Детінізація повним ходом. Як український бізнес змушують згортати схеми ухилення від сплати податків

Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024

Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024”

Заповнити анкету

Ще наприкінці 2023 року депутати попередили, що одним із пріоритетів податкової політики на 2024 рік стане детінізація бізнесу та економіки загалом. А вже влітку голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв'ю delo озвучив перші результати боротьби з нелегальним бізнесом. За його словами, за рахунок детінізації лише за січень-травень 2024 року у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року вдалося збільшити надходження акцизного податку на 78%, імпортного ПДВ на 46,5% та внутрішнього ПДВ на 59%.

Розбираємось, як бізнес вчиться платити податки без схематозу і як від цього виграє державний бюджет.

Довгий процес чисток

Оцінки частки тіньової економіки в Україні різняться. Наприклад, напередодні війни Національний банк підрахував розмір "тіні" на рівні 26% ВВП, Міністерство економіки наводило трохи більший показник – близько 31-32%.

З початком повномасштабного вторгнення тіньовий сектор почав зростати. Користуючись тимчасовими податковими пільгами і послабленнями, які навесні 2022 року запровадила Верховна Рада, та мораторієм на перевірки, бізнес став більш активно мінімізувати податкові зобов'язання.

Причому формально ухилення від оподаткування найчастіше було в рамках чинного законодавства. Проте це негативно впливало на надходження до державного бюджету, а частка тіньової економіки у 2023-2024 роках за даними податкового комітету Ради не лише досягла 50%, а й у деяких сферах економіки перевищила це значення.

Кампанія боротьби з тінню стартувала в січні 2023 року. Першим під "зачистку" потрапив гральний бізнес. Депутати та правоохоронці повідомили про розкриття масштабної схеми міскодингу, через яку держбюджет у 2022 році недоотримав 30 млрд грн податкових надходжень. Суть міскодингу – у підміні призначення платежів. Гроші, отримані від ставок у казино, проганялися через рахунки банків і як виплата виграшів потрапляли на карткові рахунки, а в деяких випадках використовувалися для оплати нелегального експорту зерна. Тоді кілька банків та платіжних систем втратили ліцензії, а також отримали значні штрафи. Сумарно Національний банк оштрафував учасників фінринку на понад 486 млн грн.

Весною 2023 року депутати з податківцями взялися за підакцизну продукцію. На той час частка нелегального бізнесу на тютюновому ринку оцінювалася на рівні 22%, на ринку алкоголю – близько 36%, на паливному ринку – в межах 11%. Відповідно, держбюджет щорічно втрачав від обігу підакцизної продукції понад 40 млрд грн.

У 2024 році настала черга сфери торгівлі, зокрема продавців побутової техніки. За словами Гетманцева, навіть найвідоміші торгові мережі ухиляються від сплати податків, використовують схеми з контрабандою та імпортним ПДВ. У результаті за 5 місяців 2024 року учасникам ринку побутової техніки та електроніки податкова нарахувала 1,2 млрд грн зобов'язань.

"Плюс" третина трильйона гривень до бюджету

На початку вересня Державна податкова служба (ДПС) оприлюднила результати детінізації у різних сферах бізнесу за 8 місяців 2024 року порівняно з 8 місяцями 2021 року.

1. загальний обсяг податкових надходжень до держбюджету зріс майже на 70% або на 286 млрд грн до 695 млрд грн;
2. бізнес на ринку алкогольної продукції збільшив сплату податків на 1,2 млрд грн;
   
3. паливна галузь заплатила на 5,1 млрд грн більше податків;
   
4. приріст акцизних платежів від тютюнової галузі сягнув 6,5 млрд грн;
   
5. гральний бізнес наростив податкові платежі на 6,1 млрд грн;
   
6. ювелірний бізнес сплатив на 0,46 млрд грн більше податків.
   

Податковий комітет парламенту констатує особливий успіх у виведенні із тіні грального бізнесу. Зокрема, за 8 місяців 2024 року державний бюджет одержав від гемблінгу 11,7 млрд грн, що у 2,1 рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

Також депутати наголошують на позитивних зрушеннях у сфері фіскалізації бізнесу, що, на їхню думку, свідчить про активну детінізацію торгівлі. Наприклад, за серпень було видано 837 млн фіскальних чеків (близько 27 млн штук на день), що на 20% більше, ніж у січні. Крім того, торговий оборот, зареєстрований через РРО, у серпні перевищив 71 млн грн проти 15,8 млн грн у січні.

Збільшення податків чи повернення у тінь?

За оцінками депутатів, загальний потенціал виведення бізнесу з тіні становить близько 500 млрд грн. Іншими словами, якщо досягти щорічного збільшення надходжень до державного бюджету у розмірі близько 100 млрд грн, то через 4-5 років частку тіньової економіки можна буде знизити до 5-10%.

Втім, представники бізнесу налаштовані не так оптимістично. Вони побоюються, що анонсоване зростання податкових ставок та збільшення податкового тиску навпаки підштовхнуть підприємців до переходу на "темну сторону" та нівелюють минулі досягнення.

Співзасновник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський упевнений, що підвищення податків призведе лише "до тінізації економіки". На думку власника компанії GT Group Владислава Колодяжного, зростання податкового тягаря буде додатковим аргументом для бізнесу і далі залишатися в тіні.

Торгово-промислова палата (ТПП) оприлюднила заяву, в якій наголосила, що додатковий фіскальний тиск не дасть вийти з тіні тим підприємцям, які прагнуть розвиватися в Україні.

Навіть екс-глава податкового комітету парламенту Ніна Южаніна вважає, що податкові поправки дадуть лише короткочасний приріст надходжень до держбюджету, після чого будуть поглинені тіньовим сектором економіки.

Проте Данило Гетьманцев вірить у те, що український бізнес стає свідомішим. І готовий відмовлятися від незаконних практик не лише примусово, а й добровільно. Тому процес детінізації триватиме далі і цілком успішно.