медичних закладах та спеціалістах з протезування і ортезування. 

Крістіан Шлірф, керуючий директор Human Study e.V. (Нюрнберг, Німеччина). Human Study e.V. здійснюватиме в Україні навчання 60 фахівців з протезування і ортезуванню. 
З
а підтримки уряду Німеччини GIZ Ukraine здійснює будівництво майстерні протезування на базі "Львівське перше територіальне медичне об’єднання". Загальна площа виробництва складатиме 1000 кв. м. На ньому буде створено 40 робочих місць з сучасним обладнанням для виробництва протезів, ортезів, навчання протезистів та прийому пацієнтів. В тому числі, тут будуть практикуватися групи, які пройдуть навчання з Human Study. 
Загальна вартість будівництва і обладнання складатиме приблизно 2,5 млн євро.

Крістіане, в грудні ви відвідали Україну. Яка була мета вашого візиту? Оскільки це не перший візит в Україну, поділіться вашими враженнями, що змінилося на ваш погляд?

- Так, з 2017 року я і команда Human Study регулярно відвідували Харків для проведення наших освітніх програм з протезування і ортезування, які охоплювали практикуючих спеціалістів з усієї України. Візит до Львова у грудні цього року був пов'язаний з проектом, який ми реалізуємо у співпраці з GIZ Ukraine. Метою було оцінити ситуацію в основних центрах протезування і ортезування у Львові, таких як UNBROKEN, а також центр SUPERHUMANS та деякі приватні компанії з протезування і ортезування, які розташовані у Львові.

Нам потрібно було оцінити поточну ситуацію з огляду інфраструктури протезування і ортезування, навантаження та типу випадків, які потребують лікування.

На мою думку, з моменту вторгнення Росії в Україну відбулися серйозні зміни в секторі протезування і ортезування. Значні зусилля вкладаються у розвиток сучасних центрів фізичної реабілітації, таких як UNBROKEN, наприклад, які працюють майже виключно з жертвами війни, які потребують послуг протезування і ортезування, фізіо- та професійної терапії, психосоціальної підтримки тощо. Це цілком позитивна динаміка, оскільки перед вторгненням сектор протезування і ортезування майже виключно складався з компаній приватного сектору, що обслуговував більшість пацієнтів, які потребують таких послуг та пов'язаних з ними терапій. Інше спостереження полягає в тому, що зараз акцент робиться на військових та інших жертвах війни.

Я б хотів відзначити, що, визнаючи негайну потребу у наданні допомоги жертвам війни, не слід забувати, що в Україні нараховується приблизно 300 000 осіб, які мають пряму потребу в послугах протезування і ортезування, незалежно від війни, і вони заслуговують на увагу та відповідні методи лікування.

Крім того, зараз акцент зроблений майже виключно на людей з ампутаціями, проте, загалом, потреба у ортезах, порівняно з протезами, зазвичай становить 5:1, тобто потрібно набагато більше ортезів, ніж протезів. Це слід враховувати при розробці стратегій розвитку подібних послуг та розвитку освітніх програм в цілому в Україні.

Розкажіть більше про проєкт, який ви плануєте запускати в Україні? Яка мета? Хто фінансуватиме цей проєкт і на який термін? Скільки для цього потрібно інвестиції, якщо ця сума не секрет?

- Проекти, які ми запустили у цьому місяці, здійснюються в рамках програми “Спеціальної програми підтримки України / EU4ResilientRegions” в межах кластеру “Стійке суспільство”, які фінансуються німецьким урядом і реалізуються GIZ Ukraine. Ідея полягає в тому, щоб просуватись у трьох напрямках щодо послуг реабілітації в Україні.

1. Програма для техніків. Вона розрахована на новачків у цій професії, щоб збільшити кількість кадрів та підвищити продуктивність роботи на існуючих об'єктах та компаніях, які займаються протезуванням і ортезуванням. Ця програма розрахована на 18 місяців і передбачає міжнародну сертифікацію успішних випускників (за стандартами ISPO “Протезно-ортопедичний технік”). Ця програма повністю фінансується німецьким урядом через GIZ Ukraine, її планується завершити у 2025 році.

