Від модернізації до гуманітарної підтримки: як ArcelorMittal змінював Кривий Ріг два десятиліття

Найбільший іноземний інвестор

Перша масштабна інвестиційна програма "Криворіжсталі" з'явилася невдовзі після приватизації підприємства компанією Mittal Steel. Це стало лише першим кроком до екологічної модернізації підприємства, що народилося ще за радянських часів, до сучасних вимог. Загалом з 2006 року "АрселорМіттал Кривий Ріг" інвестував лише у природоохоронні заходи понад 12 млрд грн. У межах цього компанія реконструювала 83 та побудувала 56 нових високоефективних газоочисних установок. Із 2006 року загальні викиди в атмосферу були знижені на 84%.

Загалом ArcelorMittal за 20 років роботи вклав у розвиток свого українського активу понад $11 млрд, що перевищує суму, яку компанія сплатила державі за купівлю "Криворіжсталі" у 2005 році. За час роботи в Україні "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатив в державний бюджет понад 114 млрд грн (включно з першим півріччям 2025). 

Найбільші інвестиційні проєкти в “АрселорМіттал Кривий Ріг” за 20 років:

Навіть попри війну підприємство не припиняє інвестувати в український актив — компанія щороку закладає у фінансовий план капітальні інвестиції у розмірі $150 млн. Наразі найбільшим проєктом компанії залишається будівництво нового хвостосховища площею понад 500 Га. Цей проєкт розпочато ще у 2020 році, а його вартість оцінюється $180 млн. Також реалізується проєкт з реконструкції системи транспортування руди в межах одного з кар’єрів, що дозволить продовжити розробляти поклади залізної руди у довгостроковій перспективі. Крім того, компанія реалізує багато дрібних проєктів у металургійному виробництві, що спрямовані на зменшення собівартості та збільшення енергоефективності. "АрселорМіттал Кривий Ріг" модернізує локомотивний парк та інвестує в охорону праці.

Лідер в галузі соціальної відповідальності

“АрселорМіттал Кривий Ріг” — найбільший роботодавець в місті. Разом із дочірніми компаніями підприємство забезпечує роботою понад 18 тисяч працівників, а також є головним наповнювачем бюджетів місцевих громад. За 20 років роботи компанія направила понад 5,6 млрд грн на соціальний розвиток і благодійність Основними напрямками таких програм є охорона здоров'я, освіта, розвиток місцевих громад та екологія.

У 2021 році підприємство підписало меморандум з міською владою, в межах якого профінансувало важливі для Кривого Рогу проєкти на суму 100 млн гривень. Серед таких проєктів - масштабний ремонт ЛОР-центру криворізької лікарні №2, де надається екстрена інтенсивна отоларингічна допомога. 

Після початку повномасштабної війни підприємство сфокусувалось на гуманітарній допомозі цивільним мешканцям міст та селищ, що постраждали внаслідок війни, підтримці внутрішньо переміщених осіб та допомозі лікарням. Загальний обсяг благодійної допомоги, яку компанія виділила від початку війни, склав понад 710 млн грн.

Завдяки платформі збору коштів UNICEF зібрав на початку повномасштабного вторгнення майже $3 млн, після чого компанія подвоїла цю суму до $6 млн. Також “АрселорМіттал Кривий Ріг” направив хірургічне обладнання та засоби для лікування ран на суму $350 тисяч доларів для двох криворізьких лікарень та медзакладу Новопілля Криворізького району. Крім того, компанія передала медичне обладнання на суму $250 тисяч лікарням Львова, які приймали левову частку поранених військових та цивільних. 

Підприємство є лідером у реінтеграції ветеранів. На сьогодні понад 3 тисячі працівників підприємства боронить Україну від ворога. Ті з них, хто повертається з війни, успішно реінтегруються в суспільство саме завдяки зусиллям компанії. 

Роботу підприємства з ветеранами визнають не лише в Україні, але й у світі. У 2025 компанія ArcelorMittal отримала нагороду всесвітньої асоціації Worldsteel Steelie Awards у номінації "Досконалість в людях" саме через підтримку на українському підприємстві ветеранів, що повертаються до роботи, а також за турботу про родини загиблих працівників.

Із липня 2025 року “АрселорМіттал Кривий Ріг” офіційно приєднався до Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок. Ці принципи включають 12 ключових положень, серед яких — справедливі умови працевлаштування, реабілітація, ментальна підтримка, освітні програми, перекваліфікація та безбар’єрність.

На підприємстві створено Координаційний центр на базі Центра надання послуг "Єдине вікно", де працюють фахівці, які допомагають ветеранам війни повернутися до роботи. Комплексна підтримка складається, зокрема, з соціальної інтеграції, медичного та реабілітаційного супроводу, психологічної та юридичної підтримки, працевлаштування та підтримки роботи (перепідготовка та підвищення кваліфікації, адаптація робочих місць для людей з обмеженими можливостями, введення дистанційної роботи тощо).

Випробування війною

Попри всі успіхи, від початку повномасштабної війни підприємство знаходиться в кризовому стані. З війною на компанію обрушився цілий каскад проблем. Підприємству вдалося вистояти внаслідок допомоги глобальної компанії  ArcelorMittal, яка від початку повномасштабної війни вклала в український актив $1 млрд.

