Навчені працювати з ризиком. Якої підтримки потребує ветеранський бізнес?

Все йде до того, що Україна поступово стає великою країною ветеранів. За попередніми даними Українського ветеранського фонду (УВФ) при Мінветеранів, на момент перемоги України до ветеранської спільноти належатиме 4-5 млн осіб. Для порівняння, до 2022 року кількість ветеранів в країні наближалась до 400 тис., але наразі їхня кількість зросла до 1,5-1,7 млн чоловік.

• Який зараз портрет ветерана?
• Людина з бойовим досвідом - ідеальний підприємець
• Як держава може допомогти ветеранському бізнесу? 

Це означає, що країні треба змінюватись і починати підтримувати ветеранські ініціативи з розвитку бізнесу вже зараз, не чекаючи перемоги, підкреслює керівниця відділу з комунікацій УВФ Олена Рибінська, модератор панельної дискусії фестивалю малого та середнього бізнесу GET BUSINESS FEST. Цей процес взаємовигідний - суспільство має інтегрувати ветеранів і екс-військовослужбовців після повернення з війни, тоді як вони здатні збагатити бізнес-спільноту навичками і знаннями, отриманими в бойових умовах.

Який зараз портрет ветерана?

Начальниця відділу навчально-аналітичної роботи УВФ Юлія Кірілова зазначає, що 64% ветеранів мають бажання розпочати власний бізнес після повернення в цивільне життя. Це пов'язано зі змінами, які відбуваються в українській економіці з початком повномасштабної війни, скороченням кількості робочих місць і релокацією частини бізнесу. Наприклад, опитування Фонду в жовтні-листопаді 2023 року показало, що повертатись на своє робоче місце планувало лише 15% мобілізованих військових. Ще 10% були звільнені з свого довоєнного робочого місця, а близько 10% чітко вирішили звільнитися після повернення з війни. 

За її словами, картина уявлення про ветерана змінюється – це вже не людина старшого віку, а молодий, фаховий і сучасний військовослужбовець. Стосовно українців з званням ветерана розподіл по професіям наступний:

• розвиток власної справи - 16%;
• сфера ІТ - 11%;
• будівництво - 8%;
• логістика - 7%. 

Крім визнаних державою ветеранів, ще 13% захисників країни поки не мають цього статусу. Серед них розподіл по галузям наступний:

• працівники ІТ сфери - 16%;
• ФОПи – 18%;
• сфера будівництва – 13%.

Згідно з результатами онлайн-опитуванням УВФ, серед своїх потреб ветерани російсько-української війни називають:

• потребу в допомозі родині – 27%;
• допомогу з житлом - 24%;
• юридичну допомогу - 22%;
• психологічну (17%) і медичну (15%) підтримку;
• 23% опитаних ветеранів зазначили, що в них все добре, що може свідчити про відсутність потреби в допомозі, або наявність інших непередбачених потреб.

Також влітку 2023 року Фонд дослідив перелік перешкод при працевлаштуванні серед ветеранів. Опитування близько 500 роботодавців показало, що більшість з них не використовують жодних програм адаптації екс-військовослужбовців до цивільного життя, а будуть впроваджувати їх вже після перемоги України. Примітно, що компанії готові ділитись з конкурентами досвідом адаптації ветеранів до мирного життя, уточнює Юлія Кірілова. За її словами, програми інтеграції екс-військовослужбовців треба створювати вже зараз, щоб ці методики вже зараз проходили апробацію і покращення. 

Людина з бойовим досвідом - ідеальний підприємець

Крім постійного росту ветеранської спільноти і необхідності вирішувати питання зайнятості ветеранів, є сенс дати їм можливість розвиватися, оскільки ветерани стають гарними бізнесменами, зазначає підприємець і громадський діяч Олександр Голопотелюк, котрий займається франшизою Veterano Pizza в Одесі.

Він наводить досвід США після Другої світової війни, де майже половина ветеранів стали підприємцями. На сьогодні в США діє 2,5 млн ветеранських бізнесів, які складають 5% ВВП країни. Це дуже серйозні цифри, оскільки в звичайних умовах лише 2% населення має здібності до підприємницької діяльності.  

