«Інсайдерські інсайти» другий сезон: Рада директорів — не те місце, де власнику має бути комфортно (Відео)

Першою гостею у новому сезоні стала Катерина Мартиненко — експертка з корпоративного управління. Вибрали для вас найцікавіше, а повний ефір можна переглянути за посиланням.

Коли власник виростає з позиції СЕО

Будь-який бізнес складається з власника чи власників та найманого менеджменту. Коли власник «виростає» з позиції СЕО, відокремлює від себе управління бізнесом, з’являється необхідність врегулювати відносини з найманим менеджментом. Тоді і виникає потреба в корпоративному управлінні у його класичному розумінні. Це своєрідна система, яка регулює відносини між тим, хто вкладає капітал, і тими, хто відповідає за управління цим капіталом. 

Рада директорів виникає у бізнесі, який вже досяг певного розміру, сталості, має свою історію і врегульовані процеси. На цьому етапі бізнес або масштабується і росте, або стикається з новими викликами. 

Залежно від стадії зрілості компанії впровадження корпоративного управління може відбуватися у різних формах. Початковий рівень — Advisоry Bоard. А вже після нього створюють ради директорів або наглядові ради.

Але корпоративне управління у широкому сенсі — це не лише ради. Це той рівень управління, який складається із взаємодії зі стейкхолдерами, інвесторами, а також управління ризиками, налагодження звітності та стратегування.

Члени ради директорів привносять свою експертизу і досвід

Актуальну стратегію для бізнесу треба постійно переглядати та оновлювати. Думаю, що під час ковіду і протягом останніх двох років з початку повномасштабного вторгнення всі зрозуміли, що таке поняття, як стратегія на 3-5 років, втратило свою актуальність. 

Наглядова рада або рада директорів здійснює нагляд за виконанням стратегії і оцінює її виконання менеджментом. Також потреба у такому форматі управління виникає тоді, коли з’являється стратегічний інвестор. Рада має підготувати бізнес до залучення інвестора і знайти такого інвестора. Тому на неї власник покладає всі очікування стосовно комунікації та представлення компанії. 

Складові персонального бренду директорів

Коли ми говоримо про незалежних директорів, то в контексті персонального бренду треба зауважити кілька речей. Наприклад, ділова репутація, рекомендаціії та досвід. Адже член ради тим і цінний, що приходить в компанію з досвідом у певній галузі. Не менш важливою є освіта і підтвердження того, що людина постійно навчається. Наступний пункт — так звані soft skills, які передбачають навички менторства, наставництва. Це вже той рівень персональної зрілості людини, коли вона готова ділитися своїм досвідом.

Цінність ради директорів полягає в тому, що рішення тут приймають колегіально. І чим різноманітніший досвід тих людей, які сидять за одним столом, тим якіснішим буде прийняття управлінського рішення. Тому потрібно мати навичку слухати один одного і прислухатися. 

У корпоративне управління через нетворкінг і громадський сектор

У Європі та Америці розповсюджена практика того, що якщо ти як управлінець відчуваєш, що хочеш перейти на інший рівень і стати членом ради, то потрібно почати з pro bono проєктів. 

Через війну в Україні дуже інтенсивно розвивається громадський сектор, створюються благодійні фонди, громадські організації. І це якраз те, з чого варто почати. Це може бути тим першим досвідом.

Сертифіковане навчання теж дає дуже багато розуміння. Можливо, навіть коли люди більше занурюються у тему корпоративного управління, вони не завжди потім продовжують, бо розуміють, що це не їхнє. Але це теж корисний досвід і нетворкінг.

Корпоративна рада з нуля: яку модель обрати

Дворівнева модель – це коли є менеджмент, наглядова рада і власники. Наглядова рада виконує контрольні та наглядові функції по відношенню до менеджменту. А коли ми говоримо про однорівневу структуру, то це така рада директорів, куди входять і виконавчий менеджмент, і представники акціонера. Це більш мобільний орган з точки зору прийняття рішень, бо наглядова рада ретроспективна. Тому якщо це компанія, яка швидко росте, розвивається і їй потрібна гнучкість у прийнятті рішень і швидкість, то краще обрати однорівневу модель. 

Мати чи не мати борд — це не рішення менеджменту. Це рішення і право власників. Тому і задачі у цього борду можуть бути різні: від підсилення експертизи до менторингу менеджменту. 

Менеджмент має бути зацікавлений в такому рішенні, адже компанія, яка готова впроваджувати раду директорів, має зрозуміліші правила гри. І це дозволяє працювати всім в рівних умовах. 

Борд — стратегічний актив компанії

Якщо вдало підібраний борд, компанія і власник чи власники готові до цього, то це дозволяє здійснити квантовий стрибок в управлінні бізнесом. А також виробляє певний імідж в очах потенційного інвестора. Адже кожен інвестор оцінює те, як управляють компанією, на якому етапі розвитку культура управління, чи існує рада директорів. Все це враховується і впливає на кількість залучених грошей чи вартість бізнесу безпосередньо. 

Дуже важливо ділитися практиками корпоративного управління з українським бізнесом. Це дозволить йому стати кращим. Кращий і стійкіший бізнес — це стійкість України загалом і шлях до перемоги.