ПДВ для ФОП: скільки це коштуватиме бізнесу і що заробить держава

Свої оцінки вони озвучили в коментарях для Delo.ua, аналізуючи оприлюднений Міністерством фінансів так званий "великий податковий законопроєкт".

Бізнес про ПДВ для ФОП

ПДВ — досить складний податок з точки зору адміністрування та ведення обліку і потребує професійного бухгалтерського супроводу, що збільшує витрати підприємців, які закладаються в кінцеву вартість продукції, нагадують в Асоціації платників податків України.

"Асоціація завжди була проти запровадження ПДВ для ФОП, бо це призведе до виходу таких ФОПів у тінь", — аргументує начальниця управління методології та роз’яснення податкового законодавства гендирекції АППУ Леся Кашпур.

Разом з тим, зазначає вона, оскільки уникнути змін у спрощеній системі оподаткування навряд чи вдасться (бо це є вимогою МВФ), Українська рада бізнесу, членом якої є Асоціація, пропонує запровадити ПДВ для ФОПів після завершення воєнного стану, або, як варіант, з 2028 року, або вже після вступу України до ЄС, встановивши поріг реєстрації платником ПДВ 10 млн грн і надавши бізнесу перехідний період.

Спілка українських підприємців (СУП) також не підтримує ініціативу зробити ПДВ обов'язковим для ФОП. Там вважають це рішення передчасним і економічно невигідним. Згідно наведених ними даних, адміністративні витрати на ведення ПДВ-обліку для одного ФОП становлять щонайменше 93 тис. грн на рік. Для близько 300 тис. підприємців, яких торкнеться норма, це понад 22 млрд грн щорічних витрат, що значно перевищує прогнозований фіскальний ефект.

"Поряд з цим, діюча система адміністрування ПДВ залишається ризиковою: НАЗК у 2023 році зафіксувало корупційні ризики в системі зупинення реєстрації податкових накладних, а результати президентського аудиту досі не оприлюднені. Розширювати ПДВ-систему без усунення цих ризиків означає свідомо ставити малий бізнес під загрозу тиску з боку фіскальних органів", — зазначають в СУП.

Експерт про ПДВ для ФОП

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вважає норму про запровадження ПДВ для ФОПів найпроблемнішою в урядовому великому податковому законопроєкті. На жаль, зазначає експерт, при вступі України до ЄС норму в тому чи іншому вигляді доведеться вводити. Однак навіть поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ на рівні 4 млн грн лише пом'якшує, але не вирішує принципову проблему. При нинішній вартості адміністрування ПДВ і необхідного при цьому бухгалтерського обліку втрати добробуту бізнесу становили б від 31 до 52 млрд грн, що істотно більше за очікуваний фіскальний ефект.

"Ба більше, якщо подивитися з точки зору фірми, то витрати у 120 тис. грн (за версією Світового банку), а то й понад 200 тис. грн (згідно з підрахунками за результатами опитування InfoSapience на замовлення CASE Україна) на адміністрування ПДВ становлять від 3% до 5% обороту в 4 млн грн", — підраховує співрозмовник видання.

При цьому середнє податкове навантаження (відношення сплачених податків до обороту) на загальній системі становить 3,4%. Тобто мікробізнес залишається неконкурентоспроможним щодо великого і буде, як і раніше, змушений масово дробитися або йти в тінь, доходить висновку експерт.

Що заробить держава і що зміниться для бізнесу

Президент ГО "Асоціація приватних роботодавців" Олександр Чумак в коментарі для Delo.ua рекомендує не переоцінювати потенційний короткостроковий фіскальний ефект від можливого нововведення. Сам Мінфін у пояснювальній записці прямо називає цей крок "структурним, а не фіскальним заходом", спрямованим на гармонізацію з правом ЄС і підготовку системи до роботи за правилами внутрішнього ринку ЄС.

"Чому бюджетний ефект тут не є доведеним та не буде простим? Тут чистий ефект для бюджету залежить від структури малого бізнесу: у кого багато закупівель від постачальників з вхідним ПДВ, той матиме менші чисті відрахування податку і після реєстрації платником ПДВ; у кого B2C-модель і низький вхідний кредит — тиск буде значно вищий. Саме тому без моделювання по секторах назвати чесну загальну цифру неможливо. А такого моделювання ніхто не проводив", — говорить Олександр Чумак.

За розрахунками експерта, потенційний фіскальний ефект від нововведення у середньостроковій перспективі може скласти близько 14 млрд грн додаткових податкових надходжень в державний бюджет.

"Частина бізнесу закладе ПДВ у ціну, частина оптимізує ланцюги, частина дробитиметься, частина спробує не перетинати поріг 4 млн грн. Тобто чистий ефект буде нижчим за просту арифметику. Але такі розрахунки у пакеті законопроєкту відсутні", — пояснює Олександр Чумак.

За його словами, для ФОПів це дає насамперед нову адміністративну реальність: реєстрація платником ПДВ, податкові накладні, облік, ризики блокувань, адміністрування, електронний кабінет, звітування.

"І хоча Мінфін розуміє складність переходу та закладає спеціальний квартальний режим та символічні штрафи по 1 грн за перші п’ять порушень у 2027 році, але облік та адміністрування ПДВ і санкції за порушення податкових норм з ПДВ у нас залишаються одними з найжорсткіших серед країн Європи. Ніяких позитивних впливів цих змін до бізнесу немає", — резюмує співрозмовник Delo.ua.

Нагадаємо, 19 березня Міністерством фінансів оприлюднило оновлену редакцію так званого "великого податкового законопроєкту", який, серед іншого, передбачає обов’язок для ФОПів на єдиному податку реєструватися платниками ПДВ при досягненні обсягу річного обороту понад 4 млн грн. Законопроєкт, який передбачає цілу низку податкових нововведень, загалом відповідає очікуванням від українського уряду з боку Міжнародного валютного фонду. Разом з тим, 10 березня Верховна Рада не підтримала законопроект №14025, який передбачав внесення комплексних змін у податкове законодавство відповідно до вимог МВФ.

Діючий меморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом містить чіткий перелік структурних реформ, які українська влада має реалізувати у 2026 році. У документі визначено дев’ять основних реформ, які Україна має виконати у найближчі півтора року. Зокрема, до кінця березня 2026 року уряд повинен ухвалити комплексний пакет податкових змін. Саме цей пункт є найбільш масштабним. Він включає реформу спрощеної системи оподаткування, нові правила для міжнародного бізнесу, оподаткування цифрової економіки та інші зміни. Фактично йдеться про одну з найбільших податкових реформ за останні роки.