Бізнес впадає у депресію. Як українські компанії планують пережити кризу

Національний банк оприлюднив звіт про дослідження ділових очікувань українських компаній за другий квартал 2022 року. Якщо коротко, то настрій бізнесу цілком відповідає тій невтішній макростатистиці та прогнозам, які публікують державні органи.

"На тлі війни бізнес очікує скорочення обсягів виробництва товарів та послуг у наступні 12 місяців, а разом із цим – посилення інфляції та ослаблення курсу національної валюти", – сказано у звіті НБУ.

Такий прогноз вкотре підтверджує, що вітчизняна економіка все глибше входить у рецесію. А її розпал, очевидно, припаде на кінець 2022 року та початок 2023 року.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Виробництво у "червоній" зоні

Нацбанк опитав 592 компанії по всій країні. Це аграрії, видобувні та переробні підприємства, будівельні компанії, підприємства зі сфери оптової та роздрібної торгівлі. При цьому в опитуванні брали участь як великі компанії, так і малий бізнес. Тож вибірка досить репрезентативна.

Майже 50% респондентів передбачають падіння виробництва товарів та послуг в Україні у другому півріччі 2022 року – першому півріччі 2023 року. На зростання обсягів бізнесу розраховують трохи більше ніж 10% опитаних.

Підприємці не мають ілюзій і щодо цінової ситуації. За оцінками більш ніж 58% опитаних протягом наступних 12 місяців інфляція перевищить 20%. Причому, близько 22% компаній вважають, що індекс споживачів переступить позначку у 130%. Серед факторів, які впливатимуть на зростання цін, окрім бойових дій бізнес називає драматичне збільшення виробничих витрат та девальвацію гривні по відношенню до іноземних валют.

До речі, про курс нацвалюти. Близько 52% респондентів вважають, що середнє значення курсу буде приблизно на рівні 36 грн/дол. Але це, можна сказати, оптимістична оцінка. Близько 20% опитаних упевнені, що протягом року нацвалюта може обвалитися до 40 грн/дол. і навіть нижче.

Активність йде на спад

Нацбанк зафіксував суттєве зниження ділової активності. Відповідний індекс (ІДО), який розраховує НБУ, у другому кварталі становив 72,6%. У першому кварталі він перевищував 108%. Найбільш істотне скорочення ділової активності очікують підприємства видобувної промисловості, енерго- та водопостачання.

По регіонах найгірша ситуація з діловою активністю, прогнозовано, у центральних та північно-східних областях, найкраща – у західній частині країни.

Падіння ІДО пов'язане з тим, що бізнес буде змушений згорнути інвестиційні витрати (на розширення виробництва, на купівлю нового обладнання тощо), зіткнеться з гострою нестачею фінансування, а також підприємцям доведеться вирішувати проблеми з дефіцитом робочої сили, дорожнечею енергоносіїв та надмірним податковим тиском.

Зокрема, майже 40% опитаних наголошують на погіршенні загального фінансово-економічного стану бізнесу, близько 20% респондентів прогнозують падіння обсягів реалізації продукції, у тому числі 25% – скорочення експортних поставок. Практично кожне третє підприємство протягом року урізатиме штат співробітників. А ще багато роботодавців націлені на зниження зарплат персоналу.

Крім того, приблизно 36% компаній мають намір скоротити інвестиції у свій бізнес. Тобто для них головне завдання зараз – вижити. У той же час частина підприємців розраховує залучати зарубіжні інвестиції. Про такі плани заявили 24% респондентів.

Витрати контролювати все складніше

Підприємці песимістично налаштовані з приводу промислової інфляції, яка згодом конвертується в споживчу інфляцію. 92% респондентів очікують зростання цін на продукцію, що закуповується (у тому числі, це сировина і матеріали). У зв'язку з цим 64% опитаних компаній прогнозують підвищення вартості товарів/послуг, які вони виробляють/надають.

"І це при тому, що багато постачальників товарів та послуг вже спробували закласти в ціну товарів та послуг зростаючі військові та курсові ризики", – каже Віктор Шулик, директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating.

Бізнес прогнозує збільшення потреби у фінансуванні. Найбільше грошей вимагатимуть будівельні компанії, аграрії, видобувні підприємства та торгівля.

У той же час частка компаній, які готові будуть брати кредити, зменшилася в другому кварталі до 37%. При цьому близько 11% опитаних бізнесменів є справжніми оптимістами: вони мають намір залучати кошти за кордоном.

Причини низького попиту на боргові ресурси є цілком очевидними: високі ставки за кредитами, невпевненість позичальників у своїй можливості вчасно погашати борги, нестабільність валютного курсу. У той же час частина компаній зазначає, що у них (поки що) є інші, альтернативні джерела фінансування.

До речі, Delo.ua у своєму Telegram-каналі провело власне опитування. Ми запитали читачів, чи готові вони зараз вкладати грозі та зусилля у розвиток свого бізнесу. Близько 20% читачів відповіли, що не готові зараз вкладати гроші у розвиток бізнесу, а майже 25% мають намір інвестувати у свою справу після закінчення бойових дій. При цьому 48% обрали відповідь: "Вкладав вкладаю і буду вкладати".

Працюють напівсили

Тривожну ситуацію у бізнес-середовищі констатує не лише Національний банк. Регулярно аналізує настрої та очікування підприємців Європейська бізнес-асоціація (EBA). Наприкінці червня голова асоціації Анна Дерев'янко у колонці, опублікованій на сайті EBA, повідомила, що на повну силу свою роботу відновили лише 47% компаній-членів асоціації. Водночас 50% підприємств функціонують частково або з певними обмеженнями.

"Серед таких компаній 37% обмежили географію присутності, 17% працюють онлайн, а 16% змушені були закрити частину офісів, торгових точок або відділень", – каже Дерев'янко.

Також EBA констатує зростання збитків підприємців у результаті війни. Про втрату майна чи інших активів безпосередньо внаслідок бойових дій заявили 42% членів асоціації.

Порятунок у готівці?

Як бізнес виходитиме з ситуації, що склалася? Буде перестраховувати свої ризики. Насамперед, "відсиджуючись" у валюті. І незважаючи на те, що на валютному ринку продовжують діяти обмеження і у вільному доступі долара та євро немає, підприємці знаходять лазівки.

Наприклад, запасаються криптовалютою (зокрема, стейблкоінами USDT ), яку потім конвертують у долар.

Обмін USDT на готівковий долар в Україні здійснюється з премією від 2,5 до 4,0% (1,025 USDT до 1,0 USD). Попит на готівкову валюту є стійким, він формується через існуючі обмеження на виведення валюти з країни та міграцію середнього бізнесу (який не пов'язаний з імпортом) у валюту в зв'язку з високою інфляцією.

У той же час, експерти вважають, що багато компаній, як і раніше, недооцінюють реальний рівень інфляції та темпи зростання виробничих витрат. Офіційна інфляція, яку розраховує Держстат, не враховує можливість переходу споживачів на товари-аналоги нижчої якості, який відбудеться внаслідок падіння доходів населення.

"За нашими даними, зростання цін на товари повсякденного попиту (FMCG) у західних регіонах за перше півріччя склало 30,5%. А промислову інфляцію ми прогнозуємо в середньому на рівні 60,4% за 2022 рік", – уточнює Григорій Кукуруза.

Що це означає? А те, що підприємці, які не до кінця усвідомлюють масштаби кризи, найближчими місяцями можуть стикнутись з великими проблемами. У результаті втрати економіки (падіння виробництва, закриття компаній, звільнення співробітників) виявляться набагато гіршими, ніж очікує бізнес.