Треба побудувати стіну культури від РФ. Яку роль відіграє культура у війні Росії проти України

На форумі “Диригенти змін” у дискусійній панелі “Війна культур. Виграють смисли” виступили підприємець, засновник культурної інституції “Міжвухами” Павло Гайдай, продюсер, голова правління Асоціації "Дивись українське!" Андрій Різоль та лідер гурту Kozak System Іван Леньо. Модератором дискусійної панелі виступив заступник голови правління МХП Андрій Булах, який порушив питання, за що воює Росія проти України. 

“Тисячі ракет та іншої зброї намагаються знищити велику територію нашої країни. Українці зі зброєю в руках боронять свою країну, повертаючи власні території. Але це війна не лише за територію, у культурному та історичному аспекті це не лише війна однієї армії з іншою. Це справжня війна культур, яка почалася багато століть тому. Це війна за те, щоб ми могли називатися нацією. Війна за те, щоб ми були суб’єктом на культурній мапі світу”, — каже Андрій Булах, почавши дискусійну панель “Війна культур. Виграють смисли”. 

Що таке культура

Під час панельної дискусії модератор Андрій Булах запитав у аудиторії та спікерів, що таке культура та за що зараз воює Росія проти України. За його спостереженнями, під час попередніх виступів спікери частіше вживали слово “культура”, ніж “єдність”, тому він перейнявся питанням, чому так? 

Павло Гайдай зазначив, що завжди є проблема з визначенням і межі між поняттями, бо проти України чинили диверсію вже десятки років. 

“Нас запевняли, що культура — це те, що виникло на дозвіллі і для дозвілля, але це не так”, — каже Гайдай. 

Культура — це система смислів, де у неї є чітке завдання зробити з дитини людину. При цьому різні смисли, які існують у різних системах, по-різному пояснюються і сприймаються. Він наголосив, що різні культури у всьому світі формують різне сприйняття понять. Тому в нашому разі культура робить з нас українців. 

“Вони (РФ, - ред) забирають нашу спадщину, встановлюють свої пам’ятки, змінюють наших людей на своїх. На мій погляд, війна йде за носія культури, їх цікавлять наші наступні генерації, тому вони з нами воюють”, — каже Павло. 

Кіно та музика заради перемоги

Під час панелі Андрій Булах зачепив тему мистецтва й того, як завдяки йому  розвивається українська культура. Наприклад, з допомогою проєкту “Кіно заради перемоги” продюсера Андрія Різоля, у межах якого вже відбулось більш ніж 1300 показів у громадах та військових частинах, українці відчувають єдність, підтримку, а часто після перегляду фільмів ще й катарсис. 

“Поки українці не виявили волю, світ не підтримував нас. А воля — це саме продукт культури”, — каже Різоль. 

Він зазначив, що під час поїздок по містах і громадах його команда багато спілкується з військовими, переселенцями, українцями в громадах та підтримує їх, щоб мотивувати боротися надалі. 

Іван Леньо поділився своїм досвідом, як він через свої виступи й концерти підтримує українців під час великої війни. Так, музикант від початку повномасштабної війни став патрульним поліцейським одного з підрозділів. Він постійно перебуває поряд із військовими і багато чого побачив за цей час. 

“Тоді я подумав, що це моя війна. Я чекав на неї, адже розумів, що вона рано чи пізно почнеться. Давайте будемо чесними, війна вже триває понад 400 років, а її мілітарна фаза почалась у 2014 році”, — поділився Леньо. 

Після 24 лютого 2022 року концерти стали недоречними. Пізніше, коли ворога вигнали з Київської, Сумської та Чернігівської областей, гурт вирішив дати перший концерт у Львові. Тоді зібралося багато людей, усі вони були з різних регіонів зі своїми життєвими трагедіями. 

“Відтоді я зрозумів, що між піснями треба розмовляти з людьми, обійматись, плакати і розповідати ту правду, яку я знаю, і те, що відчуваю. Також у мене є багаж знань з історії, та найголовніше те, що я люблю свій народ”, — мотивовано розповідав Леньо. 

Він наголосив, що сьогодні майже весь шоу-бізнес зник, тому що багато творчих людей не змогли знайти себе у цій війні та не переформатували свої програми і меседжі. Але зараз можна за допомогою ініціатив збирати гроші й спрямовувати їх на допомогу силам оборони. Також важливо, аби до подібних ініціатив долучався бізнес. Культура сьогодні – це не про видовища, розваги й не про швидкий ефект від соціальних ініціатив до лояльності, але це – стратегічно важливі речі, які прямо сьогодні визначають наше майбутнє. 

“Наприклад, Благодійний фонд “МХП-Громаді” підтримав нас і надав машину, щоб ми могли їздити по містах з концертами. І в компанії МХП, і в благодійному фонді зрозуміли нас, відчули. Зокрема, й через те, що сьогодні багато працівників служать у ЗСУ (а це понад 2300 осіб), тому компанія не тільки допомагає, а й ще грамотно розподіляє цю допомогу”, — каже він. 

Його думку продовжив Андрій Булах, наголосивши, що підтримуючи сьогодні захисників та їхні родини, ми інвестуємо в наше майбутнє.  

“Більшість українців та представників українського бізнесу активно допомагають у війні з агресором. Сотні тисяч мобілізованих співробітників українських компаній, сотні мільйонів гривень допомоги та донатів на ЗСУ. Український бізнес просто не може стояти осторонь цих процесів. Бо коли воює кілька тисяч ваших колег, бізнес не може просто спостерігати й ніяк не реагувати”, — зазначає Андрій Булах.

За його словами, сьогодні український бізнес має бути надійним тилом для військових. Вони мають це знати й відчувати: через безпосередньо пряму підтримку, підтримку їхніх родин, громад, де вони живуть, їхніх бізнесів та ініціатив. Андрій Булах наголошує: важливо, щоб ветерани знали, що на них чекають. 

Чи є Україна суб’єктом на культурній мапі світу та які смисли створюються зараз

“Свобода, гідність, сміливість. Це ті цінності, з якими Україна та українці зараз асоціюються у світі. Відбувається еволюція самосприйняття з "моя хата з краю, нічого не знаю" на "моя хата з краю, першим ворога зустрічаю". Відбувається трансформація зі стану поневолення та жертви на стан нескореного героя та переможця. Чи є Україна суб’єктом на культурній мапі світу?” — перейшов до наступного блоку питань модератор Андрій Булах.

Усі люди різні, і ця різниця формує різні культури, які по-різному сприймають світ і по-різному міркують. Ця різниця є корисною для всіх, вважає Павло Гайдай. Наприклад, українці можуть для себе знайти найкращі рішення, а інші народи можуть це перейняти і навпаки. 

“Ми самі обрали, якими хочемо бути — вільними. Але чи можемо ми самі це здобути? Ні, нам для цього потрібна підтримка”, — каже Павло. 

Він поділився думкою, що наразі ми боремось за суб’єктність. Також нам треба на рівних спілкуватися з іншими країнами, розвивати себе, щоб запропонувати світу та іншим культурам щось найкраще. 

Андрій Різоль підкреслив, що суб’єктність з’явиться, коли культура буде розвиватися системно та буде створена концепція. 

Панель “Війна культур. Виграють смисли” стала унікальна вже тим, що чи не вперше підняла тему обговорення питань культури на бізнесових конференціях. На майбутнє це має стати новим трендом. Оскільки економіка напряму залежить від культури, адже сама культура є джерелом інновацій та закладає основи для розвитку економіки значно глибші, ніж ми бачимо на перший погляд.