Українці з інвалідністю мали б за виділені кошти отримувати на третину більше засобів реабілітації - Рахункова палата

Як ідеться у повідомленні контрольного органу, його аудит засвідчив, що Міністерство соціальної політики як головний розпорядник державних коштів та Фонд соціального захисту осіб із інвалідністю як відповідальний виконавець протягом 2,5 років придбали та оплатили ремонт 759 тисяч технічних та інших засобів реабілітації.

Їх отримали близько 200 тисяч осіб. На це з держбюджету було витрачено майже 4 мільярда гривень - 1,47 мільярда у 2021 році, 1,54 мільярда – у 2022 році та 0,97 мільярда – у першому півріччі 2023 року.

"Потреба осіб з інвалідністю у засобах реабілітації не була задоволена повністю, а їх право на соціальну адаптацію – відстрочене. Створене бар’єрне середовище не дає змогу особам з обмеженою мобільністю брати активну участь у суспільному житті", – зауважив відповідальний за аудит заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Встановлено, що протягом двох з половиною років за цією статтею видатків було неефективно використано майже 23 мільйона гривень бюджетних коштів, а 65 мільйонів – використано з порушенням законодавства.

Аудитори наголошують, що нормативно-правова база із забезпечення людей з інвалідністю техзасобами реабілітації є суперечлива та не адаптована до міжнародних стандартів, "а в окремих випадках антисоціальна".

"Наприклад, у квітні 2022 року учасників бойових дій з ампутованими нижніми кінцівками виключили з переліку осіб, які мають право на безоплатне протезування й ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми й відсутніми в Україні технологіями", - зазначають у відомстві.

В свою чергу, оcіб з інвалідністю, яким необхідно замінити акумулятор для колісного крісла з електроприводом або електроскутера, змушують придбати його власним коштом і чекати на компенсацію, і тому люди з низьким доходом припиняють користуватись цими засобами.

Крім цього, оскільки не регламентовано граничний рівень адмінвитрат та витрат на збут і постачання засобів реабілітації, підприємства визначають їх на свій розсуд. Так, одна з компаній при формуванні собівартості засобів при їх продажі включила маркетингові послуги за 14 договорами на суму 10 мільйонів гривень, які до цих витрат насправді мають опосередковане відношення.

Також у Рахунковій палаті вказують, що залишається законодавчо необмеженим рівень торгової націнки на засоби реабілітації для осіб із інвалідністю, тому підприємства встановлюють і її самостійно. У відомстві наголошують на необхідності обмежити таку націнку на імпортні засоби.

Аудит також засвідчив, що Мінсоцполітики та Фонд соцзахисту не володіли достовірними звітними даними про забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації. Також вони не моніторили якість наданих послуг із забезпечення ТЗР, що робить неможливим, відповідно, удосконалення цієї системи.

Встановлено, що підприємства-виробники надавали відділенням фонду недостовірну інформацію про фактичну дату забезпечення осіб засобами реабілітації. Через це було відстрочено надання таких засобів на 10 мільйонів гривень загалом у 92 випадках.

Також підприємства зловживали забезпеченням засобами реабілітації та неекономно використовували бюджетні кошти через відсутність превентивних заходів у системі Мінсоцполітики.

Так, аудитори встановили внесення виробниками недостовірних даних до актів приймання-передачі робіт, маніпулювання відомостями про мобільність протезів та забезпечення осіб із інвалідністю ТЗР вже після їхньої смерті.

Загальна сума порушень склала 8 мільйонів гривень. Ще майже 18 мільйонів було використано неекономно - через встановлення відпускних цін, наближених до граничних, а також включення до видатків на збут і адмінвитрат видатків на оплату комерційних та освітніх послуг.

Аудит виявив, що неекономно використані майже 4 мільйона гривень на високовартісні комплектуючі до протезно-ортопедичних виробів, які в окремих випадках закуповували через низку посередників у 1,5−2,5 раза дорожче їх вартості при імпорті до України.

Встановлені випадки, коли на підприємствах на застарілому обладнанні працювали техніки-протезисти-ортезисти, інженери-протезисти без відповідної освіти, але з багаторічним досвідом. Водночас держзамовлення на ці професії не сформоване.

"Фахівців можна порахувати на пальцях однієї руки. Молодь не йде в цю галузь, а її необхідно залучати. Державна політика у цьому напрямі не здійснюється", – кажуть в Рахунковій палаті.

Відомство рекомендувало Мінекономіки та Мінсоцполітики невідкладно залучити до розвитку галузі протезування провідних іноземних виробників засобів реабілітації та впровадити новітні європейські практики та технології з протезування/ортезування учасників бойових дій та цивільних, що постраждали внаслідок збройної агресії Росії.

Крім цього, Рахункова палата рекомендувала Мінекономіки спільно з Міносвіти та Мінсоцполітики забезпечити держзамовлення медичних, технічних та інших професій і спеціальностей відповідно до об’єктивних потреб, а також залучати до проведення робіт із реабілітації військовослужбовців, які отримали поранення під час Операції об’єднаних сил та протезувалися.

Джерело фото: ua.depositphotos.com