2. Програма для клініцистів. Для неї відбираються досвідчені та практикуючі фахівці, які проходитимуть навчання без відриву від лікарської практики. Метою є підвищення рівеня знань та навичок спеціалістів до міжнародних стандартів, визначених Міжнародним товариством з протезування та ортезування (ISPO). 

В даному випадку навчальний процес триватиме 30 місяців, складається з 5 модулів/семестрів, які охоплюють всі аспекти протезування і ортезування. Успішні випускники отримають сертифікат ISPO, як Асоційований протезист та ортезист. Тут також використовується модульний/семестровий підхід, і GIZ Ukraine взяла на себе зобов'язання профінансувати перший із 5 модулів. Проте існує можливість подальшого фінансування, коли група завершить навчання по першому з них.

3. Розвиток національної освіти у сфері протезування та ортезування з фокусом на підготовку тренерів та викладачів (Training of Trainers). Ідея полягає в тому, щоб визначити інституційного партнера, на базі якого можна розробити та провести програму протезування і ортезування. Для того, щоб мати в Україні викладачів у галузі протезування і ортезування, має бути проведена спеціальна програма з навчання тренерів для попередніх випускників Human Study в Україні для розвитку їхніх здібностей до рівня викладача та тренера. 

Наразі цей процес знаходиться у стадії розробки та планування. Якщо буде визначено інституційного партнера для цієї освітньої програми, план може бути змінений на повноцінну стратегію для створення якісної освіти в галузі протезування і ортезування в Україні на національному рівні.

Щодо оцінки витрат на навчання фахівців у галузі протезування і ортезування в моделі змішаного навчання, де учасники працюють, отримуючи структуровану формальну освіту, в поєднанні з онлайн-академічною освітою та технічним навчанням, вона є наступною (до цієї вартості не включені матеріали для клінічних та технічних навчань, а також екзамени, - Ред.):

  • Рівень техніка P&O: приблизно 12 000 євро на випускника (повна програма).
  • Рівень асоційованого P&O: приблизно 20 000 євро на випускника (повна програма).

Розкажіть чим протезування відрізняється від ортезування? Виходячи з вашої практики, якої послуги більше потребують українці?

- Протезування заміщує втрачену кінцівку і є добре видимим та очевидним, в той час як  ортези, навпаки, є не такими помітними. Ортезні вироби стабілізують, коригують, компенсують та підтримують всі сегменти тіла, які мають будь-яку патологію в результаті травми, захворювання чи вроджених причин. Ортези можуть впливати на будь-яку частину тіла: від пальців ніг до голови.. Для дітей ортезні вироби можуть змінювати життя, допомагаючи коригувати положення тіла (хребет, ноги, голова тощо), полегшувати маршрути ходьби, положення сидіння та будь-яку щоденну діяльність.

Кількість людей, які потребують протезування і ортезування до початку вторгнення оцінювалась у  приблизно 60 000 людей, які потребують протезування, і 240 000, які потребують ортезних виробів. Тепер же ці цифри зростають і на жаль на даному етапі такі оцінки носять орієнтовний характер.

Скільки українців зараз потребує послуг протезування та ортезуваня?

- До 1% населення має пряму потребу в послугах протезування і ортезування (ВООЗ, 2017), плюс зростаюча кількість жертв війни.

Ваша компанія з 2017 року надає міжнародну акредитовану освіту з P&O для низки практиків різних постачальників послуг по всій Україні. За цей час скільки вдалося навчити фахівців з протезування та ортезування в країні?

- З початку 2017 року в результаті співпраці організації Human Study з ДП Український НДІ протезування, протезобудування і поновлення працездатності та Харківським національним університетом радіоелектроніки (ХНУРЕ), було підготовлено 2 групи фахівців на рівні Асоційованого Протезиста та Ортезиста (APO) за стандартами ISPO. Загалом ми випустили 21 фахівця APO з 11 закладів протезування і ортезування в 6 містах по всій Україні.

Скільки фахівців ви хочете навчити з 2023/24 року? Скільки це в середньому нових робочих місць? Також розкажіть, скільки місяців/років потрібно для навчання спеціалістів? 

- Human Study працює за методологією змішаного навчання (Blended Learning), тому всі учасники працюють повний робочий день і одночасно отримують освіту. Перевагою є технічна та клінічна практика, яка значно підвищує практичні навички учасників (в порівнянні зі студентами, які тільки навчаються повний день у університеті, - Ред.).

