• Ринок електронних книг в Україні: обсяг, попит і тенденції
  • Яку частку книжкового ринку займають електронні видання
  • Як змінюється попит на e-book та які жанри популярні серед читачів
  • Як війна та зміни читацьких звичок впливають на розвиток цифрового книговидання
• Хто заробляє на електронних книгах
  • Роль видавництв у створенні та продажу цифрових видань
  • Цифрові книгарні й агрегатори: як вони працюють із контентом
• Як працює бізнес-модель електронної книги
  • Як розподіляється дохід між автором, видавництвом і платформою
  • Чим відрізняються витрати на виробництво електронної та паперової книги
• Як електронні книги доходять до читача: формати та дистрибуція
  • Піратство та авторське право: головні проблеми ринку e-book
• Майбутнє ринку електронних книг в Україні

Ринок електронних книг в Україні: обсяг, попит і тенденції

Яку частку книжкового ринку займають електронні видання

Директор видавництва BookChef Олександр Кірпічов оцінював частку e-book у всьому книжковому ринку приблизно в 5%. За його оцінкою всього ринку в $120–150 млн виходить $6–7,5 млн, але це розрахунок за його даними, а не офіційна цифра. Платформи й державна програма наводять власні показники:

«єКнига» показує вибір 18-річних у межах державної програми, а «Абук» і Booknet мають різну аудиторію й бізнес-моделі, тож їхні цифри не можна ні додавати, ні зіставляти.

Світові цифри показують, куди може рухатися індустрія, але прямі паралелі умовні. Statista оцінює світовий ринок електронних книг у 2025 році в €13,59 млрд і прогнозує €14,29 млрд до 2029 року, тобто лише 1,26% на рік. Тож це зрілий ринок, що росте повільно. У США, за річним звітом AAP, електронні книжки принесли $2,2 млрд, цифрове аудіо $2,5 млрд, а їхні доходи зросли на 3,2% та 5,3% відповідно. 

У сегменті споживчих книжок цифрові формати дали 21,5% доходів, а друковані все ще 76,3%. За звітом The Polish Book Market 2026, у 2025 році польські електронні книжки оцінюють у 350–400 млн злотих, аудіокнижки у 230–300 млн. Навіть у розвинених ринках папір не здався, але цифра там стала звичною частиною видавничої моделі.

Як змінюється попит на e-book та які жанри популярні серед читачів

Попит на ebook у світі, за прогнозом аналітиків Fortune Business Insights, зростає. Там ринок оцінюють у $50,61 млрд у 2025 році та $59,2 млрд у 2026-му, а до 2034-го він, за їхніми розрахунками, сягне $207,81 млрд. Рушієм такого росту називають смартфони (близько 46% ринку за пристроями) і підписку. А найбільший сегмент становлять особисті читачі (приблизно 44%), які широко читають художню й нехудожню літературу, біографії та self-help. Але це прогноз комерційної компанії.

В Україні електронна книга ще не стала масовою покупкою. За дослідженням Gradus Research, їх обирають 44% опитаних, але за останні три місяці купували лише 8%, а 48% не придбали жодної книжки. Відкритої статистики продажів e-book за жанрами немає: за спостереженнями «Книгарні Є», цифрові читачі частіше обирають психологію, детективи й фантастику, але це дані однієї мережі, а не всього ринку.

Як війна та зміни читацьких звичок впливають на розвиток цифрового книговидання

Читацькі звички змінює й гаманець. Ще 37% опитаних Gradus Research зазначили, що їхні витрати на книжки для дозвілля за рік зменшилися. Голова правління УВА Артем Біденко повідомив, що в першому кварталі 2026 року середній чек у книгарнях майже вдвічі скоротився: покупці беруть 1–2 книжки замість 3–5. Для частини читачів дешевший e-book, ймовірно, стає раціональною альтернативою.

Війна додала цифровій книжці ще один аргумент. Завантажений файл можна читати без інтернету, що під час тривалих відключень світла стало окремою перевагою. Дослідники Віктор Ситник і Віктор Шпак називають електронні видання «форматом виживання», а ще вони єдиний спосіб отримати українські новинки для мільйонів людей за кордоном без витрат на пошту.

Хто заробляє на електронних книгах

Роль видавництв у створенні та продажу цифрових видань

Частина видавців продає e-book на власних сайтах, інші віддають каталог зовнішнім платформам. Vivat, наприклад, торгує електронними книжками через Google Play Books, і вони дають близько 5% його продажів. 

