Українське реноме: чому компанія з мільярдним оборотом забула про равликів та зосередилася на ІТ

Надія Гладкевич, колишній генеральний директор, а нині акціонер та член наглядової ради групи компаній, розповідає, що попри війну РЕНОМЕ продовжує будувати житло бізнесового та середнього класу, розробляти цифрові продукти для об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні та експортувати готові IT-рішення для фінансового сектору.

«Західні компанії, які вчили нас писати бізнес-плани, тепер не знають, що нам порадити»

Розкажіть, як змінилася ваша роль в управлінні групою компаній РЕНОМЕ? 

Рішення відійти від операційного управління я ухвалила три роки тому. До цього 17 років працювала генеральною директоркою групи компаній РЕНОМЕ та директором IT-компанії RENOME SMART, що було справжнім покликанням. Моя професія — інженер-системотехнік. Це те, на чому я особливо розуміюся і знаю ринок. Зараз у мене з’явилася можливість поглянути на бізнес під іншим кутом, разом з іншими акціонерами визначати стратегію роботи з ключовими клієнтами, кадрову політику та спроможність компанії виконувати поставлені цілі.

Не нудно?

Навпаки, це багато нових викликів, можливість застосувати власну експертизу у розширенні бізнесу та вибудовуванні нових партнерств. Водночас ми трансформуємо роль самої материнської компанії, вона буде зосереджена на аудиті та перерозподіленні активів.

За зміною ролі насправді стоїть багато делегування та довіри до менеджерів, які беруть на себе управління бізнес-процесами. Вони до мене прислуховуються, але я завжди даю їм можливість вчитися на власних помилках. Маючи спільну стратегію, кожен управлінець самостійно визначає тактику її реалізації. Мати таких людей — велика цінність. Завжди остерігалася тих, хто у всьому зі мною погоджувався, і вважаю, що ефективність — у колективній синергії, поєднанні бачень і свіжих поглядах.

Бізнес РЕНОМЕ дуже сегментований. Як визначаєте, на чому зосередитись, а які ініціативи не мають майбутнього?

У нас було багато бізнесів. Дещо продали чи закрили, тому що це не відповідало стратегії, чи ми не були у цьому найкращі, чи не могли запропонувати найвищу якість. Або не мали відповідних умов оподаткування. Так, ми продали бізнес з вирощування риби, тому що фермерські господарства у цьому сегменті ефективніші завдяки невисокому податковому навантаженню та нижчим операційним витратам. Те саме стосується равликової ферми. Невеликі ФОПи мають більше переваг у створенні високомаржинального нішового бізнесу. Окрім того, ми не знайшли управлінця, який би так само «горів» равликами, як інвестори. Натепер равликова ферма у руках нового власника, який глибоко розуміє специфіку та розвиває виробництво. 

Ми ж сконцентрувалися на двох ключових напрямах — будівництві та ІТ. У будівництві, до речі, спостерігається велике зростання. Ефективність вища, ніж до війни. Але і виклики величезні, зокрема, подорожчання матеріалів та брак кадрів. Як би ми не намагалися автоматизувати процеси, але основна робоча сила у будівництві — чоловіки, а якраз їх держава потребує на фронті.

Вести будь-який бізнес зараз непросто. Війна породжує велику непрогнозованість та безліч інших ризиків. Що робить вас особисто та компанію стійкою?

Бізнесмен відрізняється тим, що він конструктивно реагує на зміни. Звісно, виручає і великий досвід становлення, який ми пройшли у 1990-х та 2000-х. У час турбулентності ми намагаємося бути динамічними. Розраховуємо бюджети на рік, тримаємося їх як орієнтиру, але зміни вносимо чи не щомісяця — залежно від зовнішніх чинників. 

У 2000-х було набагато простіше. На порожньому ринку достатньо мати розум, ідеї й бути не лінивим, щоб їх втілити. Ми сумлінно ставилися до своєї справи, навчалися у потужних західних партнерів та генерували прибутки. РЕНОМЕ — досі лідер у будівництві й досі створює якісне програмне забезпечення, яке продається на всі континенти — від Африки до Південної Америки.

Зараз український бізнес живе у невизначеності. Партнерів, у яких можна перейняти досвід роботи в умовах війни, немає, бо вони з таким не стикалися. Західні компанії, які вчили нас писати бізнес-плани, не мають відповіді, що нам робити. Але є три речі, що приходять на допомогу, — це власна команда, глибока експертиза і розуміння, що за жодних умов не можна зупиняти бізнес. Можна змінювати напрями відповідно до нових запитів ринку, навіть бути за певними проєктами у мінусі, але зберігати людей і «спортивну форму». Якщо ти зупинився, стартувати знову буде набагато важче.

«Ми виграємо тендери в Європі, конкуруючи зі світовими гравцями»

Розкажіть про ІТ. Два роки тому РЕНОМЕ стала резидентом цифрової спільноти «Дія.City». Що це дало компанії?