У 2024 році ми плануємо прийняти:

  • до 20 студентів на рівні техніків протезування і ортезування (новачків у цій професії, всі недавно прийняті на роботу відповідними підприємствами/компаніями з протезування і ортезування);
  • до 40 клініцистів на рівні асоційованих протезистів та ортезистів (до 20 - на протезування нижніх кінцівок, до 20 - на протезування верхніх кінцівок). Всі вони вже працюють на своїх посадах протягом декількох років.

Розкажіть детальніше чого конкретно ви будете навчати? Які послуги після навчання зможуть надавати нові фахівці?

Програма для техніків протезування і ортезування поділена на 3 модулі/семестри:

  • введення в професію, процедури, реабілітаційні команди, матеріали, безпека на роботі, робочий процес та інше;
  • ортезування: виробництво всіх видів ортезів (для нижніх кінцівок);
  • протезування: виробництво та складання всіх видів протезів (для нижніх кінцівок).

Програма для асоційованих фахівців протезування і ортезування поділена на 5 модулів/семестрів:

  1. Протезування нижніх кінцівок. 
  2. Ортезування нижніх кінцівок. 
  3. Протезування верхніх кінцівок.
  4. Ортезування верхніх кінцівок. 
  5. Ортопедія хребта. 

Чи достатньо в Україні клінік з протезування та ортезування? Скільки їх на даний момент і скільки ще потрібно відкрити, щоб закрити потребу в послугах на сьогоднішній день?

- За офіційною інформацією, доступною у МОЗ України, на даний момент зареєстровано 84 заклади з протезування і ортезування в Україні, в яких працює приблизно 500 технічних співробітників. З оцінкою приблизно 330 000 осіб, які вже зараз мають пряму потребу в протезуванні і ортезуванні. Тобто щорічно існуючі спеціалісти мають працювати зі 110 000 клієнтів.

За стандартами ВООЗ, для роботи з таким попитом рекомендується близько 1000 клініцистів з підтримкою 2000 техніків (в цьому випадку це спрощене твердження, оскільки розподіл робочої сили є більш складним з урахуванням різниці на рівнях первинної, вторинної та третинної служб охорони здоров'я, - Ред.).

Виходячи з цього, доступність послуг протезування і ортезування в Україні (кількість діючих спеціалістів, - Ред.) повинна бути принаймні збільшена втричі, щоб взяти під контроль зростаючі потреби суспільства.

В Україні мало програм із підготовки фахівців із протезування та ортезування в медичних ВНЗ. Як змінити цю ситуацію? Які кроки потрібно робити приватним компаніям і державним установам?

- Єдину валідну програму протезування і ортезування було запроваджено в Харкові на початку тисячоліття, в якій ми навчили два потоки практикуючих фахівців. На мою думку, на даний момент в Україні немає формальних освітніх програм з протезування і ортезування. Тому деякі установи почали реєструвати відповідні програми з метою розвитку та їхнього впровадження у майбутньому.

На жаль, є кілька недоліків:

  • Кваліфіковані викладачі та тренери (професорсько-викладацький склад) для викладання специфічних для P&O наук і технік в поки що відсутні в Україні.
  • Відсутні юридичні норми щодо стандартів обслуговування та навчальних стандартів в протезуванні і ортезуванні.
  • Студентам університетів потрібен доступ до закладів з протезування і ортезування для проходження клінічної практики. Ці партнерські заклади потрібно ідентифікувати, і співпрацю потрібно регламентувати.
  • Щоб вирішити проблему, приблизно для 400 технічних співробітників у галузі протезування і ортезування, формальну освіту їм слід здобувати паралельно з їхньою робочою діяльністю. Це дать їм можливість підвищити свій професійний рівень та статус, а також відповідати міжнародним стандартам (ISPO/WHO). Це може бути здійснено, наприклад, за допомогою змішаної моделі навчання Human Study. Для підготовки нового покоління професіоналів та збільшення існуючої робочої сили, відповідні освітні установи повинні відкривати програми з протезування і ортезування на різних рівнях (наприклад, рівень техніків = професійно-технічна підготовка; асоційована та дипломна освіта – в академіях та університетах). Як описано вище, програма для тренерів в змішаному режимі навчання є необхідною для збільшення кількості викладачів та тренерів.
  • Щоб досягти цієї мети, компанії повинні бути відкриті до прийому студентів на клінічні стажування та готові наймати новий персонал із числа випускників, якщо установи будуть запускати програми протезування і ортезування.
  • Відповідні міністерства повинні визначити та впровадити стандарти для послуг (якість послуг) та освіти (кваліфікація робочої сили) у сфері протезування та ортезування.
  • Система медичного страхування та Національний фонд охорони здоров'я повинні переглянути схеми компенсації для відповідності стандартам, як описано вище.
  • Слід створити професійну асоціацію протезування і ортезування за участі відповідних зацікавлених сторін для формального представництва та лобізму інтересів цієї галузі. 