Свою роль у цифровому книжковому сегменті відіграють і самі автори. Так, Booknet дозволяє письменникам самостійно публікувати твори без традиційного видавництва — безкоштовно, за передплатою або продавати завершені електронні книжки.

«Абук» працює за іншою моделлю. Сервіс не лише поширює, а й самостійно виробляє контент. За даними Forbes Ukraine, у 2019 році проєкт стартував із 95% власного виробництва контенту. У 2025-му близько 40% контенту створювали інші студії або видавництва. Ідеться тут, щоправда, про саме про начитування книжок у звуковому форматі, а не про продаж електронних текстів (e-book). 

Цифрові книгарні й агрегатори: як вони працюють із контентом

Індустрія тримається на кількох моделях, які легко сплутати:

• Yakaboo пропонує разову купівлю та підписку на каталог із понад 12 000 електронних та аудіокниг;
• Librarius продає книжки й здає їх в оренду на 14 днів, причому орендована книжка доступна лише в застосунку, а куплені лишаються в особистому кабінеті;
• «Книгарня Є» та Book.ua дають завантажити придбану книжку, хоча Book.ua допускає обмеження на копіювання, друк чи кількість завантажень;
• «Абук» сам виробляє аудіо, а приблизно 80% його продажів, за Forbes Ukraine, давало аудіо;
• Booknet працює як агент для самвидаву, і автор лишається правовласником.

Поруч працюють Megogo з аудіокнигами та Google Play Books. Apple Books наразі повноцінно в Україні не представлений. 

Нових великих гравців у 2022–2025 роках не з'явилося, а платформи розширювали каталоги й удосконалювали бізнес-моделі. Різниця тут в тому, що купуючи цифрову книжку, читач зазвичай отримує право користування на умовах продавця й правовласника, а не файл у безроздільну власність.

Як працює бізнес-модель електронної книги

Електронна книжка в Україні коштує приблизно 120–180 грн, що на 30–50% менше, ніж паперова версія. Різниця зростає, бо папір дорожчає швидше за доходи покупців. Так, з жовтня 2023 до березня 2026 року середня ціна паперової книжки піднялася з 273 до 403 грн, тобто на 47%, тоді як середній чек виріс лише на 25%. Тож цифрове видання дедалі частіше виглядає не прихотью, а економнішим вибором.

Продають e-book за трьома моделями: 

• разова купівля, 
• підписка,
• оренда. 

У світі наразі домінує підписка. Так, у 2025 році сервіси на кшталт Kindle Unlimited, Scribd і Kobo Plus забрали понад половину доходів глобального ринку (55,72%). В Україні більшість сервісів досі живе здебільшого з разових продажів, а підписка лише набирає обертів.

Як розподіляється дохід між автором, видавництвом і платформою

Розподіл доходу від електронних книжок на українському ринку здебільшого лишається закритою темою. Найконкретніші умови відомі в самвидаві. Так, на платформі Booknet автор за базовою схемою отримує 75% від передплати на незавершений твір і 80% від продажу завершеного, хоча відсоток може змінюватися залежно від умов. 

У моделі з видавцем картина менш прозора. Відомо лише, що «Абук» за підсумками 2025 року мав виплатити правовласникам 15 млн грн роялті. А як саме ці гроші діляться між видавцем і платформою, у відкритих джерелах не розкривають.

Тож порівняти умови різних моделей поки неможливо. Автор, який публікується самостійно, бачить свою частку наперед, тоді як той, хто працює через видавця, зазвичай покладається на умови договору.

Чим відрізняються витрати на виробництво електронної та паперової книги

Паперова книжка — це не лише текст, а й довгий ланцюжок: папір, друк, склад, доставка. І кожна його ланка дорожчає. За даними Readeat, які навів гендиректор «Ранку» Віктор Круглов, з жовтня 2023 до березня 2026 року середня ціна книжки зросла з 273 до 403 грн (+47%), а середній чек — лише на 25%.

Електронній книжці друкарня, склад і логістика не потрібні, тож вона швидша й безпечніша, а коштує 120–180 грн, на 30–50% дешевше за паперову (це підрахунки Віктора Ситника та Віктора Шпака). Але справжньої собівартості e-book ніхто не оприлюднює. 

А приклад підручника «Ранку» 2024 року показує, що друк — не головна витрата, на поліграфію йшло лише 235 грн із 3976. Решту “з'їли” видавнича робота, оформлення й авторська винагорода. Ці статті нікуди не зникають і в цифрі.