Ветеран має певні особливості, які можуть бути використані для користі в бізнесі, додає Максим Музика, CEO компанії UA Dynamics, що займається розробкою і виробництвом БПЛА Punisher. Ці люди зазвичай не бояться труднощів і прямо кажуть, якщо їм щось не подобається, вони дуже чутливі до несправедливості. Це треба враховувати, і з деякими ветеранами буває досить складно спілкуватися, але така група населення може принести економіці країни багато користі. 

За словами Олени Рибінської, в Україні, нажаль, діє небагато фондів, які надають підтримку ветеранському бізнесу. Наприклад, УВФ був заснований на початку лютого 2022 року, і почав свою діяльність з програм мікрофінансування і відшкодування вартості обладнання, переважно для бізнесів, які релокувались в більш безпечні західні та центральні регіони. Потім УВФ почав фінансувати ветеранський бізнес за допомогою грантів в розмірі 0,5-1 млн грн, дещо пізніше максимальна сума допомоги зросла до 3 млн грн.

За відгуками учасників програми, гранти дали можливість ветеранам "підтягнути" конкурентоспроможність свого бізнесу до рівня колег, які не приймали участі в бойових діях і могли працювати після введення воєнного стану.

Крім грантового фінансування УВФ надає ветеранам-підприємцям консультації, створює бізнес-клуби ветеранів і надає їм освітні можливості для подальшого розвитку, уточнила Олена Рибінська. 

Як держава може допомогти ветеранському бізнесу? 

До кінця війни з РФ ще дуже далеко, але вже зараз держава має готувати законодавче поле і підзаконні акти до адаптації ветеранів в цивільне життя, зазначає Максим Музика. Принцип такої допомоги має заключатися не в наданні додаткових пільг ветеранам або роздачі додаткових коштів, а в створенні умов для розвитку людей, що повертаються з війни.

При цьому на сьогодні в країні відсутнє законодавче визначення багатьох суспільних і бізнес-явищ, які з'явилися в Україні через повномасштабне вторгнення РФ, підкреслює Олена Рибінська. Для професійного та особистісного розвитку через підприємництво держава має ухвалити ряд законів, зокрема, законопроєкт №10258 “Про ветеранське підприємництво”, який вже зареєстрований у Верховній Раді. Документ впорядковує поняття ветеранського підприємництва, а також: 

• містить загальні положення та визначення, зокрема, поняття суб’єктів ветеранського підприємництва, ветеранського соціального підприємництва;
• визначає мету, завдання і принципи державної політики у сфері розвитку та функціонування ветеранського підприємництва;
• передбачає порядок набуття суб'єктом підприємництва статусу ветеранського підприємства та його втрату;
• запроваджує облік відомостей щодо суб’єктів ветеранського підприємництва в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни;
• встановлює види та форми державної підтримки ветеранського підприємництва;
• встановлює засади міжнародного співробітництва у сфері ветеранського підприємництва.

Саме прийняття цього документу дасть можливість подальшої розбудови законодавчої бази для тих, хто вже заплатив для України своєю службою, що дорожче за будь-які обсяги сплачених податків, зазначає Юлія Кірілова.    

Втім, документ потребує подальшого доопрацювання перед першим і другим читанням, зазначає молодший лейтенант Національної гвардії України і голова Асоціації підприємців-ветеранів (АПВА) Сергій Позняк в коментарі для видання.   

За його словами, разом з цим законопроектом в Раду мали б бути одночасно подані та зареєстровані і інші законопроекти про внесення відповідних змін до законів України, зокрема до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про зайнятість населення" та інших. Також в документі не передбачається внесення змін до Господарського кодексу України щодо визначення поняття "ветеранське підприємництво", а пропонується лише поняття "соціального підприємництва", що є різними за своєю природою та суттю поняття, які не є тотожними.

За його даними, в нинішній редакції закону розділ про визначення бізнесу ветеранським створює підґрунтя для зловживань і корупції та не містить жодних запобіжників. Тому, попри необхідність законодавчого впорядкування понять ветеранського підприємництва, бізнесмен пропонує подальше обговорення і формування тексту даного законопроекту з залученням представників АПВА і ветеранської спільноти.