Чому "Книжкову країну" перенесли на весну

На території ВДНГ  є три власні укриття, але цього виявилося недостатньо. Рішення ухвалила команда ВДНГ, і головним аргументом, за словами Мушкіна, стало посилення обстрілів Києва, що змушувало постійно зупиняти активності просто посеред подій. 

Річ не лише в безпеці відвідувачів. Деяким видавництвам просто нема чого показувати - значна кількість книжок знищена російськми обстрілами. Ще до самого рішення про перенесення, станом на 31 серпня, від участі у фестивалі відмовилися сім видавництв — КСД, "Моя книжкова полиця", Vovkylaka, "Маміно", Varavar, "Фабула" та "КнигоЛенд". 

Для видавництв підготовка до фестивалю — це не лише оренда стенда. Директорка видавництва Vivat Юлія Орлова описує це як роботу, яка накопичується місяцями: узгодити спікерів, знайти для них вікно в календарі, купити квитки, продумати проживання. У Vivat встигли узгодити 24 події та вісім автограф-сесій — і все це довелося планувати заново. Орлова оцінює загальні витрати видавництва на підготовку до ярмарку в 200–400 тисяч гривень і додає, що фінансові втрати — не найболючіші. Найважче віддати саме можливість зустрітися з читачами, презентувати нові книжки, побачити авторів наживо: те, що вона називає своєрідним "дофаміном" книжкових подій.

Як безпекова ситуація змінює книжкові офлайн-події

Перенесення "Книжкової країни" — не поодинокий випадок. Українська письменниця-романістка Аліна Росс зазначила, що безпекова ситуація робить проведення офлайн-подій дедалі складнішим, і під питанням опиняються навіть невеликі заходи. Вона навела приклад творчої зустрічі в бібліотеці, яку завідувачка мало не скасувала через тривогу, і подія відбулася лише тому, що того дня повітряної тривоги не було. "Мені здається, поки що неможливо планувати будь-які офлайн-події книжкові", — підсумувала Росс.

Того ж вересня із подібних міркувань письменник Сергій Жадан скасував презентацію нової книжки в Києві через безпекову ситуацію — ще один приклад того, як атаки змінюють календар книжкового життя столиці.

Як обстріли впливають на друк, логістику та вартість книжок

Мушкін додав до цієї картини макроекономічний вимір: пошкодження навіть однієї друкарні зсуває терміни в десятків видавців одночасно, логістика дорожчає, а страхування вантажів для багатьох стало недоступним. За його словами, деякі учасники ринку вже прогнозують зростання вартості книжок на 10–20% через обстріли та ускладнений друк і логістику.

Масштаб цих втрат ілюструє серія літніх ударів. Найбільшим став удар 1 серпня по спільному складу видавництва "Ранок" і мережі "КнигоЛенд" у Харкові: попередньо знищено близько 600 тисяч підручників, 28 тисяч назв книжок і 8 мільйонів примірників, а оцінки збитків, за різними джерелами, коливаються від орієнтовно 300 млн до 1 млрд грн. На тому ж складі зберігалися й книжки видавництв "Фабула", "Жорж", "Ще Одну Сторінку", Readberry, Korali books та Varvar. Але Харків — не єдина постраждала точка: 16 серпня внаслідок атаки на Київ пошкодило офіси видавництв "Наш Формат" і "Лабораторія", 17 серпня — офіс і склади видавництва "РМ", того ж тижня удар по книжковому ринку на Почайній знищив склад книгарні "Альпака" — близько 42 тисяч книжок орієнтовною вартістю 6 млн грн, а 27 серпня дрон влучив у складське приміщення в Києві, де зберігалася продукція Readeat, Book.ua та інших видавництв.

Що відбувається з попитом і читацькими звичками

За словами Росс, продажі падали протягом зими та весни, а влітку темпи падіння лише прискорилися. Причина — зростання цін не тільки на книжки, а й на товари першої необхідності, через що читачі економлять насамперед на речах, без яких можна прожити. При цьому сам попит, на переконання Мушкіна, не падає — люди купують книжки як спосіб тримати відчуття нормальності.

Водночас Росс помітила зміну в ставленні аудиторії до формату видань: якщо ще три роки тому близько 80% читачів виступали проти книжок у м'якій обкладинці, то зараз таких приблизно половина, і це може стати способом здешевити видання. Паралельно зростає попит на аудіокниги та електронні книги.

Як книжковий ринок адаптується до нових умов

Мушкін назвав три речі, які потрібні галузі: доступні кредити для друкарень і видавництв, підтримка бібліотечних закупівель як прямий спосіб дати видавцям обіг коштів, і безпечна інфраструктура для проведення літературних подій. Він наголосив, що без укриттів культурне життя ускладнюється в усіх великих містах, а не тільки в Києві.

Що буде замість вересневої "Книжкової країни"

Замість фестивалю протягом 18–20 вересня книжкові події пройдуть одразу в кількох книгарнях Києва — Readeat, "Наш Формат", "Книгарня Є", "Книголенд", "Видавництво Старого Лева", Book ua та Book ua Space на ВДНГ. У програмі — презентації книжок "Ідеальна історія" Елісабет Бенавент та "Т-щастя" Артема Чапая за участю музиканта Ницо Потворно, дискусії та зустрічі з авторами, розмова з Анною Гороженко про жінок Козацької держави, камерний концерт Тетяни Гончарової "Тишком-нишком", читання маловідомих віршів Василя Стуса, а також оголошення переможця Премії книжкових блогерів.