Хто задає правила AI? Європа входить у боротьбу за контроль над наступною технологічною економікою

Протягом двох днів на сценах Nexus Luxembourg це питання розглядали з різних позицій – від європейських регуляторів і національних урядів до технологічних компаній, інвесторів та стартапів. Крізь більшість дискусій проходила спільна думка: штучний інтелект тепер не є лише питанням інновацій. Він дедалі більше впливає на економічну модель, інфраструктуру та конкурентоспроможність держав.

AI як елемент суверенітету, а не лише інноваційної політики ЄС

На рівні європейських інституцій штучний інтелект дедалі менше розглядається як окремий технологічний сектор і дедалі більше як елемент стратегічної автономії.

Henna Virkkunen, єврокомісар з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії, Європейська комісія:

"Штучний інтелект уже не можна розглядати лише як технологічне питання. Він стає одним із визначальних чинників конкурентоспроможності, продуктивності, безпеки та стійкості. Саме тому AI сьогодні є питанням технологічного суверенітету".

У цій логіці AI переходить із площини інноваційної політики до категорії стратегічної автономії держав.

У Брюсселі дедалі чіткіше говорять про необхідність контролювати не лише правила використання технології, а й її створення та масштабування.

Henna Virkkunen, єврокомісар з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії, Європейська комісія:

"Наша мета чітка. Європа має бути не лише місцем, де регулюють AI, а й місцем, де його розробляють, створюють, впроваджують і масштабують. (...) Nexus Luxembourg 2026 об’єднує підприємців, дослідників, інвесторів, компанії та політиків, які формують технологічне майбутнє Європи у надзвичайно важливий для неї момент".

Ставка на роль інфраструктурного вузла

Якщо на рівні ЄС ідеться про технологічний суверенітет, то на рівні окремих країн постає питання ролі, яку вони можуть відігравати у цій архітектурі.

У Люксембурзі дедалі частіше говорять не про конкуренцію між державами, а про створення платформ і середовищ, які здатні об’єднувати різні елементи європейської цифрової економіки.

Luc Frieden, прем’єр-міністр Люксембургу:

"Люксембург прагне стати AI-платформою для всієї Європи. Ми мислимо не національними категоріями, а європейськими. Нам потрібен AI Європи, створений Європою і для Європи. Європа здатна бути лідером, якщо діятиме спільно. В епоху AI жодна країна не зможе перемогти наодинці".

У цій моделі країна позиціонує себе як інфраструктурний центр, що поєднує державу, бізнес, інвесторів і технологічні компанії.

Xavier Bettel, віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ, зовнішньої торгівлі та співробітництва Люксембургу:

"Люксембург і надалі залишається надійними воротами до Європи для міжнародного бізнесу, об’єднуючи державні інституції, компанії, стартапи та інвесторів. Ця унікальна екосистема сьогодні важливіша, ніж будь-коли, оскільки технологічні зміни трансформують економіку, суспільство і навіть геополітику".

Масштабування стає новою конкурентною перевагою

Для бізнесу головне питання вже давно полягає не в тому, чи експериментувати з AI, а в тому, наскільки швидко інтегрувати його в операційні процеси.

Pierre-Adrien Grange, Country Lead Microsoft Luxembourg:

"Організації, які сьогодні виграють AI-перегони, – це не лише ті, що експериментують із технологією. Це ті, хто вже масштабує її на рівні всього бізнесу".

У цій логіці перевагу отримують не ті, хто першим тестує нові інструменти, а ті, хто здатен перетворити їх на системну частину роботи компанії.

Паралельно зростає і значення питання цінностей, які закладаються у технологічні системи.

Eva-Maria Hempe, генеральна директорка напрямку Public Sector EMEA, NVIDIA:

"Надзвичайно важливо, щоб держави забезпечували інтеграцію власних цінностей у технології, які вони використовують".

Від моделей до агентів: новий етап розвитку AI

Окремий фокус дискусій стосувався зміни самої природи штучного інтелекту. Якщо попередні хвилі розвитку AI були пов’язані переважно з генерацією тексту, зображень або коду, то новий цикл дедалі більше пов’язують із системами, здатними виконувати дії самостійно.

Fouad Bousetouane, співзасновник і директор з AI компанії InterspectAI:

"Майбутнє належить агентам. Саме вони формуватимуть наше майбутнє".

Ця зміна означає перехід від моделей, які відповідають на запити користувача, до систем, які можуть самостійно виконувати поставлені завдання.

Саме тому дедалі частіше йдеться не лише про можливості AI, а й про правила його роботи.

Pierre Stock, віцепрезидент із наукових операцій Mistral AI:

"AI-агентам потрібні інструменти, пам’ять, запобіжники та правила, які визначають, яким чином модель виконує поставлене завдання".

Нові обмеження: енергія замість капіталу

Попри масштаб інвестицій у штучний інтелект, низка спікерів звертала увагу на те, що структура ринку швидко змінюється.

Octave Klaba, засновник і CEO OVHcloud:

"Якщо чотири роки тому для аналогічного проєкту потрібно було інвестувати мільярд, то сьогодні достатньо від 100 до 200 мільйонів євро, щоб отримати таку саму або навіть більшу обчислювальну потужність".

Зниження вартості обчислень розширює доступ до технологій, але водночас висуває на перший план інші обмеження.

Paul Konsbruck, представник LuxConnect:

"Майбутнє AI – це не лише технологічне питання. Це ще й питання енергетики".

Тобто боротьба за лідерство в AI дедалі більше залежить не лише від алгоритмів або капіталу, а й від доступу до енергетичної та цифрової інфраструктури.

Фінанси: інновації потребують передбачуваності

Для фінансового сектору швидкість розвитку технологій важлива не менше, ніж стабільність правил.

Саме тому багато дискусій стосувалися токенізації активів, цифрових фінансових інструментів і нових регуляторних моделей.

Sébastien Rouyr, керівник напряму Transfer Agency Product and Business у State Street:

"Ми ухвалили рішення реалізувати перший проєкт токенізації саме у Люксембурзі завдяки місцевій екосистемі, регуляторному середовищу, стабільності та концентрації експертизи, яка тут доступна".

Для фінансових компаній конкурентною перевагою дедалі частіше стає не швидкість експериментів, а якість інституційного середовища.

Питання не в технології, а в швидкості рішень

Попри різні підходи до розвитку AI, учасники саміту були майже одностайні в одному: технологія розвивається швидше, ніж більшість організацій встигає адаптуватися до її можливостей.

Саме тому однією з найбільш цитованих тез події стала оцінка французького підприємця та експерта з цифрової трансформації Emmanuel Vivier:

"Дефіцитним ресурсом сьогодні є не штучний інтелект. Дефіцитним ресурсом є сміливість. (...) 2025 рік став роком, коли AI навчився говорити. 2026-й стає роком, коли AI починає діяти".

Nexus Luxembourg 2026 не дав єдиної відповіді на запитання про майбутнє штучного інтелекту в Європі.

Натомість він показав, що навколо AI формується новий баланс між трьома центрами впливу: державою, яка говорить про суверенітет; технологічними компаніями, які зосереджені на масштабуванні; та ринком, який шукає ефективні моделі монетизації та інфраструктурного розвитку.

Саме на перетині цих трьох сил, схоже, і визначатиметься наступний етап розвитку європейської AI-економіки.