IT-напрям виділений в окрему продуктову компанію RENOME SMART. Вона займається створенням програмних рішень для FinTech, а також інфраструктури апаратного забезпечення. Більшість IT-рішень RENOME SMART є власною розробкою, що проходять усі стадії проєктування, конструювання та виробництва безпосередньо в Україні. Ці рішення ми експортуємо у більш ніж 20 країн. Також РЕНОМЕ здійснює аутсорс-супровід банкоматних мереж найбільших українських банків.

Резидентом «Дія.City» RENOME SMART стала у квітні 2022-го. Бути частиною державної цифрової мережі означає мати особливий правовий статус, лібералізовані трудові відносини й спеціальне оподаткування. Зокрема, ми отримали пільги щодо податків на заробітну плату, і це зробило компанію більш конкурентоспроможною. Ми ніколи не працювали з програмістами як з ФОПами, усі мають офіційне працевлаштування, соціальне забезпечення та високу заробітну плату. Це означало, що ми, на відміну від більшості гравців на ринку, платимо високі податки. Від цього страждала собівартість кінцевого продукту. 

Куди зараз експортує ІТ-рішення RENOME SMART та які це продукти? 

Це рішення для фінансового сектору, у яких ми маємо найвищу експертизу. Компанія експортує програмне забезпечення для фінансових інституцій Африки, Середньої Азії. У нас є проєкти у США, Туреччині, Бангладеш, Мексиці, Румунії.

Від початку повномасштабного вторгнення у нас з’явилося багато закордонних партнерів. Їм настільки подобається якість наших рішень, що їх не лякає війна в Україні. Одним із них був партнер із Косова, що звернувся по рішення для обліку готівки. Це включало не тільки програмне забезпечення, але й депозитні машини, які за нашою конструкторською документацією зараз виготовляє інша українська компанія. 

Окрім депозитних машин ми постачаємо устаткування різної модифікації: кіоски, сортувальники готівки тощо. Наприклад, разом із німецькою компанією Giesecke + Devrient, яка є одним із лідерів у виробництві банківського обладнання, ми розробили касові центри нового покоління.

Звісно, з початком війни завжди присутній острах не виконати зобов’язання за контрактом. Але ми маємо сильну підтримку партнерів. Усі наші інженери лишилися в Україні й працюють на місцях. Окрім того, завжди прораховуємо запасні варіанти виготовлення того чи іншого обладнання за кордоном.

Чи є попит на ці продукти на внутрішньому ринку?

З початком повномасштабної війни більшість наших клієнтів в Україні зупинили розвиток. За цей час по українським банкам у нас мінімальна кількість нових розробок. Фінансово вони почуваються добре завдяки державним облігаціям. Негативна сторона цього комфорту — українські банки мають менше стимулу розвиватися. R&D, основа нашої діяльності як IT-компанії, — дуже дорогий ресурс. Цей відділ має понад 60 висококваліфікованих інженерів, яких ми не можемо скоротити на час відсутності замовлень. Щоб зберегти кадровий потенціал у сегменті наукових досліджень та розробок, а також експертизу, яка вирізняє РЕНОМЕ на ринку, ми й почали активно працювати із закордонними партнерами.

Паралельно мали час оптимізувати власні програмні продукти і створили платформу RS.Core для керування всіма пристроями самообслуговування, які інтегровані до різних інформаційних структур, серед яких банківські мережі, мобільні застосунки та ERP-системи.

Досі ми мали безліч продуктів, кожен з яких був написаний на іншій платформі. Було складно щоразу компілювати їх до потреб конкретного замовника. Платформу RS.Core ми створили на новому стеку технологій і тепер розвиваємо цілий калейдоскоп FinTech-рішень на одній платформі.

Скільки це коштувало компанії?

За час війни ми інвестували у внутрішню спроможність та автоматизацію процесів 25 млн грн. Сюди входять також інвестиції у кібербезпеку та запровадження нових сервісів.

На мій погляд, максимально автоматизувати процеси — найкращий рецепт в умовах турбулентності. Це дає можливість вчасно реагувати на зміни й швидко перебудовувати бізнес-процеси. Що гнучкіша система, то спроможніша і конкурентоздатніша компанія на ринку.

Автоматизація — це ще й спосіб уникнути дефіциту кадрів?

Так. Зараз у штаті RENOME SMART 350 співробітників. Але проблеми з персоналом на ринку є, і це стосується всіх компаній. З огляду на нестачу кваліфікованих кадрів ми працюємо з навчальними закладами для пошуку талантів, створили власні навчальні програми та розглядаємо можливість роботи з поколінням 60+, яке готове навчатися нової професії, а також залучаємо більше жінок. Вони освоюють навіть професії сервісних інженерів.

