Рекультивація деокупованих сільгоспземель: чи є сенс проводити її під час війни?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Родючі ґрунти - природне багатство України, котре разом з всією екосистемою країни страждає внаслідок розв'язаної російськими загарбниками війни. Так, Державна екологічна інспекція з початку повномасштабної війни і по початок лютого 2023 року зафіксувала понад 2,3 тис. випадків шкоди довкіллю на суму близько 1,9 трлн грн. Зокрема, сума збитків через забруднення та засмічення земель складає понад 845 млрд грн, атмосферного повітря - 998 млрд грн, водних об’єктів - 56 млрд грн. При цьому оцінити масштаби реальних збитків екосистемі країни можна буде лише після закінчення війни та завершення робіт із розмінування.

Сільськогосподарські землі через російську агресію зазнали забруднення мінами і нерозірваними боєприпасами, а також прямого фізичного, хімічного і механічного пошкодження, внаслідок чого великі площі потребують ретельного огляду і розмінування.

Наразі відсутні актуальні дані щодо загальних збитків від пошкодження родючого шару ґрунту в Україні, останні подібні данні експерти проекту KSE Institute опублікували в червні 2022 року. На той час організація оцінила вартість обстеження та розмінування постраждалих територій в $436 млн. Фізичні пошкодження ґрунтів на кшталт воронок від артобстрілів і ракетних ударів чи пошкодження сільгоспземель гусеницями військової техніки оцінювались на той час в $39,6 млн. Такі пошкодження в місцях бойових дій потребуватимуть подальших дій по відновленню земель, таких як рекультивація та вирівнювання поверхні. 

Що таке рекультивація? 

Згідно з ст. 166 Земельного кодексу України, рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву і поліпшення продуктивності земель. Вона здійснюється шляхом пошарового нанесення знятої в іншому місці ґрунтової маси на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву, після чого за необхідності ґрунти збагачуються корисними мінералами для поліпшення продуктивних якостей.

Таким чином, в законодавчому розумінні цього терміну рекультивація - це роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки, що здійснюються примусово під державним контролем і за рахунок осіб, які пошкодили ґрунтовий покрив. На малопродуктивні землі внесення ґрунтової маси здійснюються за бажанням і за рахунок власників або землекористувачів цих земельних ділянок.

Після проведення рекультивації проводиться обстеження земельної ділянки і складається акт, в якому зазначається відповідність виконаних робіт проекту землеустрою, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої ділянки.

При цьому рекультивація земель можлива тільки в разі, коли фахівці оцінюють терміни відновлення господарської діяльності не більш ніж в 15 років. Якщо ґрунтовому покриву потрібен більш тривалий період на відновлення, проводиться консервація земель. Її суть полягає в виведенні земель з господарського використання з наступним засадженням їх багаторічними травами або залісненням. В аграрній Україні з значним показником розпаханості земель ця стратегія видається малоймовірною, але принаймні частково, в окремих регіонах, найбільш схильних до ерозії та деградації ґрунтів, консервація необхідна.

За невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту та непроведення рекультивації в Україні встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність. Наприклад, незаконне заволодіння ґрунтовим покривом, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, карається штрафом в 3400-8500 грн або обмеженням волі на строк до 3 років. Нанесені збитки підлягають відшкодуванню в повному обсязі та обраховуються за встановленою методикою, виходячи із площі ділянки, з якої незаконно знято родючий шар ґрунту, та відповідних коефіцієнтів.  

Як зазначають експерти, вирішити проблему відновлення українських земель після закінчення війни можливо лише в тісній співпраці з державними інституціями. Так,  перший замміністра агрополітики Тарас Висоцький на профільній конференції оцінив цифру пошкоджених ґрунтів в Україні в понад 1 млн га. За словами посадовця, на державному рівні вже зараз впроваджується низка ініціатив: моніторинг ріллі з детальним аналізом рівня забрудненості, а також покроковий план відновлювальних заходів. Він також повідомив, що в 2023 році планується законодавче затвердження проекту комплексної стратегії захисту ґрунтів.

