Через війну третина споживачів немає безперебійного доступу до централізованого водопостачання, а збитки галузі - $11 млрд

Про це розповів президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький, пише "Укрінформ". 

Через це 36% споживачів досі не мають безперебійного доступу до централізованого водопостачання та водовідведення.

За оцінками Асоціації "Укрводоканалекологія", сукупні збитки галузі від війни сягнули $11 млрд. Цьому також посприяла значна зношеність основних фондів водоканалів - від 33% до 70% залежно від регіону. Експерти прогнозують, що у 2024 році мільйони українців матимуть обмежений доступ до централізованого водопостачання.

"Через руйнування критичної інфраструктури, гідравлічні удари, спричинені вимкненням електроенергії, рівень аварійності мереж у деяких містах зріс до 80%. За оцінками міжнародних експертів, у 2024 році 8 млн людей матимуть обмежений доступ до централізованого водопостачання та водовідведення", - наголосив Новицький.

За його словами, гострою проблемою залишається хронічне недофінансування водоканалів, особливо через незмінні з 2021 року тарифи, які є економічно необґрунтованими і покривають лише 43% потреб підприємств. У 2022-2023 роках обсяги виробництва  в середньому по галузі скоротились на 30% і 15% відповідно, що призвело до операційних збитків водоканалів понад 12 млрд грн.

Зазначається, що рівень недофінансування галузі у 2023 році оцінюється у 18 млрд грн. Водоканали не можуть профінансувати ремонти, заміну обладнання, гідно оплачувати працю фахівців, які масово звільняються. Критично зросли витрати на електроенергію, реагенти та імпортне обладнання.

"Як наслідок, ми не можемо профінансувати планові роботи, перекладання мереж, заміну обладнання, насосів, засувок. У результаті виникає ситуація, коли кількість аварій збільшується, а якість наших послуг падає", - пояснив президент "Укрводоканалекології".

Він додає, що є проблеми й з фінансуванням заробітних плат працівників водоканалів, оскільки вони не переглядалися тривалий час. В результаті, середня заробітна плата в цій сфері складає 10 тисяч гривень, тоді як працівники, які виконують свої обов'язки в умовах підвищеної небезпеки, отримують 13 тисяч гривень на місяць. Ця ситуація спонукає багатьох фахівців водоканалів шукати альтернативну зайнятість, а найм нових працівників при такому рівні заробітної плати стає майже неможливим.

Заборгованість водоканалів за електроенергію сягає 7,9 млрд грн

Крім того, через девальвацію гривні, збільшення цін на реагенти та підвищення тарифів на енергоресурси, витрати водоканалів на інші потреби невпинно зростають.

"Збільшення вартості електроенергії відбулося в різних регіонах по-різному. І на кожному водоканалі - своя картина. Але узагальнено можна сказати, що порівняно із вартістю, закладеною в тариф 2021 року, цей показник зріс на 50%. Ще складніше із закупівлею реагентів та обладнання, які, переважно, імпортуються. З огляду на девальваційні та інфляційні процеси, за деякими позиціями різниця сягає 200%", - розповів Новицький.

При цьому, заборгованість водоканалів за електроенергію на даний момент сягає 7,9 млрд грн і може призвести до їх відключення від електропостачання, а це матиме катастрофічні наслідки для життєдіяльності населених пунктів.

Додамо, шо тарифи на водопостачання та водовідведення залишилися без змін, хоча спроби переглянути тарифи були. Наприкінці червня 2023 року НКРЕКП ухвалила рішення про підвищення тарифів на воду середньому на 32% залежно від регіону. Цьому рішенню передувало звернення до регулятора комунальних підприємств, які надають послуги з водопостачання, з проханням підвищити тарифи хоча б на третину.

Проте в ситуацію втрутився президент Володимир Зеленський, який назвав це рішення “ганебним, непрофесійним та таким, що не погоджено з урядом”, після чого регулятор скасував попереднє рішення та більше не повертався до питання підвищення тарифів на воду.