«З інших ЦНАПів приїжджали просто подивитися, як працює автоматизація роботи з реєстрами»

Ще один напрям, яким ви займаєтесь уже п’ятий рік, — робота з муніципалітетами. Чи складно приватній компанії працювати з державою?

Муніципальні проєкти RENOME SMART охоплюють 98 громад у 20 областях України. Ми впроваджуємо автоматизацію процесів у ЦНАПах. Ці продукти інтегруються між собою та необхідними державними реєстрами, тож ми отримуємо єдине інформаційне середовище, куди зручно вносити дані, зберігати, аналізувати, швидко надавати необхідні послуги. Заодно це є інструментом для планування та розвитку муніципалітету. 

Запустити перший проєкт було дуже просто, адже ми мали досвід розроблення паспортної системи, тож добре знали пул проблем, з якими стикаються ЦНАПи. На базі Рівненського ЦНАПу ми автоматизували роботу з державними реєстрами, і ефект виявився колосальним: клієнт обслуговувався за 15 хвилин, черги зникли як явище. З інших ЦНАПів тоді приїжджали просто подивитися, як це працює.

На сьогодні маємо більш ніж 100 реалізацій програмних рішень по всій Україні. Крім автоматизації послуг для жителів громади це створення муніципальних реєстрів з підтримкою господарського обліку, проєкти з управління земельними ресурсами, рішення для моніторингу й управління трафіком у містах та контролю оплати за проїзд тощо.

Працювати у сфері з високим рівнем корупції складно. Коли ми хочемо автоматизувати процеси та пропонуємо прозорі рішення, завжди наражаємося на спротив чиновників і навіть підприємців, що звикли працювати у тіні. Але процес рухається. Зараз ми реалізували великий транспортний проєкт у Львівській області. Він передбачав встановлення системи валідаторів у громадському транспорті, автоматизацію оплати за проїзд та контроль руху за заявленими маршрутами. Звісно, не всі перевізники у захваті від цифровізації, але керівництво області було позитивно і рішуче налаштоване реалізувати цей проєкт.

Хто фінансує реалізацію таких проєктів?

Дуже часто доводиться шукати донорів, адже територіальні громади не завжди мають достатньо коштів для інвестицій у цифровізацію. Так, ми налагодили співпрацю з Агенцією США з міжнародного розвитку USAID, компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit, Програмою розвитку ООН в Україні. Донори охоче дають кошти, якщо розуміють, що проєкт буде реалізований і зробить процеси в Україні більш прозорими. Але й самі громади намагаються інвестувати у сучасні технології, адже бачать їхню ефективність. Наприклад, ми створили рішення для обліку землі, яке контролює сплату оренди, виявляє землі поза обліком та дозволяє ОТГ планувати тарифи за користування ділянками, надавати пільги й планувати надходження податків. 

«З початком війни ми втратили половину фахівців фінансового департаменту. Але знову вчилися і підіймали експертизу»

На ваш погляд, що робить компанію сильнішою, особливо в умовах війни?

Наша єдність, вибудувана через сильну корпоративну культуру та турботу про людей, і наші фейли.

Розкажете про фейли?

У 2019 році ми отримали потужну таргетовану кібератаку з проникненням у мережу. До цього під таку саму потрапили два найбільші українські банки. До витоку даних не дійшло, наші клієнти не отримали жодних збитків, тому не виставили нам штрафних санкцій. Але тепер РЕНОМЕ витрачає величезні кошти на кібербезпеку та забезпечення безперервності роботи обладнання в онлайн-режимі. Кілька разів на рік проходимо аудит від банків, які мають потужні безпекові департаменти, та від спеціалізованих сертифікаційних центрів.

Який зараз клімат всередині компанії? Як підтримуєте співробітників в умовах війни?

Коли розпочалася велика війна, це було великим стресом і для людей, і для компанії. Перші місяць-два ми платили мінімальну зарплату та не розуміли, що буде далі. Багато жінок у пошуку безпеки для себе та своїх дітей виїхали за кордон, з фінансового департаменту у компанії лишилася половина працівників. Ми вчилися заново, піднімали експертизу і врешті відновили роботу.

Ми досі робимо багато речей разом, це нас об’єднує. Прагнення допомагати та підтримувати вже стало частиною нашої корпоративної культури. Зараз у компанії діє два благодійні фонди, які наповнюють працівники та акціонери компанії. Перший — внутрішній фонд взаємодопомоги Smart Care для тих, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Також у компанії є фонд допомоги ЗСУ, адже з 350 працівників RENOME SMART служать 35, тобто 10%. 

На час війни ми вирішили скасувати святкування. Відзначаємо важливі дати, але в інший спосіб. На Новий рік ми разом робили олів’є, а потім на благодійному ярмарку продавали за донат. Лише з олів’є ми зібрали 58 тис. грн та закрили найближчий запит від ЗСУ. Це надихає, об’єднує і допомагає вистояти за будь-яких умов, жити й працювати.