НБУ курс:

USD

41,25

--0,08

EUR

43,56

--0,13

Готівковий курс:

USD

41,65

41,58

EUR

44,12

43,95

Огляд ринку консервації в Україні. З якими труднощами стикаються виробники та чи витісняє імпорт українську продукцію

Огляд ринку консервації в Україні. З якими труднощами стикаються виробники та чи витісняє імпорт українську продукцію
Delo.ua дослідило попит на українську та іноземну консервацію зі сторони споживачів. Ілюстрація: Сергій Дода / Delo.ua

Delo.ua дослідило попит на українську та іноземну консервацію зі сторони споживачів, а також дізналось з якими труднощами стикаються місцеві виробники цієї продукції. Чи є дефіцит скляної банки та овочів для консервації, продукцію якої країни здебільшого купує український споживач, як заважає іранський та китайський товар, читайте у матеріалі. 

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

Аналітики сервісу доставки продуктів із супермаркетів Zakaz.ua дослідили попит серед онлайн-користувачів сервісу на овочеву консервацію в усіх 13-ти мережах пертнерів-рітейлерів за період з червня 2022 по червень 2023 року. 

Виявилося, що попри значну кількість імпортної продукції на прилавках супермаркетів та широкий асортимент, найбільшим попитом за рівнем продажів користується саме овочева консервація від вітчизняних виробників. 

За даними Zakaz.ua, протягом року частка продажів української продукції зберігається в середньому на рівні 65-70%. 

Попит на консервацію у популярних серед споживачів супермаркетах. Інфографіка: Сергій Дода / Delo.ua

Що стосується продажу іноземної продукції та країн-імпортерів, найбільше протягом року реалізувалось серед українських онлайн-споживачів овочевої консервації з Угорщини. На другому місці за продажами знаходяться товари з Італії, на третьому товари з Польщі.

В мережі супермаркетів АТБ розповіли, що на сьогоднішній день в асортименті плодоовочевої консервації мережі АТБ переважає українська продукція. 

При цьому українські мережі вдаються до закупівлі товарів імпорту у таких випадках:

  • для покриття купівельного попиту товарами, що не ростуть в Україні: ананаси, манго, оливки, маслини;
  • у разі потреби для покриття дефіциту врожаю в Україні, це можуть бути огірки, томати, корнішони, гриби, кукурудза, горошок;
  • вигідніші ціни на товари імпорту при оптовій купівлі. В умовах війни Україна зіткнулася з низкою проблем: відсутністю скляної банки та її подорожчанням, підвищенням тарифів на електроенергію тощо, що суттєво вплинуло на підсумкову ціну продукту;
  • для можливості урізноманітнити асортимент.

"Таким чином, не можна сказати, що імпортна продукція витісняє вітчизняну, вона більше слугує доповненням. При цьому в таких товарах, як консервовані огірки та томати покупці все одно більшу перевагу віддають товарам, виробленим в Україні, оскільки ці продукти є для них більш звичними за смаковими якостями, ніж імпортні", - кажуть представники АТБ. 

Зупинені заводи та дефіцит скляної банки

Ще на початку повномасштабної війни від російських обстрілів постраждав великий завод з виробництва скляних пляшок Ветропак, який знаходиться у Гостомелі, що призвело до дефіциту склотари в Україні. Компанія виробляла 2500 видів скляної тари та забезпечувала нею виробників напоїв та продуктів харчування. Роботу підприємства змогли відновити лише у травні 2023 року.

"На українському підприємстві ПрАТ "Ветропак Гостомельський склозавод" під Києвом після понад року перерви знов розпочинається виробництво скляної тари. З 25 травня розпочався розігрів і виведення на робочу температуру та завантаження першої скловарної печі. Випуск першого скла очікується у червні", – повідомила компанія у травні. 

Таким чином вітчизняні виробники, враховуючи ситуацію з банкою, опрацьовують можливість випуску товарів у вакуумному пакуванні з плівки, витримуючи термін придатності до 1 року. В АТБ зазначили, що у такому форматі можуть випускати огірки, квасолю, що може здешевити продукцію в ціні для споживача від 20% до 30%.

Комерційний директор ТМ Гурман Вадим Бондаренко додав, що через війну багато заводів по виробництву консервації зупинилось. Зокрема, найбільші заводи знаходились у Миколаєві та Херсоні, де також до війни здебільшого вирощували багато овочів та фруктів. В подальшому Одеса та Закарпаття зможуть компенсувати необхідну кількість овочей, яку було втрачено через тимчасову окупацію півдня. 

Він додав, що в минулому році ситуація з консервацією була складніше, але виробники переглянули свої плани та адаптувались, тому продовжують закуповувати овочі, знаходять тару та виробляють продукцію. При цьому в компанії зазначили, що саме кришка та банка це левова доля собівартості продукту. 

“Виробництво зменшилось, а не попит на ринку. Звісно, що багато людей виїхали з країни, але є великий попит на консервацію зі сторони військових”, - каже Вадим. 

В ТМ Гурман наголосили, що великою проблемою є наявність на українському ринку імпортованої іранської та китайської томатної пасти. 

“Можливо для споживача цей продукт за низькою ціною буде вигідним, але для виробників це не вигідно”, - каже Вадим Бондаренко.

Іранська продукція на українському ринку

Delo.ua перевірило, де можна купити іранську томатну пасту, адже в онлайн-магазинах відомих супермаркетів її немає. 

Так, дійсно іранську томатну пасту можна купити на різних маркеплейсах України. Зокрема, іраньску томатну пасту можна купити на сайті OLX, Prom.ua, Food Market, До Смаку, Щедра Хата. 

Також купити таку пасту можна на ринку Столичний у Києві. В описі зазначено виробника Shaparak Shiraz країни походження Іран за ціною від 39 грн об'ємом 400 г. 

Нагадаємо, що саме Іран поставляє Росії дрони-камікадзе "Shahed-136", які майже кожен день атакують українські міста та інфраструктуру.

Також 4 липня Канада, Швеція, Україна та Велика Британія подали позов проти Ірану до Міжнародного суду ООН, звинувачуючи Тегеран у порушенні "Монреальської конвенції" у зв’язку зі збиттям літака МАУ в 2020 році. В результаті загинули 176 людей, серед яких 11 українців, зокрема екіпаж судна, 82 громадянина Ірану, 63 — Канади (майже всі також іранського походження), а також громадяни Швеції, Афганістану та Великобританії.

При цьому в кінці травня Верховна Рада затвердила запровадження Україною санкцій проти Ірану на 50 років