У перші кілька років війни найбільшим викликом для українського бізнесу стала блокада морських портів. Це змусило компанію на ходу перебудовувати логістику та диверсифікувати ринки збуту. Тож "АрселорМіттал Кривий Ріг" був вимушений знизити виробництво.

На це наклалися проблеми, пов'язані з обстрілами та їх наслідками. У грудні 2022 року внаслідок ракетного удару був пошкоджений дрібносортний стан 250-5 в сортопрокатному цеху №2 та загинув працівник підприємства, що працював бригадиром з переміщення напівфабрикатів і готової продукції. Ще три співробітники — різальник гарячого металу та охоронці підприємства — отримали різані та осколкові поранення.

Щоб запобігати таким випадкам та захистити працівників, на території підприємства обладнані укриття в різних підрозділах. Персонал "АрселорМіттал Кривий Ріг" ознайомлений з правилами поводження під час повітряних тривог, а на підприємстві регулярно проводяться навчання та тренування різних можливих сценаріїв.

Ще з одним викликом компанія зіткнулась, коли у червні 2023 російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок цього Каховське водосховище було зруйновано, а багато населених пунктів області затопило. До цього підприємства Кривого Рогу споживали великі обсяги води з Південного водосховища, але аварія на ГЕС спричинила зниження рівня води на цьому водосховищі. Тож катастрофа змусила владу Кривого Рогу ввести режим економії води в місті, а "АрселорМіттал Кривий Ріг" призупинити виробництво сталі.

Однак вже у середині липня "АрселорМіттал Кривий Ріг" забезпечив перекидання води реверсом через власні мережі водопостачання, а також в рекордні терміни збудував новий трубопровід, який дав можливість наповнити Південне водосховище водою з річки Інгулець. Робота тривала цілодобово 20 днів, а її завершення дозволило покрити на 30% дефіцит води в місті і вже після цього забезпечити водою підприємство.

Загроза від природніх монополій

Справжнім лихом для українського бізнесу стали обстріли електроенергетичної інфраструктури та пов'язані з цим відключення світла. Як і інші українські бізнеси "АрселорМіттал Кривий Ріг" інвестує у власну енергетичну незалежність, за результатами розробки техніко-економічного обґрунтування доведено економічну доцільність будівництва СЕС номінальною потужність 28 МВт за $16 млн. Наступним кроком буде пошук потенційних партнерів.

Однак підприємство споживає дуже багато електроенергії й навіть якщо реалізує проєкти в сонячній енергетиці, зможе покрити максимум 25% від потреби в електроенергії. Тим часом ціни на електроенергію для бізнесу в Україні від початку повномасштабної війни зросли майже втричі. Це робить їх найвищими серед сусідніх європейських країн. 

Тож "АрселорМіттал Кривий Ріг", який споживає 250 МВт-год електроенергії, вимушений сплачувати за неї додатково $200 млн.

"Я бачу, як енергетичні компанії, попри атаки, втрату активів, а також усі ті проблеми з якими вони зіштовхнулись, показують позитивні фінансові результати. Але ж це наші гроші! Наша група ArcelorMittal від початку війни влила в українське підприємство $1 млрд, щоб ми змогли втриматися і продовжити роботу попри війну. Ми платимо дуже високу ціну, щоб залишитися в Україні", — говорить генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо. - “Завод має збитки з початку війни. Ці заплановані підвищення тарифів на електроенергію та газ означатимуть додаткові витрати понад 490 млн гривень без ПДВ. У відповідь нам, можливо, доведеться призупинити або назавжди припинити виробництво на деяких виробничих підприємствах. Тому ми просимо не підвищувати тарифи, як це роблять у схожій ситуації, наприклад, у Німеччині”.

Ще одним ризиком може стати підвищення тарифів "Укрзалізниці". Наприкінці жовтня компанія заявила про плани провести чергову індексацію вантажних залізничних тарифів - на 27% у 2025 році та ще на 11% із 1 січня 2026 року. Таким чином сумарне підвищення може скласти 40%.

Якщо таке рішення буде ухвалене, воно стане руйнівним для українського бізнесу, котрий, так само як і все українське суспільство, розділяє всі тяготи воєнного часу, платить податки, допомагає ветеранам та підтримує громади на місцях. На відміну від державних монополій "АрселорМіттал Кривий Ріг" вимушений конкурувати на світовому ринку в досить жорстких умовах та не може перекласти зростання цін на електрику, газу, інші енергоресурси, логістику на своїх клієнтів.

Лише за останній рік глобальна компанія вже закрила два заводи в Німеччині та один в Іспанії через високі ціни на електроенергію, а також закрила завод в Канаді через мита, які ввів президент США Дональд Трамп. Тож якщо український уряд не виступить арбітром між бізнесом та природніми монополіями, це стане суттєвою загрозою для виживання інвестора, який за 20 років своєї роботи приніс в країну $10 млрд, 120 млрд грн податків та високі стандарти комунікації з працівниками та місцевими громадами.