Найменше формат рятує аудіокниги. Тут потрібні диктори, студія, монтаж, а українському ринку бракує потужностей, щоб озвучити весь каталог. Тож можна сказати, що цифра не скасовує витрат, а лише змінює їхню природу: менше заліза, більше змісту, прав і голосу.

Як електронні книги доходять до читача: формати та дистрибуція

Електронна книжка потрапляє до читача двома шляхами, і обидва починаються з файлу. Хоча сам цей термін може заплутати. Ним називають і текст, і пристрій для читання, рідер, хоча для ринку це різні товари. Рідер купують раз на роки, а файл продають поштучно, за підпискою чи в оренду.

Формат визначає, де книжку можна відкрити:

• EPUB, відкритий стандарт, підлаштовується під будь-який екран. 
• FB2 давно звичний українському читачеві. 
• PDF лишається за підручниками та журналами. 
• а MOBI пов'язаний з екосистемою Amazon. 

Більшість рідерів із цим легко справляється. PocketBook 606, наприклад, підтримує цілих 16 форматів.

Кінцева точка цього шляху здебільшого не рідер, а смартфон. За опитуванням «Книгарні Є», 63% покупців читають на ньому, 21% на рідері, 12% на планшеті, 4% на ноутбуках чи інших пристроях. Книжка конкурує за увагу з усім, що є на тому самому екрані.

Сама доставка теж двоспрямована. Одні сервіси, як «Книгарня Є» та Book.ua, віддають читачеві файл, і він лишається в нього. Інші, як оренда Librarius, дають читати лише всередині застосунку, тож книжка не належить покупцеві. Яка модель переможе, поки невідомо.

Піратство та авторське право: головні проблеми ринку e-book

Головну проблему ринку Біденко бачить саме у піратстві. За його словами, близько 80% оцифрованого контенту нелегальне, і через це неможливо оцінити попит: незрозуміло, чи українці більше читають у цифровому форматі, чи просто купують менше. 

У липні він уточнив, що приблизно третина книжок, які пропонують онлайн, піратська, і наголосив, що це суб'єктивна оцінка за «шелф-тестом», а не вимірювання. Тому обидві цифри варто сприймати як експертні оцінки. 

За чинним законодавством боротися з піратством саме електронних книг складно. Скаргу на пошукову видачу, подану в лютому, Google розглянув лише в червні, і асоціація просить Мінкульт звернутися до компанії від імені держави.

Матеріал Суспільного про ринок аудіокниг називає ще кілька бар'єрів, хоча йдеться передусім про аудіо:

• піратські записи на YouTube і в Telegram, до яких додалася конкуренція штучного інтелекту, що дозволяє створювати нелегальні аудіокниги швидше й дешевше;
• обмеження авторських прав, адже видавництво може не мати прав на аудіоверсію або отримати ліцензію з умовами, наприклад на один голос чи без розповсюдження через підписні сервіси;
• висока собівартість озвучення, яке потребує дикторів, студійної роботи й монтажу.

Права на електронні версії видавці перевіряють окремо, тож механічно переносити ці бар'єри на текст не варто.

Майбутнє ринку електронних книг в Україні

Український ринок електронної книжки виходить із віку романтичного ентузіазму. Ситник і Шпак у статті для «Вісника Книжкової палати» називають 2022–2025 роки фазою структурного зміцнення: ринок уже не так розширюється, як шліфує бізнес-моделі та досвід користувача. Підписка набирає сили, але не витісняє разової покупки, і обидві моделі мирно співіснують.

Змінюється й тон розмови про технології. Дехто з видавців прямо окреслює межі. Наприклад, у Vivat кажуть, що не перекладають книжки штучним інтелектом, не редагують ним тексти й не навчають моделі на авторських творах. Довіра автора стала частиною бренду.

Тим часом ринок вчиться кооперуватися. У травні 2024 року Librarius разом із Future Perfect запустив безкоштовну FutuLib, бібліотеку з близько тисячі англомовних книжок. А прихід Amazon із Kindle в Україну в Librarius вважають радше можливим сценарієм, ніж планом, на який варто робити ставку.

Тож питання «папір чи екран?» застаріло. Книжка тепер живе в кількох форматах одночасно, і виграє той, хто вміє опинитися там, де читачеві зручно. Решту вирішить проста арифметика, яка визначає, чи буде легально читати вигідніше, ніж красти.