- Категорія
- Креативні індустрії
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Осередок культури та мистецтва для працівників: як відбулося відкриття виставки "Культура vs війна" в офісі МХП
Цього року київський офіс МХП продовжив переосмислення робочого простору через мистецтво, влаштувавши виставку "Культура vs війна". Це не перший культурний захід, який проводять у центральному офісі однієї з найбільших компаній країни, яка прагне зробити робочий простір осередком культури й мистецтв для своїх працівників та підтримати діячів культури, які розповідають світу про Україну, боротьбу за незалежність та велику українську історію.
На початку березня 2024 року в офісі МХП відбулося відкриття виставки "Культура vs війна", організованої Асоціацією "Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!". Це не перший культурний захід, який проводять у київському офісі компанії. У листопаді минулого року там відбулася виставка картин українського митця Володимира Козюка “Мистецтво через усвідомлення”.
Цього разу виставку відкривали засновник і СЕО МХП Юрій Косюк, заступники голови правління Андрій Булах і Юрій Мельник. Серед гостей були актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв, кобзар і лірник Тарас Компаніченко та продюсер проєкту "Культура vs війна" Андрій Різоль.
Delo.ua відвідало захід та розповідає, як і навіщо офіс МХП стає осередком культури й мистецтва для своїх працівників.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaПроєкт "Культура vs війна". Світ бачить, як Україна бореться за незалежність
На виставці "Культура vs війна" можна було побачити світлини, зроблені фотографами Костянтином та Владою Ліберовими й оператором Сергієм Михальчуком, які були представлені у 35 країнах від США до Японії. Тепер ці роботи могли побачити гості та працівники компанії у київському офісі МХП.
“Ми щодня живемо у стресі, тому так важливо збиратися, як сьогодні, і підтримувати одне одного, щоб наближати наш спільний успіх — перемогу”, — наголосив Андрій Різоль.
Міжнародний документальний проєкт "Культура vs війна" стартував у квітні 2022 року. Тоді команда Асоціації "Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!" сфокусувалася на митцях і їхній участі у війні. Так з’явився цикл документальних фільмів про українських музикантів, кінематографістів, письменників, фотографів та інших культурних діячів, які розкривають тему повномасштабної війни через свої особисті історії.
Автори проєкту звернулися за підтримкою до компанії МХП та її стратегічного партнера – Благодійного фонду “МХП-Громаді”, які підтримали ініціативу зробити важливий кінематографічний продукт.
У межах проєкту "Культура vs війна" створено шість короткометражних документальних фільмів-новел та один повнометражний: документальні історії кінооператора Сергія Михальчука, гурту "Антитіла", режисера Ахтема Сеітаблаєва, подружжя фотохудожників Влади і Костянтина Ліберових, кобзаря Тараса Компаніченка та письменника Сергія Жадана.
“Ці люди творять задля перемоги України”, — підкреслив Андрій Різоль.
Світлини відомого в Україні та світі оператора-постановника й фотохудожника Сергія Михальчука, які є творчим відзеркаленням трагічних фрагментів війни Росії проти України, можна було побачити на першому поверсі в офісі МХП, а роботи подружжя Ліберових представлені на третьому.
У доробку Сергія приблизно 40 кінокартин, чотири з яких були номіновані на премію “Оскар”. Він володар "Срібного Ведмедя" Берлінського кінофестивалю та десятків світових нагород за найкращу операторську роботу. Також Сергій є автором більш ніж 20 персональних фотовиставок. А від початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов до лав ЗСУ.
Україна має велику історію та культуру, про яку митці розповідають світу
Під час заходу виступив засновник та СЕО МХП Юрій Косюк. За його словами, компанія прагне підтримувати діячів культури. За час великої війни МХП виділила майже 70 млн грн на різні культурні проєкти.
Він подякував митцям за те, що вони розповідають світу про українську культуру та документують жахіття, які чинять вороги, аби з часом ніхто не зміг дорікнути, що чогось не було чи щось вигадали.
“Триває війна світоглядів і цінностей, тому культурні проєкти є важливою частиною спротиву ворогу. МХП системно підтримує подібні ініціативи: за 2 роки повномасштабної війни ми виділили майже 70 млн грн на культурні проєкти. Дякуємо українським митцям за боротьбу і силу творити попри все!”, — наголосив Косюк.
Також на виставці був присутній представник Управління стратегічних комунікацій ГШ ЗСУ Артемій Катков. Він наголосив, що війна триває не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Підкреслив, що ворог намагається знищити унікальність України та її незалежність.
Тому проєкт "Культура vs війна" має велике значення у цій боротьбі, оскільки завдяки розголосу діячів культури про злочини Росії в Україні міжнародна спільнота може дізнатися правду про події в нашій країні. А також побачити, що Україна живе і бореться, створює проєкти, які не дають втратити свою самобутність.
Андрій Різоль додав, що ще у 2022 році він розумів, що підтримка України згодом може зменшуватися. Щоб утримувати міжнародну підтримку та увагу до подій в Україні, потрібні, зокрема, дії з боку діячів культури.
Кобзар, лірник та військовослужбовець Тарас Компаніченко резюмував: культура — це велика політика. Українські інституції раніше мало працювали на міжнародній арені, щоб показати справжнє обличчя України, тому війна, зокрема, є наслідком такої політики. Тож дуже важливо показати світу, що Україна створює велику культуру, живе і продовжує боротьбу за свою ідентичність та незалежність.
Під час виставки були присутні всі працівники офісу, заповнивши весь хол. Люди уважно слухали діячів культури, розглядали світлини, а потім брали автографи у Компаніченка й Сеітаблаєва.
Крім того, у працівників була унікальна можливість послухати виступ кобзаря і лірника Тараса Компаніченка, який заспівав "Ой у лузі червона калина" та інші пісні.
У компанії наголошують, що подібні виставки в офісному просторі – вияв поваги та турботи про своїх працівників. Адже не всі проєкти, які підтримує компанія, через повномасштабне вторгнення та їхню географічну віддаленість, вдається побачити, почути чи відвідати усім співробітникам. Тому подібні виставки – це про перебування в контексті сучасного актуального мистецтва. Коли воно сходить з галерей і переходить в офісні стіни.