Серед практичних підходів до відновлення ґрунту гендиректор компанії БТУ-ЦЕНТР Владислав Болоховський називає використання агросектором органічних відходів, мікробіологічних інструментів та технології "нульової" обробки ґрунтів (No-till), що дозволяють зменшити пестицидне навантаження на ріллю та витрату хімічних добрив. Впровадження цих підходів є особистою відповідальністю аграріїв за їх власні кошти, але комплексне вирішення проблеми деградації ґрунтів можливе лише за умови об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін – держави, бізнесу, науковців, освітян і громадськості. 

При цьому варто відмітити, що зараз, під час активної фази бойових дій проти російських загарбників, рекультивація сільгоспземель майже не відбувається. Про це виданню Delo.ua розповіли в компанії Украгрорегіон, що займається юридичним супроводом земельних питань.

За її даними, галузь юридичної допомоги аграріям зараз майже не займається супроводом в оформленні спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Це викликано тим, що з початком війни більшість державних програм допомоги в АПК були призупинені для економії бюджетних коштів, а залишились лише декілька базових для галузі. Профільні відомства під час війни майже не займаються питанням рекультивації ґрунтів, і, відповідно, юридичний супровід таких дозволів не користується попитом.     

Співрозмовник видання також додав, що рекультивація пошкоджених ґрунтів поставлена на паузу як з боку держави, так і бізнесу з простої причини - обидві сторони чекають перемоги у війні і виплату репарацій з боку РФ, допомоги від міжнародних партнерів, або будь якої конкретики, як можна відновити порушені ґрунти за допомогою зовнішнього фінансування.  

Однак, відсутність "офіційної", регламентованої державою рекультивації, зовсім не означає повної відсутності активності по відновленню ґрунтів зі сторони бізнесу, особливо великих агрокомпаній. Бізнес зацікавлений в отриманні сталого прибутку з гектару орендованої землі на довгостроковій основі, тому самостійно виконує необхідні роботи по відновленню своєї ріллі, в першу чергу за допомогою біотехнологічних заходів і внесення мінеральних речовин. Для відновлення локацій, пошкоджених внаслідок військових дій, бізнес найчастіше просто "закидає" пошкоджені місця родючим шаром ґрунту з вцілілих ділянок свого зембанку. Це не заборонено законом, оскільки державою не регламентується переміщення родючого шару ґрунту в межах однієї земельної ділянки.

Що бізнес робить для відновлення ґрунтів?

Співрозмовники видання з найбільших аграрних груп України повідомили, що зараз не займаються рекультивацією ґрунтів. Холдинги, що постраждали від російського вторгнення, використовують переважно біотехнологічні заходи для відновлення родючого шару ґрунту.

Наприклад, за даними прес-служби холдингу Agricom Group, він ще в минулому році розмінував свої угіддя і провів в 2022 році повноцінну весняну посівну, як на той час закликав президент України Володимир Зеленський. Після вигнання російських загарбників агрохолдингу довелось розмінувати і очистити від залишків снарядів і вирв 90% угідь свого 8,5-тисячного зембанку в Чернігівській області.  

Розмінування тривало до серпня 2022 року. Спочатку спеціалісти Agricom Group самостійно розчищали поля придбаними металодетекторами, потім до цього вдалося залучити військових, а на завершальному етапі перевірку полів провели професійні сапери.

Представники холдингу пояснюють, що для покращення врожайності і підтримки родючості вносять мінеральні добрива з розрахунку на заплановану врожайність. Крім того, деякі поля потребують розкислення, тому щорічно на 500-600 га полів вноситься крейда і дефекат, що дозволяє економити кошти з врахуванням нинішніх цін на добрива. Також група планує поновити посів сидератів для накопичення органіки і покращення структури ґрунту.

Як зазначають представники "Астарти" в коментарі для видання, угіддя холдингу постраждали від російської агресії відносно менше в порівнянні з деякими компаніями. До квітня-2022 в окупації знаходились 4 тис. га зембанку компанії в Чернігівській області, які вдалось розмінувати ще в минулому році. Оскільки земля не зазнала істотних ушкоджень і не потребувала рекультивації, "Астарта" відновила на ній ведення сільського господарства в звичайному режимі.

Також "Астарта" називає одним із ключових підходів до відновлення ріллі технологію скороченого обробітку ґрунту Strip-till на 106 тис. га свого зембанку, оскільки глибина обробітку напряму пов’язана з деградацією ґрунтів та зміною біорізноманіття. Іншим важливим елементом регенеративного землеробства нині є використання покривних культур і скорочення використання синтетичних добрив шляхом внесення інгібіторів нітрифікації та органічних добрив, що захищають ґрунт від ерозії.