На сьогоднішній день в Україні налічується близько 3 млн людей з інвалідністю. Через війну ця цифра тільки зростатиме. Напевно за дні перебування в Україні ви побачили деякі міста країни. Як ви можете оцінити рівень інклюзивності та безбар'єрності в нашій країні? Поділіться своєю думкою.

Це важке питання для відповіді, оскільки останнім часом я не дуже часто перебував в Україні. Однак з 2017 року по сьогодні я був у Києві, Харкові та Львові кілька разів. Виходячи з мого обмеженого досвіду, рівень доступності значно варіюється. Схоже, що старі та, зокрема, державні структури мають більший дефіцит у наданні доступу для осіб з обмеженими можливостями, ніж приватний сектор.

Це складне, але важливе та необхідне завдання для уряду і суспільства працювати в напрямку інклюзії, рівних прав і можливостей, а також доступності. Загалом у мене враження, що Україна робить зусилля у правильному напрямку, але в цьому плані ще багато роботи.

Днями стало відомо, що українські інженери IT-компанії GlobalLogic розробили програмне забезпечення для біонічних протезів з використанням штучного інтелекту (ШI). Програмне забезпечення безпосередньо відповідає за управління протезом, а також використовує алгоритми машинного навчання за допомогою ШІ. Як ви вважаєте, подібні технології будуть у майбутньому використовуватися на глобальному рівні? 

- Комп'ютерно підтримувані компоненти є стандартом в протезуванні сьогодні. ШІ все ще знаходиться на дуже ранньому етапі, але має потенціал до зміни дизайну і конструкції пристроїв. Компоненти та пристрої, які підтримує штучний інтелект, можуть в майбутньому відігравати важливу роль на глобальному рівні. Однак інтерфейс, гніздо розетки протеза, так само, як і у випадку ортезів, вимагає багато індивідуальних навичок для належного оцінювання пацієнтів та виготовлення та адаптації пристрою для найкращої можливої посадки, комфорту та функціональності. 

Технологія вже підтримує професіоналів на цьому шляху, і, безумовно, ШІ буде відігравати все більшу роль, проте, на мою думку, завжди будуть потрібні добре навчені та кваліфіковані фахівціі для обслуговування людей, які потребують протезування і ортезування.

На вашу думку, в яких країнах існують найкращі практики протезування і ортезування? У чому їх особливість? Скільки Україні потрібно років, щоб досягти такого рівня?

- Високорозвинуті країни зазвичай відзначаються високорозвиненими послугами протезування і ортезування, освітою та наявністю високотехнологічних продуктів. Воєнні конфлікти завжди сприяють розвитку технологій протезування і ортезування завдяки фінансуванню та активізації досліджень.

Це можна побачити на прикладі Німеччині, де обидві світові війни спричинили величезний розвиток цієї галузі, так само, як і в США, де війни у В'єтнамі, Кореї, Афганістані, Іраку зробили вагомий внесок у розвиток протезування і ортезування та відповідних індустрій.

У німецькомовному контексті протезування і ортезування все ще вважається ремісницькою професією серед медичних технічних співробітників. Таким чином, в Німеччині це професійна освіта в моделі учня (двохступінчаста система) з комбінацією навчання на робочому місці та професійної освіти в професійних школах. В інших країнах це академічна освіта, часто на рівні університетських програм (бакалавр з протезування і ортезування).

Україна справляється добре, але повинна продовжувати розвивати цей сектор. Національні нормативи та стандарти, а також система якісної освіти в протезуванні і ортезуванні, стануть ключовими факторами для покращення майбутнього для всіх людей, які потребують цих послуг.