Холдинг HarvEast пояснює, що не коментує тему рекультивації через її нинішню  неактуальність - із 127 тис. га зембанку холдинг втратив більше 90 тис. га через окупацію росіянами Донецької області в 2022 році, а не менше 12 тис. га потребує розмінування. Зараз компанія налагоджує господарську діяльність своїх вцілілих сільгоспкластерів в Київській та Житомирській областях.

В свою чергу, в агрохолдингу "Кернел" пояснили, що від російського вторгнення  найбільше постраждали його маслоекстракційні заводи, тоді як лише 6% угідь не було засіяно в минулому році. Варто відмітити, що керівництво агропромислової групи після початку російської повномасштабної агресії вирішило продати компаніям свого мажоритарія Андрія Веревського 134 тис. га свого зембанку з відповідною сільськогосподарською інфраструктурою і технікою за $210 млн. 

Аналогічним чином, прес-служби ще декількох аграрних груп зазначили, що роботи по рекультивації в них зараз не ведуться, і їх керівництво повернеться до цих питань після завершення, як мінімум, активної фази війни.   

Фінансова сторона питання

Громадська організація "Екодія" в своєму дослідженні "Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів" наводить розрахунки вартості рекультивації та супутніх робіт і послуг. В залежності від необхідної для відновлення родючого шару ґрунту технології її вартість може коливатись від $150 за гектар до $1 млн за кубічний метр, якщо мова йде про захоронення ґрунтів, що містять особливо небезпечні речовини. Так, для відновлення родючого шару ґрунту застособуються наступні технології:

• Термічна десорбція - $10-70 за 1 куб. м;
• Хімічне вилуговування (промивання) - $30-300 за 1 куб. м;
  
• Стабілізація -$50-120 за 1 куб. м;
  
• Технології землеробства - від $100 за 1 куб. м;
• Хімічна екстракція -  $150-500 за 1 куб. м;
  
• Компостування -  близько $200 за 1 куб. м;
  
• Хімічне окислення/відновлення - $200-500 за 1 тонну ґрунту.

При цьому в дослідженні вказується, що технологія відновлення ґрунтів вибирається окремо в кожному конкретному випадку. Для прикладу дослідження наводить аналіз забруднення угідь Вільхівської громади Харківської області, де в залежності від характеру пошкоджень надаються рекомендації по оптимальній технології відновлення ґрунтів.

В свою чергу, член-кореспондент Академії економічних наук України Анатолій Кучер наводить попередні оцінки Інституту ґрунтознавства та агрохімії, згідно з якими витрати на рекультивацію порушених внаслідок бойових дій ґрунтів складають близько $4,7 млрд. При цьому без залучення міжнародної технічної та фінансової підтримки відновлення ґрунтового покриву буде тривалим. В найближчій перспективі очікувати на поліпшення ситуації не доводиться, особливо якщо враховувати факт майже повної відсутності фінансування ґрунтоохоронних заходів з державного бюджету протягом останніх років. Тобто, на можливість прискореної реабілітації пошкоджених ґрунтів для України напряму впливає, чи відбудуться стягнення коштів з країни-агресора РФ за завдані збитки.

Негативні прогнози по успішності майбутньої рекультивації ґрунтів підкреслюють дані Мінагрополітики, згідно з якими середня по країні ціна 1 га землі складає 77,9 тис. грн, причому в сусідніх з країною-агресором областях ціни ще нижчі:

• Миколаївська область - 18,1 тис. грн ($490);
• Чернігівська область -  23,8 тис. грн ($640); 
• Херсонська область - 24,6 тис. грн ($670);
• Запорізька область - 28,5 тис. грн ($770);
• Сумська область - 29,4 тис. грн ($800);
• Донецька область - 31,8 тис. грн ($860).

Хоча наведена міністерством статистика і може видавати дещо занижену порівняно з фактичними даними картину, вартість хімічного окислення і відновлення однієї тонни ґрунту може перевищувати вартість покупки 1 га ріллі в Миколаївській області, що ставить під сумнів великий попит на послуги з рекультивації землі найближчим часом.